Після низки ударів по Wildberries, які призвели до втрати російськими продавцями товарів на суму від 150 до 215 мільярдів рублів, українські дрони націлилися на маркетплейс Ozon. Як ці атаки на ці платформи можуть викликати каскадний ефект в економіці Росії?
"Якщо Андрій Костін, генеральний директор ВТБ, вимагатиме відшкодування боргів Wildberries, ринкова частка цього роздрібного гіганта може бути поділена між конкурентом Ozon і, можливо, Sber, - зазначав в кінці липня російський економічний аналітик Богдан Бакалейко. Проте, виглядає на те, що Ozon може зіткнутися не стільки з втратою ринкової частки, скільки з долею Wildberries. Справа в тому, що після успішних атак на логістичні центри найбільшого маркетплейсу в Росії, українські дрони почали націлюватися на другого за величиною гравця в сфері електронної комерції - компанію Ozon."
Шість логістичних центрів Ozon за три дні
Україна вперше успішно вдарила по Ozon 22 серпня. Тоді "прилеліло" по логістичному хабу в Чапаєвську Самарської області. Це один з найбільших складів у Поволжі, його площа - близько 135 тис. м. Уже 23 серпня під удар потрапив логістичний центр Ozon в Оренбурзькій області. За повідомленням російської влади, об'єкт був пошкоджений уламками після відбиття атаки. Там Ozon евакуював понад 300 людей і призупинив роботу центру.
Пожежа в логістичному центрі Дагестану, зображення: Exilenova+
А в ніч на 24 серпня безпілотники здійснили напад на чотири логістичних центри Ozon.
* Махачкала, Дагестан (виникла велика пожежа, є постраждалі);
Енем, Краснодар (пожежа сталася);
Адигейськ, регіон Адигея (персонал був евакуйований, проте, згідно з інформацією Ozon, сам об'єкт залишився неушкодженим);
Невинномиськ, Ставропольський регіон (евакуація через потенційний напад, ушкоджень не виявлено).
На атаки відразу відреагував фондовий ринок. За даними Reuters, 24 серпня на Московській біржі акції Ozon впали майже на 30%, а акції її основного акціонера, приватної інвестиційної компанії АФК "Система", впали більш ніж на 13%.
Чому Wildberries і Ozon мають велике значення для економіки Росії
Перед початком атак Wildberries займала близько 45% ринку електронної комерції в Росії, тоді як Ozon контролював 30% цього ж сегмента. Обидві платформи зазнали значного зростання після 2022 року, коли Instagram, через який здійснювався продаж товарів малим бізнесом, був заблокований.
Ozon і Wildberries разом становлять настільки важливу складову російської платформної економіки, що атаки на їхні склади вже виходять за рамки простої історії про два маркетплейси. За даними Reuters, ці компанії, разом із менш потужними конкурентами, генерують економічну активність, що еквівалентна приблизно 8,5% ВВП Росії. Вони стали невід'ємною частиною економічної моделі, яку Кремль вважає одним із основних рушіїв розвитку.
Загалом, в Росії ринок електронної комерції до 2025 року може сягнути 11,5 трильйона рублів, що становитиме приблизно 18,8% від загального обсягу роздрібної торгівлі в країні. Отже, негативні впливи на ці сегменти ринку мають значний ефект на роздрібну торгівлю в РФ, з якими стикаються звичайні громадяни.
Наприклад, у 2025 році Ozon досяг виручки приблизно 998 мільярдів рублів, що на 63% більше порівняно з попереднім роком. Обсяги продажів через цей маркетплейс оцінюються у 4,2 трильйона рублів. Компанія володіла 5 мільйонами квадратних метрів логістичної інфраструктури, мала понад 80 тисяч пунктів видачі та більше 150 логістичних хабів на території Російської Федерації.
Економічний ефект доміно в Росії
Удари по складам Ozon і Wildberries завдають шкоди не лише самим платформам, але й багатьом тисячам продавців, чия продукція там розміщена. Як зазначає старший науковий співробітник Центру аналізу європейської політики Олександр Коляндра, українські атаки на російську інфраструктуру – будь то нафтова чи пов'язана з Wildberries – мають проінфляційний ефект.
