Згідно з інформацією Єдиного державного реєстру, середня тривалість діяльності звичайного фізичної особи-підприємця в Україні становить всього 2 роки та 4 місяці.
Найбільш вразливими стали ФОПи у сфері торгівлі, кур'єрських та допоміжних послуг, повідомляє "Опендатабот". У роздрібній торгівлі підприємці в середньому працюють менше трьох років, в оптовій -- трохи більше року, а ФОПи-кур'єри нерідко припиняють діяльність уже через шість місяців. Для бізнесів у сфері адміністративних та допоміжних послуг середній життєвий цикл становить близько дев'яти місяців.
Водночас, значно більш стійкими виявляються ФОПи, які займаються складською діяльністю та мають досвід роботи понад шість років. Також до них відносяться підприємці, що займаються операціями з нерухомістю, з середнім терміном діяльності близько шести років, а також спеціалісти у галузі ремонту техніки, які працюють в середньому більше п'яти років.
Редакція Delo.ua поспілкувалася з економістами та представниками бізнесу, щоб з'ясувати, як сьогодні почуваються ФОПи, чи йдеться про системні проблеми малого підприємництва, чи радше про природну ротацію ФОПів, які чинники найчастіше стають вирішальними для закриття бізнесу та яких сценаріїв учасники ринку очікують у 2026 році.
Яка думка фахівців?
За інформацією Олега Гетмана, координатора експертних груп Економічної експертної платформи та асоційованого експерта "CASE Україна", у 2025 році не спостерігалося значних хвиль закриття фізичних осіб-підприємців. Основною причиною, через яку деякі підприємці вирішили зупинити свою діяльність, стали повернення обов'язкової сплати єдиного соціального внеску та введення військового збору. На ситуацію також вплинули низький споживчий попит і нестача робочої сили. Водночас, кількість нових ФОПів, які відкривалися, перевищувала кількість тих, що закривалися: за підсумками року близько 250 тисяч підприємців прекратили свою діяльність, в той час як було зареєстровано приблизно 270 тисяч нових.
"ФОПи демонструють високу стійкість. У січні 2025 року дійсно відзначався значний зростання закриттів: підприємці, які не були впевнені у своїй здатності витримати рік, вирішили зупинити свою діяльність на початку року. Однак протягом 2025 року ситуація поступово покращилася, і кількість нових реєстрацій перевищила число закриттів. Середній термін існування ФОПів, що складає 2,4 роки, може бути заниженим через наявність короткострокових підприємств та "одноденок", які використовуються для схем дроблення або обліку оборотів. Насправді значна частина підприємців працює 5-10 років і більше. Таким чином, середній показник не відображає реальної життєздатності бізнесу", -- коментує Олег Гетман.
Старший економіст CASE Україна Володимир Дубровський висловлює думку, що податкові зобов'язання у 2024-2025 роках можуть торкнутися лише певної категорії фізичних осіб-підприємців, зокрема тих, хто функціонує на межі прибутковості або в невеликих містах. За словами експерта, важливими аспектами є обов'язкове внесення військового збору та відновлення сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ).
"Багато підприємців, які мають невисокі або нестабільні доходи, можуть відчувати значний тягар від фіксованих платежів. Наприклад, у другій групі спрощеної системи об'єднання фіксованого податку з ЄСВ становить приблизно 2% від загального обороту. У контексті високих витрат і низьких доходів це може суттєво скорочувати залишок коштів, доступних для ведення бізнесу," – зазначає Володимир Дубровський.
Експерт зауважує, що стандартні фізичні особи-підприємці третьої групи, які працюють з юридичними особами, могли стикатися з додатковим тиском через 5% податок на оборот. Якщо витрати були значними, фактична ставка могла перевищити податки на загальному режимі оподаткування.
"Я припускаю, що для таких ФОПів навіть невелике підвищення відсотка могло стати критичним", -- каже Володимир Дубровський.
Ось що висловлюють представники ринку.
