У суботу, 5 вересня, Львів попрощається з військовослужбовцями Любомиром Мируном та Андрієм Никитюком, які віддали життя, захищаючи Україну від російських окупантів. Про це Львівському порталу повідомили в пресслужбі Львівської міської ради.
Церемонія похорону військових розпочнеться о 11:00 у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Після цього, приблизно о 11:30, відбудеться загальноміське прощання на площі Ринок.
Захисників поховають на Личаківському цвинтарі, у секторі почесних поховань №87 (вулиця Пасічна).
Любомир Мирун (23 лютого 1978 - 6 грудня 2023) був мешканцем Львова.
Навчався у Львівській спеціальній загальноосвітній школі-інтернаті №104. Згодом здобув професійну освіту в закладі професійної (професійно-технічної) освіти "Львівський професійний коледж ресторанного бізнесу" за професією "Продавець непродовольчих товарів".
Пройшов строкову службу в армії.
Працював продавцем, охоронцем об'єкта, експедитором, вантажником та комплектувальником на приватних підприємствах.
За словами близьких, Любомир відзначався доброзичливістю, щирістю та неймовірною працездатністю, завжди був готовий прийти на допомогу тим, хто цього потребував. Він мав пристрасть до приготування їжі, обожнював проводити час на свіжому повітрі і з великою увагою ставився до тварин.
У 2023 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у складі військової частини А4438.
Нагороджений медаллю "Ветеран війни".
У Любомира Мируна є сестри, племінники, тітка, хрещеники та рідні.
Андрій Никитюк (24 грудня 1968 – 29 серпня 2026) з Львова.
Навчався у середній загальноосвітній школі № 30 м. Львова. Згодом здобув вищу освіту на біологічному факультеті Львівського державного університету імені Івана Франка. Пізніше проходив післядипломне навчання у Львівському державному медичному університеті імені Данила Галицького.
Пройшов строкову службу в армії.
Здійснював свою професійну діяльність у державній установі "Львівський науково-дослідний інститут епідеміології та гігієни, що належить Міністерству охорони здоров'я України", а також у комунальному неприбутковому підприємстві Львівської обласної ради "Клінічний центр дитячої медицини". Пізніше я продовжив свою наукову кар'єру в Бельгії, працюючи в Католицькому університеті Левена (KU Leuven), Фламандському інституті біотехнологій (VIB) та компанії "Тіботек (Вірко)".
За словами близьких, Андрій вирізнявся добротою, інтелігентністю, уважністю та оптимістичним настроєм, завжди був готовий прийти на допомогу. Він мав захоплення до читання, активно слідкував за літературними новинками та любив обговорювати книги. Андрій також із задоволенням готував, шукаючи нові рецепти та експериментуючи з екзотичними стравами. Його захоплювали велопрогулянки, він любив природу та тварин, а також цікавився театром і культурним життям свого міста.
З моменту початку масштабного вторгнення російських загарбників він взяв на себе відповідальність захисту рідної землі. Він відстоював територіальну цілісність і суверенітет України на Луганському, Херсонському та Донецькому напрямках, служачи в складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила Збройних Сил України.
Відзначений пам'ятною медаллю "На захист Торецької громади".
В Андрія Никитюка залишилися син, хрещена, дядько, двоюрідні сестри, двоюрідний брат, племінники, похресниця та родина.
#Україна #Донецьк #Військовослужбовці #Львів #Вища освіта #Суверенітет #Львівська міська рада #Театр #Херсон #Номер військової частини #Бельгія #Література #Університет #Сухопутні війська України #Луганськ #Територіальна цілісність #Середня школа #24-та механізована бригада (Україна) #Львівська обласна рада #Львівський університет #Бізнес #Вулиця Пасічна (Львів) #Даніель Галісійський #Біотехнологія #Міністерство охорони здоров’я (Україна) #Ринкова площа (Львів) #Личаківське кладовище #Левенський католицький університет #Спортивний цикл #Епідеміологія
