Підприємці вимагають не використовувати кримінальні справи для тиску на бізнес та розмежувати податкові помилки й умисні злочини.
Представники українського бізнесу висловили свої занепокоєння під час зустрічі з керівниками Офісу Генерального прокурора, Бюро економічної безпеки та Національної поліції. Вони підкреслили недопустимість використання кримінальних справ як засобу тиску на підприємства. Серед основних проблем, з якими стикається бізнес, вони відзначили безпідставні обшуки, арешти майна та банківських рахунків, затягування розслідувань, а також криміналізацію податкових суперечок. Яскравим прикладом останньої проблеми є ситуація навколо українських авіакомпаній, які через зміну підходу Бюро економічної безпеки до оподаткування лізингу літаків опинилися під кримінальним пресингом, повідомляє УНН.
Кримінальні справи не повинні використовуватися як засіб для тиску на підприємства.
Олег Гетман, координатор експертних груп Економічної експертної платформи та асоційований експерт CASE Україна, поділився, що велика частина обговорення на зустрічі була зосереджена на викликах, з якими стикаються компанії в процесі досудового розслідування.
Мова йде, зокрема, про термінові обшуки, заморожування фінансових рахунків, конфіскацію активів та затягування процесу розслідування кримінальних справ.
Обговорено також питання недопустимості застосування кримінальних справ як засобу тиску, а також проблеми, пов'язані з арештом фінансових рахунків і майна, терміновими обшуками та затягуванням досудових розслідувань, - зазначив Гетман за підсумками зустрічі, в якій брали участь виконуючий обов'язки Генерального прокурора України Антон Ковальський, представники Офісу Генпрокурора, заступник директора Бюро економічної безпеки Юрій Бєлоусов, представники Національної поліції, бізнес-омбудсменка Анка Фельдгузен та провідні асоціації бізнесу.
Відповідно до його слів, представниця Ради бізнес-омбудсмена акцентувала увагу на випадках, коли підприємства роками залишаються залученими до кримінальних справ без чітко визначеного процесуального статусу. Навіть за відсутності обшуків та арештів, така ситуація створює ризики для репутації і може позбавити підприємства можливості отримувати банківські кредити.
Учасники зустрічі також обговорили необхідність чіткого розмежування умисного ухилення від сплати податків і помилок у податковому обліку. Адже наявність розбіжностей у трактуванні податкового законодавства сама по собі не повинна автоматично ставати підставою для кримінального переслідування.
Грігол Катамадзе, президент Асоціації платників податків України, який був присутній на зустрічі, в інтерв'ю для УНН підкреслив важливість реформування методів взаємодії правоохоронних органів з добросовісними платниками податків.
"Необхідно чітко відрізняти справжні економічні злочини від господарських конфліктів, що виникають внаслідок неоднозначності законодавчих норм. Неприпустимо, щоб підприємство роками залишалося під тиском кримінального розслідування, коли ці питання можна вирішити через адміністративні чи судові процедури", - підкреслив Катамадзе в коментарі для УНН.
На його думку, бізнес не повинен доводити свою невинуватість лише тому, що правоохоронний чи контролюючий орган інакше трактує податкові норми.
"Для збереження інвестицій, робочих місць та бюджетних надходжень необхідно встановити чіткі правила і припинити використання кримінальних справ як засобу тиску", - зазначив Катамадзе.
У ході зустрічі між представниками бізнесу та правоохоронних органів підкреслювалася важливість адекватного фінансування БЕБ, зокрема залучення досвідчених аналітиків. Це дозволить перейти від застосування силових методів до професійного дослідження економічних злочинів.
Авіалізинг як ілюстрація викликів, пов'язаних з криміналізацією податкових суперечок.
Одним із прикладів того, як неоднозначне трактування податкового законодавства може перерости у кримінальний тиск на бізнес, є ситуація в галузі цивільної авіації.
Із 2024 року Державна податкова служба та Бюро економічної безпеки почали розглядати платежі українських авіаперевізників за лізинг літаків і вертольотів у нерезидентів як роялті. При цьому податкове законодавство і міжнародні конвенції у цьому питанні не змінювалися десятиліттями.
Авіакомпанії наполягають, що йдеться про орендні платежі за користування транспортними засобами, а не про винагороду за використання об'єктів інтелектуальної власності чи користування обладнанням, як вважають слідчі БЕБ.
Проблема ускладнюється тим, що лізинг є одним з основних механізмів формування авіаційного флоту як в Україні, так і в світі. Зокрема в Україні 86% повітряних суден експлуатуються саме на умовах лізингу. Тому зміна підходів до оподаткування таких операцій створює ризики для більшості українських авіаперевізників.
