Найбільша економічна криза за два десятиліття: війна в Ірані руйнує фінансові основи країн Перської затоки -- Bloomberg

Якщо іранський конфлікт не закінчиться найближчим часом, він може завдати серйозної шкоди найбільшим економікам Перської затоки, таким як Саудівська Аравія, Об'єднані Арабські Емірати та Катар. У разі продовження бойових дій до квітня і можливого закриття Ормузької протоки на два місяці, ВВП Катару та Кувейту може знизитися на 14% вже в цьому році, повідомляє Bloomberg.

Це став би найбільш серйозний економічний спад для цих націй з початку 1990-х років, коли вторгнення Іраку в Кувейт призвело до Війни в Перській затоці та викликало значні коливання на глобальних нафтових ринках.

Саудівська Аравія та Об'єднані Арабські Емірати зазнають менших втрат завдяки своїй здатності перенаправляти нафтові потоки в обхід стратегічно важливого Ормузького протоки. Однак навіть для цих держав прогнозується зниження валового внутрішнього продукту: приблизно на 3% для Саудівської Аравії та на 5% для ОАЕ, що стало б найсильнішим ударом після кризи, викликаної пандемією COVID-19.

"Для численних економік регіону Затоки ця війна може мати більш значний короткостроковий вплив, ніж пандемія COVID," підкреслив Фарук Суса, економіст Goldman Sachs, спеціалізуючись на питаннях Близького Сходу та Північної Африки. "Коли ситуація стабілізується, вони зможуть відновити свою економіку, але наслідки, які цей конфлікт залишить на рівні довіри, поки що залишаються невизначеними."

Конфлікт створює кошмарний сценарій для арабських держав Затоки, які зіткнулися з подвійним ударом по нафтовому та ненафтовому секторах одночасно. Конфлікт, що вже третій тиждень не демонструє ознак ослаблення, розгортається на тлі продовження Іраном ударів по сусідніх країнах у відповідь на американські та ізраїльські бомбардування.

Визначені результати для окремих галузей:

Згідно з оцінками Goldman Sachs, найбільше постраждають від кризових явищ Катар, Кувейт та Бахрейн, серед усіх країн, що залежні від нафтопромисловості в регіоні. Для Саудівської Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратів ситуація виглядає більш заплутаною.

Більшість з шести економістів, які були опитані Bloomberg, вважають, що Саудівська Аравія має кращі шанси на витривалість у тривалій війні, ніж її сусіди. Королівство ефективно нейтралізує більшість атак з боку Ірану, а його повітряний простір та бізнес-активність продовжують працювати з незначними перервами.

Головний короткостроковий ризик для Ер-Ріяду -- більший дефіцит бюджету в першому кварталі через падіння доходів. Проте якщо нафтові ціни та експорт залишатимуться на високому рівні, у 2026 році Саудівська Аравія може навіть показати менший дефіцит бюджету, ніж прогнозувалося до початку війни, зазначили більшість опитаних економістів.

Тім Каллен з Інституту арабських держав Затоки у Вашингтоні очікує, що щорічний дефіцит може зменшитися на 1%, якщо середньодобовий видобуток нафти в Саудівській Аравії складатиме приблизно 7,5 мільйона барелів, а ціна нафти Brent залишиться в межах $90. У свою чергу, саудівська влада заклала в державний бюджет дефіцит у 3,3% на 2026 рік.

ОАЕ, попри все, збережуть профіцит бюджету цього року. Натомість дефіцит Катару може збільшитися, вважають в EFG Hermes.

Для пом'якшення бюджетного тиску країни Затоки можуть знову вийти на боргові ринки. Наразі інвестори на ринку облігацій ще не демонструють занепокоєння щодо наслідків війни для регіональних фінансів, повідомив Фаді Дженді, портфельний менеджер Arqaam Capital.

"Занепокоєння виникне, якщо конфлікт буде тліти ще тривалий час, бо саме цього ринок зараз не закладає у ціни" -- підкреслив він.

Раніше міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі повідомив, що Ормузька протока є доступною для судноплавства. В інтерв'ю для MS NOW він підкреслив, що вона закрита лише для танкерів і кораблів, що належать ворогам Ірану та їхнім партнерам.

