Втрата більше ніж $10 мільярдів: Як блокада портів заважає агровиробникам процвітати

Російські удари по цивільним судам у чорноморських портах суттєво ускладнили аграріям доступ до основних ринків збуту зерна. Це призводить до значного надлишку продукції в Україні. Внаслідок цього внутрішні ціни на сільгосппродукцію падають, іноді опускаючись нижче собівартості. Як у таких умовах можуть виживати невеликі фермери, і яку підтримку надає держава? Видання Бізнес Цензор звернулося до експертів для аналізу ситуації.

Агропромисловість потрапила під загрозу.

"Якщо ситуація з морським експортом не зміниться протягом року, понад 30 млн тонн української аграрної продукції можуть залишитися невивезеними, а фінансові втрати перевищити $10 млрд", - зазначив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький у розмові з литовським колегою Кястутісом Мажейкою.

Експорт сільськогосподарської продукції є двигуном української економіки та головним джерелом валютних надходжень. Проте з другої половини липня його фактично заблоковано через російські атаки на інфраструктуру українських портів і цивільні судна, які є основними маршрутами для вивозу агропродукції за кордон.

У серпні Україні вдалося здійснити експорт 1,7 млн тонн зерна альтернативними маршрутами, що складає близько третини від потенційного обсягу, який міг би бути експортований за минулий місяць, якби Росія не перешкоджала морському транспортуванню.

Пропускна здатність альтернативних маршрутів відверто невелика: за самими оптимістичними даними через Польщу в місяць може транспортуватись до 660 тис т, до 1,5 млн т - через Румунію, до 400 тис т - іншими маршрутами.

Найбільший вплив зупинка портів мала на експорт зернових. Альтернативні маршрути для перевезення зерна виявилися економічно невигідними: залізничні та автомобільні перевезення обходяться дорожче на $50 за тонну, що робить транспортування пшениці нерентабельним. Зараз переважно альтернативні шляхи використовуються для експорту олійних культур, таких як ріпак і соя, а також олії.

Завдяки добрим погодним умовам цього року, Українська зернова асоціація прогнозує, що врожай зернових та олійних культур складе 84,6 млн тонн. Для порівняння, у 2025 році цей показник становив 80 млн тонн.

Екпорт при такому врожаї, за даними асоціації, у новому сезоні 2026/2027 міг потенційно сягнути майже 52 млн т, тобто на майже 11 млн т більше ніж експортували минулоріч (експорт минулого сезону склав 41,1 млн т).

Проте через бомбардування портів Великої Одеси вивіз збіжжя, найімовірніше за результатами року, навпаки, суттєво зменшиться.

Згідно з оцінками генерального директора компанії "Кернел" Євгена Осипова, наразі обсяги експорту знизилися до менш як 10% від показників, які спостерігалися на початку року.

Через блокаду портів урожай накопичується всередині країни. Вже восени очікується скорочення посівних площ на 5-7 млн га, передусім під озимою пшеницею. "Нелогічно засівати, щоб складувати", - каже міністр аграрної політики. Точний масштаб скорочення площ під озиминою стане зрозумілим на початку жовтня, коли держава отримає репрезентативні дані про перебіг посівної.

А навесні 2027-го, вважає гендиректор "Кернелу", якщо не з'явиться рішення по експорту, Україна не засіє близько 20% земель.

"Це означає, що 12 млн т продовольчого зерна не буде вироблено", - зазначив Осипов агентству Bloomberg.

Зменшення площ посівів не поставить під загрозу внутрішнє споживання. Наприклад, річне споживання пшениці в Україні становить приблизно 6 млн тонн, в той час як обсяги виробництва в останні роки коливалися між 23 і 25 млн тонн.

Проте точно зменшить обсяг валютної виручки в країну, що відобразиться на курсі національної валюти.

На сьогоднішній день аграрії стикаються з двома критично важливими викликами: зберегти зібраний урожай та, в умовах відсутності адекватних каналів для реалізації продукції, знайти фінансування для покриття поточних витрат.

Як ці задачі розв'язують невеликі аграрні підприємства?

