З 1 серпня 2026 року в Україні остаточно скасовано особливий порядок обчислення строків давності для податкових перевірок. Це означає, що для підприємств глибина контролю значно скоротиться, і Державна податкова служба повернеться до звичного трирічного терміну (1095 днів).
Цю інформацію озвучила генеральна директорка Всеукраїнської громадської організації "Асоціація платників податків України" (АППУ) Людмила Герасименко. Офіційно завершено трирічний відліковий цикл, який був відновлений Законом № 3219-IX після тривалої перерви, зумовленої війною та пандемією COVID-19.
З березня 2020 року, у зв'язку з пандемією COVID-19, а також з лютого 2022 року через введення воєнного стану, терміни давності були призупинені. Це призвело до виникнення ефекту "кумуляції", який дав можливість податковим органам включати дні паузи (всього 1231 день) і проводити перевірки за більш ранніми періодами.
"З 1 серпня дія ефекту "заморожування" завершиться. Ми знову перейдемо до звичайного алгоритму. Податкові органи більше не зможуть легітимно проводити стандартні перевірки за період 2020-2022 років, який був "законсервований", - підкреслила Людмила Герасименко.
Які проміжки часу залишаться "доступними"?
У рамках статті 102 Податкового кодексу України (ПКУ) для стандартних документальних перевірок Державна податкова служба зосереджує увагу виключно на трирічному періоді.
* Щорічні звіти: 2023, 2024 і 2025 роки.
* Звітність за квартал: II-IV квартали 2023 року, весь 2024 рік, 2025 рік та I-II квартали 2026 року.
* Місячна звітність: період звітності охоплює місяці з липня 2023 року до червня 2026 року, включаючи липень 2026 року, звітність за який має бути подана до серпня.
Вся інформація, подана до липня-серпня 2023 року, включаючи дані за 2020-2022 роки, більше не підлягає звичайним перевіркам з юридичної точки зору.
"Чистий аркуш" більше не діє: особливі випадки з відхиленнями від стандартів.
Незважаючи на завершення попередніх періодів, не відбудеться автоматичного скасування або рестарту "з нуля". Також трирічний ліміт не застосовуватиметься в таких ситуаціях:
Основна небезпека: терміни зберігання документації.
Найбільшим ризиком для бізнесу експерти називають розрив між строками перевірок та обов'язком зберігання первинних документів.
Відповідно до ст. 44 ПКУ (із змінами за Законом № 2970-IX), бізнес зобов'язаний зберігати первинну документацію протягом 5 років (1825 днів), а не 3 років.
Зверніть увагу: Навіть у разі, якщо податкова служба втратила можливість проводити перевірки за 2021 та 2022 роки відповідно до статті 102 Податкового кодексу України, знищення первинних документів за ці роки може призвести до значних штрафів за неналежне зберігання.
З метою підтримки підприємництва та ініціативи АППУ
Людмила Герасименко закликала бізнесменів діяти з розумом:
* Провести перевірку архіву первинних документів за останні п'ять років.
* Здійснити внутрішній аудит звітних 2023-2024 років, які залишаються під найприскіпливішим контролем.
Асоціація платників податків України вже направила офіційну робочу ініціативу та запит до керівництва ДПС України з проханням надати офіційне роз'яснення щодо єдиного алгоритму обчислення строків. Отримані роз'яснення будуть оприлюднені для членів АППУ для забезпечення прозорості та уникнення подвійного трактування норм.
Як раніше зазначав OBOZ.UA, жінки, які змінили своє прізвище, іноді стикаються з труднощами у отриманні дитячих виплат через невідповідності між державними та банківськими базами даних. Внаслідок цього, кошти можуть повертатися до Пенсійного фонду через ці неузгодження. Для вирішення цієї проблеми пропонується використання Дія.Картки, яка має на меті зв'язати виплати з цифровим профілем особи, таким чином усуваючи вплив застарілих банківських записів.
Отримуйте тільки достовірні новини у нашому Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не піддавайтеся на неправдиву інформацію!
#Державна податкова служба України #Пенсійний фонд України #Державна прикордонна служба України #Податковий кодекс України #Платник податків #Бізнес #Військовий стан #Термін #Первинний документ #Фінансовий звіт #Він чує