Нагадаємо, що вранці 28 лютого ізраїльські сили провели серію атак на території Ірану. Під вогнем також опинилися цілі, пов'язані з терористичним угрупуванням "Хезболла" в Лівані. У відповідь Іран здійснив запуск "десятків" балістичних ракет в напрямку Ізраїлю та завдав удару по американській базі в Бахрейні. Згідно з інформацією ЗМІ, численні вибухи були чутні в Об'єднаних Арабських Еміратах, Кувейті та Катарі, де розміщені американські військові об'єкти.

Колишній міністр закордонних справ Павло Клімкін висловив думку, що військові дії США та Ізраїлю проти Ірану можуть вплинути на постачання зброї для України, оскільки Сполучені Штати прагнутимуть поповнити свої запаси після атак. У свою чергу, прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, оперуючи за власною логікою, зазначив, що конфлікт на Близькому Сході "подвоює важливість" нафтопроводу "Дружба" і знову закликав Україну поновити постачання нафти до Угорщини.

Пізніше генерал Ден Кейн, який очолює Об'єднаний комітет начальників штабів, зазначив, що військова кампанія США проти Ірану не буде миттєвою і може потребувати значного часу. Він також попередив, що американські сили можуть зазнати більших втрат, ніж очікувалося. Важливо відзначити, що кувейтські збройні сили випадково збили три американських винищувачі F-15 над своєю територією. Об'єднані Арабські Емірати та Катар звернулися до своїх союзників з проханням вплинути на президента США Дональда Трампа, щоб зменшити тривалість військових дій проти Ірану, зокрема через обмежені запаси ракет для протиповітряної оборони.

В той же час, Пентагон і принаймні один уряд з країн Перської затоки ведуть переговори про закупівлю українських перехоплювачів для відбиття іранських дронів. Президент Володимир Зеленський повідомив про те, що отримав запит від США на допомогу від України для захисту від "шахедів" у регіоні Близького Сходу. Пізніше він заявив, що Україна 9 березня відправить першу групу фахівців до країн Перської затоки, яка навчатиме їхні сили оборони збивати ударні дрони.

Але Трамп заявив, що США не потребують такої допомоги і зробив це у дуже образливій манері: "остання людина, від якої нам потрібна допомога -- це Зеленський". Варто зазначити, що президент США раніше вже заявляв, що Штати не потребують допомоги України у захисті від дронів Ірану. Зеленський назвав цю заяву Трампа "риторикою".

5 березня представник генштабу французької армії оголосив, що Франція надала дозвіл американським небойовим літакам на використання авіабази на континентальній частині країни. Це стало можливим за умови "повної гарантії", що ці літаки "не братимуть участі в операціях США в Ірані", а їхнє призначення обмежується лише захистом регіональних партнерів.

Стало відомо, що Сполучені Штати та Ізраїль вели переговори про можливе введення спеціальних військових підрозділів до Ірану з метою контролю за запасами високозбагаченого урану на пізніших етапах збройного конфлікту. У той же час Саудівська Аравія попередила Тегеран, що, хоча й виступає за мирне вирішення суперечностей між Іраном та США, продовження нападів на королівство та його енергетичну інфраструктуру може спонукати Ер-Ріяд до відповідних дій. Проте вже вранці 8 березня Тегеран став свідком техногенної катастрофи: місто охопив дощ, насичений нафтою, залишаючи темну плівку на вулицях, автомобілях і вікнах будівель. Палаюча нафта потрапила до системи каналізації столиці Ірану.

Будь-яке силове рішення в цьому регіоні відкидає довгу тінь -- на енергоринки, альянси та поточні війни. Питання не тільки в тому, хто відповість, а й у тому, хто зуміє обернути ситуацію на свою користь. Коли на Близькому Сході лунають вибухи, у Києві теж мають враховувати наслідки. Чи відволіче нова війна увагу союзників? Чи зміниться баланс сил між США, Іраном та їхніми опонентами? У статті "Після удару по Тегерану: хто виграє від переділу регіону?" член експертної ради Центру громадянських свобод В'ячеслав Ліхачов аналізує, хто посилюється, а хто ризикує втратити більше, ніж розраховував.