За даними міністра аграрної політики та продовольства Тараса Висоцького, наразі в Україні працюють 29 тис. суб'єктів господарювання, що спеціалізуються на виробництві сільськогосподарської продукції. З них - 9,5 тис. підприємств обробляють до 50 га, 8,5 тис - від 50 до 100 га, решта - 10,5 тис - понад 200 га.

Згідно з висловлюванням міністра, важко передбачити, скільки з них залишиться активними в наступному сезоні.

"На сьогоднішній день ключовим є розвиток альтернативних логістичних шляхів, створення умов для зберігання врожаю та підтримка фінансової стабільності аграрних підприємств", - підкреслив Тарас Висоцький.

Згідно з підрахунками міністерства, у поточному аграрному сезоні фермери мають намір зібрати приблизно 84,18 млн тонн зернових та олійних культур, тоді як наявні сховища здатні вмістити лише 58,97 млн тонн. У листопаді дефіцит потужностей для зберігання врожаю може досягти 11 млн тонн.

Для вирішення питань, пов'язаних із зберіганням врожаю в прифронтових зонах, відповідне міністерство разом із Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО), Всесвітньою продовольчою програмою (ВПП), Mercy Corps та Українським Червоним Хрестом забезпечить аграріям безкоштовні спеціалізовані полімерні рукави для зберігання.

Наразі триває процес збору заявок від аграрних підприємств з дев'яти областей: Чернігівської, Сумської, Харківської, Донецької, Запорізької, Херсонської, Дніпропетровської, Миколаївської та Одеської. Кожен зерновий рукав призначений для зберігання приблизно 200 тонн продукції. Важливо зазначити, що ці рукави можуть бути використані виключно для зберігання власного врожаю зернових та олійних культур.

Міжнародні донори вже виділили понад $10 мільйонів на закупівлю полімерних рукавів для України. Наразі тривають переговори щодо додаткового фінансування цієї ініціативи в обсязі $25 мільйонів. Отримати рукави зможуть виробники зернових та олійних культур, які обробляють від 100 до 3000 гектарів. Особлива увага буде приділена господарствам, чиї склади постраждали від обстрілів з боку РФ.

Таким аграріям необхідно авторизуватися в Державному аграрному реєстрі, обрати програму підтримки зерновими рукавами, заповнити та надіслати заявку до 13 вересня 2026 року.

Кредити в поміч

Інша й наразі основна форма держпідтримки фермерів - отримання пільгових кредитів до 90 млн грн на операційні потреби за програмою "Доступні кредити 5-7-9%". Зокрема отримати фінансування можна на посівну та збиральну кампанії (на придбання насіння, добрива, пального, оренду й інші витрати). Для виробників сільгосппродукції зменшена ставка фінансування оборотного капіталу з 15% до 10% річних.

За даними Міністерства аграрної політики та продовольства, станом на 31 серпня програмою "Доступні кредити 5-7-9" скористались 7000 господарств на 47,21 млрд грн.

Однак, як зазначив Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради, не всі банки, що беруть участь у програмі, готові співпрацювати з малими аграрними підприємствами.

"Основна мета кредитної програми полягає в наданні підтримки тим, хто цього потребує найбільше. Проте, банки на місцях починають шукати аграрні підприємства, які є великими та прибутковими. В результаті, державні кошти, призначені для кредитування виробників, не доходять до тих компаній, які насправді мають в цьому нагальну потребу", - зазначає він, коментуючи відгуки про державну програму на місцях.

"Вони не відмовляють у наданні кредитів, лише зазначають, що ще не вивчали питання й не отримали відповідних інструкцій, - ділиться Марчук. - У фінансових установах прямо не заявляють, що 'Ні, кредиту не буде'. Але таке затримування стає проблемою, коли терміново потрібні гроші, аби виплачувати зарплату чи купувати паливо."

За словами Дениса Марчука, затримки в банках відбуваються через відсутність чітко прописаних вимог/критеріїв до учасника пільгової програми кредитування. Інколи підприємцю потрібно по кілька тижнів очікувати на рішення банку щодо видачі кредиту в принципі, навіть не за державними програмами, на загальних умовах. За словами Дениса Марчука, хоч зерно визначене як форма застави з вищим коефіцієнтом, є випадки, коли банки відмовляються кредитувати підприємство під урожай.

