"Під сучасним цифровим обликом ховається старий паперовий підґрунтя". Чому цифрове лідерство України не приносить економічних дивідендів – Циборт.

Україна увійшла до лідерів серед країн світу за рівнем цифровізації і взаємодії населення з цифровими інструментами, але економічний ефект гальмує поки що недосконала нормативна база.

За останні кілька років Україна демонструє вражаючі результати у глобальних рейтингах цифровізації, займаючи місце серед п’яти провідних країн світу в цій сфері. Проте, незважаючи на ці досягнення, економічне зростання все ще не відбувається через недостатню адаптацію внутрішніх процесів та труднощі з реформуванням законодавства. Про це повідомив Олександр Циборт, заступник міністра економіки, що відповідає за цифровий розвиток, під час заходу "Діалоги з NV. Велика цифрова трансформація".

Отже, в рейтингу цифрового розвитку, представленому ООН, Україна піднялася з 102-го місця у 2018 році до 5-го у 2024-му. "Ми демонструємо значний прогрес у сфері цифровізації. Переконаний, що в наступному оновленні рейтингу ми зможемо зайняти ще вищі позиції," -- підкреслив він.

Заступник міністра також підкреслив, що за рівнем взаємодії населення з цифровими інструментами Україна посідає перше місце у світі. "Сьогодні потенціал цифровізації населення максимальний. Це формує і нове бачення того, як будувати державні сервіси та розвивати GovTech", -- додав посадовець.

Водночас він акцентував на наявності структурного дисбалансу: високі результати досягаються переважно завдяки "фронтенду" – користувацьким сервісам, в той час як "бекенд" залишається недостатньо оцифрованим. "Коли ми створюємо привабливий цифровий інтерфейс, всередині часто зберігаються застарілі процеси – паперові документи та старі системи, які важко модернізувати," – зазначив Циборт.

Він зазначив, що ключовою проблемою є відсутність належної нормативної бази. Переписування законодавства вимагає багато часу та узгодження з численними зацікавленими сторонами. "Хоча з постановами ситуація є більш зрозумілою, зміни в законах – це складний і тривалий процес", – підкреслив він.

Це веде до випадків, коли цифрові технології автоматизують процеси лише у певному обсязі.

"Наприклад, коли йдеться про цифровізацію ліцензій, певні етапи все ще виконуються за традиційними методами — з використанням паперових документів, сканування та ручної обробки. Іноді це, навпаки, ускладнює весь процес," — зазначив заступник міністра.

У цьому контексті він визначив "внутрішній рейтинг цифровізації" як один із основних напрямків, акцентуючи увагу на реальних змінах у державних процесах, а не лише на вдосконаленні інтерфейсів для користувачів.

Циборт також підкреслив зміну в державній політиці щодо цифрових продуктів: тепер акцент робиться не на розробці нових застосунків, а на інтеграції уже наявних бізнес-рішень. Він навів проєкт цифрового чека (єЧек) як ілюстрацію цього підходу.

"Ми створюємо правила гри і нормативну базу, а бізнес на основі вже існуючих компонентів реалізує рішення. Це дозволяє значно швидше впроваджувати зміни", -- пояснив він.

Незважаючи на досягнуту цифрову зрілість держави, залишається суттєва різниця між технологічними інноваціями та їх економічним впливом. "Хоча з точки зору цифровізації держава вже досягла певного рівня зрілості, це поки не призводить до економічного прогресу. Основною причиною цієї нестиковки є недосконалість нормативно-правової бази", -- зазначив Циборт.

Він також акцентував увагу на реформуванні системи бізнес-дозволів. На даний момент вивчаються можливості впровадження декларативного підходу для деяких ліцензій. "Мова йде приблизно про 100 різних дозволів. Однак для цього знадобиться прийняття окремого законодавства та зміна всієї концепції їх обробки", -- підкреслив він.

У воєнний час, за його словами, експериментальні постанови сприяють прискоренню змін, завдяки чому вже реалізується більшість цифрових проєктів. "Однак для законодавства подібного механізму не існує. Якщо б була можливість запускати законодавчі експерименти, це б значно пришвидшило процес трансформації", -- зазначив заступник міністра.

Модератором обговорення виступив Віталій Сич, головний редактор NV, який звернув увагу на новий рейтинг Global AI Vibrancy Index 2026, створений Стенфордським університетом. У цьому рейтингу Україна не увійшла навіть до тридцятки найкращих країн за рівнем розвитку штучного інтелекту, тоді як Росія зайняла 31-у позицію. Водночас, національна стратегія передбачає, що до 2030 року Україна має намір потрапити до трійки лідерів у сфері інтеграції ШІ.

Коментуючи цю ситуацію, Циборт підкреслив, що в основі цього рейтингу лежать наукові публікації, обсяги приватних інвестицій та кількість патентів, однак він не відображає реальне впровадження технологій на практиці.

"Обговорюючи інтеграцію штучного інтелекту, можна відзначити, що існує безліч практичних прикладів. Однак наразі немає спеціального рейтингу, який би це оцінював," -- зазначив він.

Зокрема, Циборт поділився інформацією про запуск першої в Європі ліцензії на використання штучного інтелекту для бізнесу у співпраці з Google. "Ця ліцензія дозволяє зекономити час, надає попередні рішення для державних службовців і має антикорупційний вплив", – підкреслив заступник міністра.

На його думку, елементи штучного інтелекту вже активно впроваджуються в більшість державних цифрових ініціатив. Зокрема, це стосується системи Обрій для ринку праці, яка створюється у співпраці з Міністерством цифрової трансформації і незабаром буде інтегрована в платформу Дія.

"Це не ШІ заради ШІ, а практичні рішення, які реально працюють", -- підсумував він.