Нещодавно на Форумі бізнесу та влади, що проходив під слоганом "Спочатку думай про маленьких", була представлена аналітична робота, присвячена досвіду нових країн-членів ЄС у питанні отримання відстрочок на впровадження певних правових норм Європейського Союзу під час їхнього вступу.
Ця тема є вкрай важливою для нас.
На фоні добробуту та розвитку інститутів Україна демонструє безпрецедентне відставання не лише від середніх показників ЄС, а й від країн з найнижчими результатами.
Це підкреслює надзвичайну важливість так званих транзитних етапів гармонізації з рядом європейських стандартів.
Про те, які саме ризики для українського бізнесу можуть виникати після вступу в ЄС і як колишні нові держави-члени Євросоюзу долали їх за допомогою запровадження перехідних періодів, читайте в статті старшого економіста CASE-Україна Володимира Дубровського Норми ЄС як виклик: які перехідні періоди потрібні бізнесу в Україні, щоб вистояти після вступу. Далі - стислий її виклад.
Велика кількість обов'язкових норм, що мають дотримуватися країни Європейського Союзу, вважається обґрунтованою та ретельно розробленою, зокрема в аспекті захисту конкурентного середовища.
Водночас існує безліч інших перешкод для реалізації в Україні: значне регуляторне та адміністративне навантаження на бізнес; однакові витрати на обладнання, сертифікацію, звітність та контроль для компаній різних розмірів; нерозуміння норм ЄС.
У випадку України на це накладається ще й бідність, поглиблена війною.
Одночасно перехідні періоди можуть стати корисними. Дослідження показало, що всі країни, які були предметом аналізу, отримали перехідні періоди тривалістю до восьми років для впровадження найбільш складних норм ЄС.
Зазвичай ці ініціативи були орієнтовані на оновлення виробничих потужностей та інфраструктурних об'єктів, при цьому Європейський Союз зобов'язувався надати відповідну підтримку.
Існують приклади впровадження перехідних періодів у сфері оподаткування доходів, зокрема, для Болгарії цей термін становив 8 років. Аналогічно, для Болгарії та Литви були запроваджені перехідні періоди щодо акцизів. Також відтермінування торкнулися підтримки підприємств, зокрема малих бізнесів, де Польща надала 7,5 років для адаптації. Інші приклади включають адаптацію виробництв до стандартів Європейського Союзу в Угорщині, а також численні інфраструктурні зміни, особливо в сфері утилізації відходів.
Особливістю України є те, що держава не надає якусь суттєву допомогу мікро-, малих та середніх підприємств (ММСП) через механізми, не сумісні із законодавством ЄС.
Для України важливо зберегти спрощену систему оподаткування. Водночас доцільним виглядає запровадження перехідного етапу, який дозволив би підприємцям мати час для реєстрації як платники ПДВ після досягнення певного порогу. Варто врахувати, що система адміністрування ПДВ в Україні є надзвичайно складною та вимогливою.
Допомога малим та мікропідприємствам у вигляді пільгових (субсидованих) кредитів за програмою "5-7-9" виглядає сумісною з нормами ЄС за умови обмеження цієї програми саме ММБ - як її, власне, й задумували.
У сфері великого бізнесу, ймовірно, доведеться відмовитися від так званих "інвест-нянь", що включають податкові пільги, субсидії та вигоди для індустріальних парків, а також від "локалізації" у державних закупівлях та ряду інших програм, які з самого початку були визнані шкідливими, зокрема через їх корупційний та лобістський характер. Зокрема, ці механізми забезпечують пряму підтримку великим компаніям.
Особливо це стосується "кешбеків" на українські товари.
Таким чином, Україні слід впровадити європейські стандарти в цій області без жодних винятків і перехідних етапів.
В цілому аналіз досвіду посткомуністичних країн, що нещодавно приєдналися до ЄС або перебувають у процесі переговорів, свідчить, що національні переговірники мають непогані шанси відстояти інтереси вітчизняних ММCП на етапі перемовин. Важливо, аби їхня позиція формувалася виходячи з фахового розуміння національних інтересів, заснованого на фактах та доказах, на противагу тиску лобістів, що часто ґрунтується на особистих вподобаннях - не кажучи вже про корупційні інтереси.
З іншого боку, необхідно активізувати процес інтеграції в Україні аспектів законодавства ЄС, що підтримують розвиток малого та середнього підприємництва. Це має починатися з основного Закону про малий бізнес, включаючи положення, які сприяють конкуренції шляхом створення рівних умов для МСБ.
Детальніше про це в статті Володимира Дубровського «Європейські норми як виклик: які перехідні періоди необхідні українському бізнесу для адаптації після вступу».
#
