Представники банківського сектору не змогли дійти спільної думки щодо рішення Національного банку України стосовно облікової ставки, яке було ухвалено на засіданні 29 жовтня. З п'яти опитаних банкірів двоє вважають, що ставка залишиться на рівні 16%, тоді як інші двоє прогнозують її підвищення на 0,5 відсоткового пункту до 16,5%. Один з респондентів вважає можливими обидва варіанти розвитку подій.
Про це повідомляє агентство "Інтерфакс-Україна".
Олександр Печерицин, директор департаменту аналітичних досліджень Райффайзен Банку, висловив думку, що, незважаючи на зростання інфляції у вересні, Національний банк, ймовірно, утримає процентну ставку на колишньому рівні через погіршення економічної ситуації.
"Збільшення відсоткової ставки не зможе безпосередньо зупинити інфляцію, викликану подібними шоками в пропозиції", -- підкреслив він, акцентуючи на наслідках масштабних атак на логістичну інфраструктуру та виробничі потужності.
В той же час, Інна Провотар, яка очолює управління управлінського обліку та бізнес-аналізу в ОТП Банку, вважає, що існує можливість збільшення облікової ставки до 16,5%.
"Додаткові 0,5 в. п. -- це не стільки про суттєве посилення монетарної політики, скільки про впевненість ринку в тому, що Національний банк України тримає ситуацію під контролем. Наразі довіра до гривні має не менше значення, ніж сам рівень ставки", -- сказала вона.
Простір для вашого рекламного контенту
Директор департаменту стратегії та корпоративного управління Кредобанку Роман Лепак очікує збереження ставки на рівні 16%, однак оцінює як високу ймовірність її підвищення на наступному засіданні у грудні.
На його переконання, Національний банк України вже раніше прогнозував прискорення інфляції в кінці року. Проте, атаки Росії на виробничі потужності, логістичні та енергетичні об'єкти посилили ціновий тиск. Після двох підвищень облікової ставки в липні та вересні, регулятор може зробити паузу, щоб проаналізувати, як ці рішення вплинули на дії учасників фінансового ринку.
Олег Трибулкін, заступник голови правління а́банку та керівник відділу ризик-менеджменту, прогнозує підвищення облікової ставки на 0,5 відсотка, що призведе до її підняття до 16,5%. Серед причин такого рішення він зазначає збільшення інфляції у вересні до 10%, а також зростання витрат на паливо і логістику, а також наслідки атак на інфраструктуру країни.
Дмитро Замотаєв, директор департаменту роздрібного бізнесу банку "Глобус", вважає, що обидва варіанти – утримання процентної ставки на рівні 16% або її підвищення до 16,5% – цілком можливі. Проте на даний момент він більше схиляється до збереження ставки на попередньому рівні.
На його думку, збільшення процентної ставки може зробити гривневі заощадження більш привабливими та обмежити попит на іноземну валюту. Проте подальше посилення монетарної політики може негативно вплинути на економічну активність.
Щодо нового макропрогнозу, фахівці з банківської сфери прогнозують зниження оцінок економічного зростання та збільшення очікувань щодо рівня інфляції.
У Райффайзен Банку очікують погіршення більшості показників порівняно з липневим прогнозом НБУ, зокрема економічного зростання, інфляції, міжнародних резервів і сальдо поточного рахунку. Водночас прогноз номінального ВВП може суттєво не змінитися, оскільки слабше реальне зростання частково компенсуватиметься вищою інфляцією.
Новий прогноз реального ВВП, за оцінкою Кредобанку, може бути близьким до 0% у 2026 році та 0,5-1% у 2027 році, а інфляція -- близько 11% та 7,5-9% відповідно. Серед чинників перегляду банк називає російські атаки на підприємства та інфраструктуру, ескалацію війни на Близькому Сході й зростання світових цін на нафту, а також блокаду Чорного моря та атаки на цивільні судна.
А́банк підвищив свої прогнози щодо інфляції на 2026 рік, водночас знизивши оцінки економічного зростання. Це пов'язано з погіршенням безпекової ситуації, ударами по енергетичній, виробничій та логістичній інфраструктурі, а також з високими цінами на паливо. Одним із ризиків, що викликає занепокоєння, є зовнішнє фінансування: значна частина фінансових потреб України на 2027 рік наразі не має підтверджених джерел. Крім того, питання використання заморожених російських активів залишається відкритим, що може затримати перехід Національного банку України до циклу зниження процентних ставок.
У банку "Глобус" допускають перегляд прогнозу інфляції в бік підвищення, а економічного зростання -- в бік зниження порівняно з липневими 1,8%. Серед основних ризиків -- інтенсивність російських атак, подорожчання пального й енергоресурсів, перспективи міжнародного фінансування, а наступного року -- можливі труднощі з енергопостачанням, дефіцит робочої сили та додаткові витрати на відновлення пошкоджених об'єктів.
Райффайзен Банк прогнозує, що до завершення року курс долара може досягти приблизно 46 гривень за долар, з можливістю легкого перевищення цього порогу, що зумовлено загальним зміцненням американської валюти на світових ринках.
Представник банку "Глобус" прогнозує курс переважно в межах 45,5-46 грн/$1 найближчими тижнями та допускає поступове наближення офіційного курсу до 46,5 грн/$1 до кінця року. Основними чинниками залишатимуться політика НБУ, попит на валюту з боку імпортерів, інфляційні очікування та надходження зовнішнього фінансування.
#Близький Схід #Українська гривня #Інфляція #Стратегія #Логістика #Валовий внутрішній продукт #Реклама #Національний банк України #Банк #Ставок #Робоча сила #Економічне зростання #Валюта #Військовий резерв #Фінансовий ринок #Корпоративне управління #КредоБанк #Бізнес #Підприємство #Грошово-кредитна політика #Баланс (бухгалтерський) #Збереження #Долар США #Сполучені Штати Америки