Крім можливості отримання нових кредитів в рамках програми "5-7-9%", існує також варіант реструктуризації вже існуючих позик, а також їх продовження до вересня 2027 року.

В середині серпня прем'єр-міністр Сергій Корецький повідомляв, що уряд для фінансування мікро-, малого та середнього бізнесу різних галузей, не лише аграрної, надав 19 банкам-кредиторам гарантії на портфельній основі на суму до 20,8 млрд грн.

Портфельні гарантії доповнюють державну ініціативу "Доступні кредити 5-7-9%", усуваючи вимогу до позичальників щодо надання забезпечення для отримання кредиту. У рамках цих гарантій держава має можливість покривати до 80% суми кредиту. На залишок, що становить не менше 20%, банк може вимагати від позичальника надання застави.

Згідно з інформацією, наданою Міністерством аграрної політики та продовольства, на 31 серпня загальний обсяг кредитів, отриманих під портфельні гарантії, досяг 23,01 млрд грн. З цієї суми 4,86 млрд грн було видано за умовами державних гарантій, що покривають 80% кредиту, а решта суми була отримана на умовах з меншими гарантіями.

В даний час попит на пільгове фінансування для сільськогосподарських підприємств залишається значним. Фермери змушені виплачувати кредити, не маючи можливості продажу врожаю за ціною, що відповідала б економічним реаліям.

За словами Дениса Марчука, зараз доцільно розтерміновувати кредити більше ніж на пів року (держпрограма передбачає пролонгацію до 31 березня наступного року). На його думку, навіть за умови відкриття портів проблеми з цінами швидко не закінчаться. Перехідних залишків буде дуже багато, отже ліквідності в плані обігових коштів товаровиробників не буде. Брати кредит на пів року не вигідно ні банкам, ні аграріям, що не зможуть його швидко закрити.

В серпні Україна звернулась до Єврокомісії з запитом про виділення 220 млн євро для екстренної допомоги аграріям. Гроші мали піти на компенсацію відсотків та формування кредитного портфеля обсягом до 4 млрд євро для обігового капіталу фермерів. Переговори щодо цих коштів ще тривають.

Якщо порівняти актуальні ціни на зерно з показниками 2023-2024 років, може скластися враження, що вони невисокі, але не катастрофічні. Однак важливо враховувати загальні витрати на осінні та весняні посівні кампанії, як зазначив засновник Спілки виробників і трейдерів мінеральних добрив Олексій Малеванець. Близько 50% затрат на вирощування зернових становлять витрати на дизельне паливо та агрохімічні матеріали, зокрема мінеральні добрива. Для порівняння, вартість дизельного пального у квітні-травні 2026 року сягнула 95-98 грн/л, тоді як рік тому вона становила 40 грн/л. А ціна карбаміду зросла з 25 тис. грн/т у серпні 2025 року до 42 тис. грн/т навесні 2026 року. Таким чином, собівартість виробництва під час весняної кампанії 2026 року виявилася надзвичайно високою, а запропоновані ціни закупівлі — занадто низькими для покриття витрат.

За його словами, фермерам у даний момент доцільно дочекатися підвищення рівня води в Дунаї восени та зростання світових цін внаслідок дефіциту зерна на міжнародному ринку. Однак утримувати врожай можуть лише ті господарства, які мають фінансовий резерв, оскільки доступ аграріїв до пільгових кредитів наразі значно обмежений.

Олексій Малеванець підкреслює, що з огляду на критичний брак обігових коштів, аграрії вимушені розпочати весняну посівну кампанію в умовах суворої економії. Це означає, що вони не зможуть забезпечити грунт необхідними мінеральними добривами та не розраховують на значні врожаї. Багато господарств планують сіяти, покладаючись лише на природну родючість своєї землі.

"Як засновник Спілки виробників і трейдерів мінеральних добрив, я фіксую фактичну стагнацію агрохімічного ринку. Аграрії не закуповують мінеральні добрива через брак фінансування. Недостатнє внесення поживних речовин неминуче призведе до зниження врожайності та падіння загальних обсягів збору сільгоспкультур", - підкреслює Малеванець.

Зменшення обсягів валового виробництва та експорту агропродукції неминуче негативно позначиться на валютних надходженнях в країну, що, у свою чергу, створить тиск на курс національної валюти.