Ресторанна експертка, директорка "Nasonova Consulting", а також аналітичного центру "Ресторани України", і співзасновниця Національної ресторанної асоціації України Ольга Насонова зазначає, що в період 2024-2025 років більшість невеликих закладів демонструють прибуткову діяльність, однак їх рентабельність залишається на низькому рівні – в середньому від 5 до 15%. Навіть ті заклади, які отримують прибуток, часто стикаються з кількома місяцями збитковості протягом року через проблеми з електропостачанням, сезонні коливання та зниження попиту.
За її підтвердженням, основний тягар на ресторанну індустрію в теперішній час викликаний не стільки податковими зобов'язаннями, скільки витратами на зарплати працівників та зниженням споживчого попиту. Частка витрат на оплату праці збільшилася майже вдвічі в порівнянні з 2019 роком, в той час як можливість перекладати ці витрати на покупців майже вичерпалася.
"Раніше частка фонду оплати праці становила близько 20% від загального обороту, а нині вона зросла до 30-35%, а в окремих випадках навіть до 40%. Підвищувати ціни далі вже неможливо, оскільки споживачі можуть просто відмовитися від покупок. Люди почали економити: замовляють менше, вибирають акційні пропозиції та відмовляються від алкоголю," – зазначає Ольга Насонова.
Експерт підкреслює, що податкове навантаження на сьогодні не є основною причиною закриття підприємств. Справжні причини зупинки діяльності ФОП у сфері ресторанного бізнесу більше пов'язані з комплексом економічних чинників.
"Я не бачу масових закриттів саме через податки, в принципі десь є одиничні випадки, але масово такого немає. Зарплати, вартість продуктів, відключення світла -- ці фактори значно сильніші. Податкове навантаження зараз не в топі проблем", -- додає Ольга Насонова.
Окрім цього, Олег Гетман каже, що у 2026 році очікується відновлення активності малого бізнесу, якщо не буде введено додаткового адміністративного тиску. Втім найбільш негативним сценарієм може стати запровадження у 2027 році обов'язкового ПДВ для ФОПів із річним порогом виручки в 1 млн грн, що потребуватиме значних витрат на бухгалтерський та товарний облік.
"Оптимальним державним кроком для підтримки малого підприємництва було б уникнення введення цього ПДВ або, принаймні, встановлення порогу на рівні європейських норм, приблизно 85 тисяч євро. Це дозволило б фізичним особам-підприємцям працювати без зайвих обтяжень, створивши позитивний клімат і перспективи для розвитку мікробізнесу," -- підкреслює експерт.
Проте Ольга Насонова зазначає, що в 2026 році прогнози для ресторанного сектору в основному є стримано-негативними. Багато малих бізнесменів зосереджуються на оптимізації своїх процесів, а не на розширенні: низька рентабельність та високі витрати на працівників примушують їх переглядати обсяги своєї діяльності.
"Цей рік буде періодом зменшення. Заклади, які не справляються, будуть закриті або продані. Натомість, ті підприємства, які мають чітке бачення і власну клієнтську базу, зможуть не лише вижити, а й зайняти перспективні місця для розвитку в майбутньому. Проте загальна ситуація на ринку залишається складною," -- підсумувала Ольга Насонова.
Експерти вказують, що в 2025 році не відбулося масового закриття фізичних осіб-підприємців. Збільшення кількості закриттів на початку року було пов'язане із поверненням обов'язкової сплати єдиного соціального внеску та введенням військового збору. На 2026 рік прогнозується поступове відновлення активності в секторі малого бізнесу, але введення обов'язкового податку на додану вартість з низьким порогом доходу в 2027 році може створити серйозні труднощі для фізичних осіб-підприємців.
#Україна #Споживач #Електрична енергія #Юридична особа #Євро #Технічний стандарт #Малий бізнес #Попит #Робоча сила #Ресторан #Експерт #Єдиний соціальний внесок #Роздрібна торгівля #Економіст #Податок на додану вартість #Норма прибутку #Дубровський Володимир Васильович (художник) #Бізнес #Чому #Заробітна плата