З проблемами й кримінальними справами, за даними УНН, вже зіткнулися шість українських авіакомпаній.
Судова практика в Україні чітко розмежовує орендні та лізингові платежі від роялті. Це підсилює доводи бізнесу на користь необхідності єдиного та прозорого підходу з боку державних органів, а також його відповідності міжнародним стандартам.
Ситуація виглядає особливо тривожно, враховуючи, що після початку повномасштабного вторгнення українські авіакомпанії змушені були перенести значну частину своєї діяльності за кордон, щоб зберегти свої професійні команди та флот. Незважаючи на це, перевізники продовжують сплачувати податки в Україні. Зокрема, в період з 2022 по 2025 роки підприємства авіаційної галузі внесли до бюджету України майже 27 мільярдів гривень у вигляді податків і зборів.
За таких обставин кримінальне переслідування через спірне трактування лізингових платежів нерезидентам створює додаткові ризики для збереження всієї галузі цивільної авіації та повернення українських перевізників на внутрішній ринок після відновлення цивільного авіасполучення.
Одним із потенційних способів вирішення цієї проблеми представники авіаційного сектора вважають необхідність прийняття Міністерством фінансів узагальнюючої податкової консультації (УПК). Цей документ має на меті встановити єдиний підхід до застосування діючого податкового законодавства стосовно лізингу літальних апаратів у нерезидентів.
Для авіаційної індустрії вкрай важливо, щоб належні пояснення бралися до уваги під час розгляду існуючих кримінальних справ.
Тому угоди між бізнесом і керівництвом Офісу Генерального прокурора та БЕБ про перегляд підходів до економічних розслідувань можуть мати важливе значення для авіаційної сфери. Якщо держава має намір розмежувати навмисні податкові правопорушення від чесних господарських операцій та спірних моментів тлумачення законодавства, ситуація з авіалізингом може слугувати яскравим прикладом реалізації такого підходу.
Від узгоджень до реальних рішень.
На зустрічі з бізнесом окрему увагу також приділили законопроєкту №12439 "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення гарантій захисту суб'єктів господарювання під час здійснення кримінального провадження", спрямованому на посилення процесуальних гарантій захисту суб'єктів господарювання під час розслідування кримінальних проваджень. Для прискорення його розгляду планується спільна нарада за участі керівництва профільного комітету Верховної Ради.
Учасники зустрічі також досягли згоди щодо необхідності вивчити питання публікації більш детальної статистики діяльності правоохоронних органів. Зокрема, представники бізнесу запропонували надавати інформацію не тільки про кількість відкритих кримінальних справ, але й про здійснені обшуки, арешти майна та банківських рахунків, а також про кількість справ, які були передані до суду, і результати їх розгляду.
Цей метод дав би змогу оцінювати результативність роботи правоохоронних органів на основі фактичних результатів розслідувань, а не просто за кількістю зареєстрованих справ.
На зустрічі між представниками бізнесу та правоохоронними органами також піднімалися питання, пов’язані з детінізацією економічної діяльності. Учасники з різних секторів навели свої оцінки щодо бюджетних втрат, які спричиняють тіньові фінансові схеми.
Зокрема, згідно з даними, наданими учасниками дослідження, щорічні втрати державного бюджету від нелегальної діяльності в секторі охоронних послуг можуть досягати 24-25 мільярдів гривень, у гральній індустрії — 16-20 мільярдів гривень, в тютюновій галузі — понад 30 мільярдів гривень, а у хлібопекарстві — до 20 мільярдів гривень.
Відповідні матеріали передали представникам Офісу Генерального прокурора, БЕБ та Національної поліції для подальшого опрацювання.
Отже, бізнес висловив пропозицію правоохоронним органам щодо розподілу двох напрямків діяльності: посилення боротьби з реальними тіньовими схемами та захисту легально діючих підприємств, які стикаються з кримінальними переслідуваннями через податкові конфлікти.
На думку Олега Гетмана, учасники наради знайшли спільну мову з усіх піднятих тем і вирішили спільно працювати над наступними кроками.
#Україна #Бюджет #Законодавство #Правоохоронний орган #Національна поліція України #Економічна безпека #Оренда #Цивільна авіація #Досудове розслідування #Ухилення від сплати податків #Виплата роялті #Генеральний прокурор України #Нерезидент #Бізнес #Чому #Літак #Арешт #Підприємство #Злочинність #Кримінальний процес #Економічний суб’єкт