"Чим більше атак на різні об'єкти, тим вище ризики, які закладаються в ціни товарів і, можливо, послуг, пов'язані з потенційними пошкодженнями від українських дронів та атак. Це може бути зумовлено необхідністю створення нових систем захисту або залученням приватних структур для нейтралізації дронів. Крім того, це може вплинути на страхування або фактичне включення можливості втрати товару в його вартість. Отже, я прогнозую, що в умовах повторюваних атак це, безсумнівно, призведе до загального зростання цін", - зазначив Коляндра.
Другий аспект – це сплеск банкрутств. Через те, що багато підприємців втрачають запаси, закуплені на кредитні кошти, вони опиняються у ситуації, коли не можуть погасити свої борги. Це, в свою чергу, створює додаткове навантаження на фінансову систему.
Зрештою, самі маркетплейси також у боргах, як у шовках. За даними Бакалейка, той же Wildberries, мав значні борги перед банками ще до атак дронів. Компанія визнала порушення умов своїх кредитних угод, хоча її кредитори не вимагали дострокового погашення. Значна частина цих боргів належить державному банку ВТБ. На думку Бакалейка, компанію контролює мільярдер Сулейман Керімов, який діє через ВТБ. Wildberries уже так сильно заборгувала держбанку, що цілком залежить від політичної волі, а не ринку. При цьому логічно припустити, що потенційне банкрутство логістичного гіганта може похитнути фінансове становище самого банку, який кредитував Wildberries.
Сусідство з російською владою більше не забезпечує захисту для комерційної діяльності.
Проте, не лише економічний вплив атак на ці маркетплейси є важливим, але й психологічний аспект. Росіянам дедалі складніше імітувати байдужість до війни, коли сотні тисяч підприємців зазнають втрат товарів та фінансів внаслідок дронових атак. Як влучно зазначив один із коментаторів, разом із димом від пожеж по території Росії "поширюється аромат війни".
Стипендіатка Академії Фонду "Нове покоління Європи" (програма "Росія та Євразія") Chatham House, Наталія Ковальова, зазначає, що удари українських дронів по логістичних об'єктах, включаючи нафтопереробні підприємства та склади маркетплейсів, завдають серйозної шкоди специфічній угоді між російською державою та бізнесом. У цій угоді бізнес підтримує державу, в той час як держава гарантує йому стабільність і захист.
"Усі ці події об'єднує спільна риса: ані малий бізнес, ані політично пов'язані еліти не можуть сподіватися на те, що держава створить стабільне середовище для бізнесу або захистить їх від загрози українських дронів, зростаючих фінансових втрат чи втручання з боку самої держави. Права власності стали ще більш нестабільними, а близькість до владних структур вже не є запорукою безпеки", - зазначає Ковальова.
Експертка припускає, що можливо, з часом цей тиск дасть про себе знати, і російський бізнес сформує єдиний фронт, виступаючи за необхідність зміни курсу. Але поки що російський бізнес зберігає свою угоду з Кремлем, навіть коли умови стають менш вигідними.
"Західним компаніям, що планують повернення до Росії після закінчення війни, варто уважно зважити на ці зміни. Бізнес-умови, які вони залишили в 2022 році, вже не існують", - підкреслює Ковальова.
Ще одним серйозним ударом для російського бізнесу стало розпорядження Володимира Путіна, видане 24 серпня. Згідно з цим документом, держава отримує право на контроль над підприємствами, які не здатні належним чином захиститися від атак українських безпілотників.
Відповідно до постанови, уряд матиме право контролювати матеріальні та фінансові активи, а також офіційні права власності, якщо буде встановлено, що організації, відповідальні за ці об'єкти, не забезпечили їх належний захист і недостатньо швидко відновлюють їх після будь-яких атак.
У цьому документі наведено список об'єктів паливно-енергетичного, промислового, комунікаційного та транспортно-логістичного секторів, а також інших установ, що вважаються критично важливими для забезпечення національної безпеки та економічної стабільності країни та її громадян. Ці об'єкти підпадають під новий указ.
#
