Продаж банківської картки або надання доступу до рахунку для участі у шахрайських схемах тепер тягне за собою окрему кримінальну відповідальність. Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 16013 у другому читанні, що передбачає покарання не лише для організаторів мереж "дроп-рахунків", а й для осіб, які свідомо надають свої картки та банківські дані для злочинних дій. За певні порушення можна отримати до шести років позбавлення волі.
За відповідне рішення проголосували 270 народних депутатів.
Закон повинен націлитися на тіньовий сектор банківських рахунків, які використовуються шахраями для виведення викрадених коштів, здійснення нелегальних транзакцій та маскування справжніх бенефіціарів фінансів.
Проте нові норми стосуються не лише тих, хто організовує злочинні схеми. Під дію спеціальної кримінально-правової статті можуть також підпадати власники карток, які свідомо надають доступ до своїх рахунків для злочинних цілей.
Мільярдний бізнес на чужих платіжних картах.
Як повідомляла "Судово-юридична газета", Національний банк України оцінює, що через картки, відомі як дропи, щорічно може оброблятися близько 200 млрд грн. У 2024 році кілька провідних банків розірвали співпрацю з більш ніж 80 тисячами клієнтів через їхню участь у цих схемах.
Схема виглядає просто: людині пропонують гроші за відкриття рахунку, продаж банківської картки або передачу доступу до мобільного банкінгу. Далі рахунок використовують уже інші особи -- для переказів, виведення коштів або маскування незаконних фінансових операцій.
На таких рахунках тримається інфраструктура шахрайських кол-центрів, незаконного грального бізнесу, конвертаційних схем та інших видів злочинної діяльності.
Досі можливість притягнення номінального власника рахунку до кримінальної відповідальності значною мірою залежала від здатності довести його участь у конкретному злочині. Однак, новий закон вводить самостійну відповідальність за певні дії, пов’язані з платіжними інструментами та доступом до рахунків, якщо ці дії здійснені з метою вчинення злочину.
Окремий розділ для "дропів" та "дроповодів".
Головна зміна -- доповнення Кримінального кодексу новою статтею 200¹.
Вона включає в себе передачу платіжних засобів, особистих облікових даних або надання доступу до банківського рахунку чи електронного гаманця для того, щоб інші особи могли вчиняти шахрайські дії або інші злочини.
У редакції, що готується до другого читання, встановлено штрафи за дані дії в розмірі від 300 до 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить від 5 100 до 17 000 гривень.
Для осіб, які отримують, купують, зберігають, продають або передають чужі платіжні засоби чи доступ до банківських рахунків з метою вчинення злочину, передбачено більш суворі покарання.
За такі дії передбачено штраф від 51 000 до 85 000 грн, обмеження волі на строк до трьох років або позбавлення волі на строк від двох до чотирьох років.
У разі, якщо правопорушення скоєно повторно або за попередньою угодою групою осіб, покарання може зрости до штрафу в межах від 85 000 до 170 000 гривень або ув’язнення на термін від чотирьох до шести років.
Отже, відповідно до нової редакції статті 200¹, яка буде розглянута у другому читанні, найвищим покаранням є шість років позбавлення волі.
Хто може стати під загрозою нових звинувачень?
Насамперед закон спрямований проти організаторів мереж "дроп-рахунків" та посередників, які скуповують банківські картки й доступ до чужих рахунків.
Проте коло людей, на яких можуть вплинути нові правила, є більш широким.
Наприклад, індивід створює банківський рахунок, передає свою картку та пароль від онлайн-банкінгу третій особі і отримує за це компенсацію. Якщо буде встановлено, що його дії були спрямовані на використання рахунку для шахрайських цілей або інших злочинів, виникає питання про можливу відповідальність відповідно до нової статті закону.
Особливу увагу привертає ризик для студентів, безробітних та інших людей, яким пропонують "легкий заробіток" за передачу банківських реквізитів.
Водночас сама передача картки іншій людині ще не означає вчинення кримінального правопорушення. Для застосування нової статті необхідно встановити передбачені законом ознаки діяння, зокрема відповідну злочинну мету.
Саме підтвердження цього може виявитися одним із ключових аспектів майбутньої слідчої та судової діяльності.
Можливість уникнути покарання для тих, хто розкриє інформацію про цю схему.
Під час підготовки законопроєкту до другого читання була введена нова важлива зміна — можливість звільнення від кримінальної відповідальності.
Вона стосується осіб, які вперше вчинили правопорушення, передбачене частиною першою статті 200¹ КК, та добровільно повідомили про вчинене за умов, установлених законом.
Тобто законодавець передбачив можливість не лише карати учасників схем, а й спонукати їх розкривати незаконний обіг платіжних інструментів.
Проте це не загальна амністія для всіх "дропів": можливість звільнення обмежена конкретним складом правопорушення та визначеними умовами.
Не лише "дропи": зростає відповідальність за шахрайство з рахунками.
Крім введення нової статті 200¹, закон також включає оновлення статті 200 Кримінального кодексу.
Вона включатиме, зокрема, фальсифікацію платіжних інструкцій, повідомлень, доручень, платіжних засобів, доступу до рахунків, електронних гаманців та облікових даних.
За вчинення зазначених дій встановлено штрафи в діапазоні від 51 000 до 119 000 гривень, або ж можливе застосування обмеження чи позбавлення волі на термін від двох до чотирьох років.
Окремо встановлюється відповідальність за незаконне заволодіння чужими платіжними інструментами та обліковою інформацією, а також незаконне отримання доступу до банківського чи платіжного рахунку.
За такі порушення передбачено штрафи від 68 000 до 136 000 грн або обмеження чи позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років.
У разі повторності або попередньої змови групи осіб санкції можуть сягати шести років позбавлення волі.
Де виникають ризики
Незважаючи на проголошену мету протидії фінансовим злочинам, нові правила викликають сумніви стосовно чітких меж кримінальної відповідальності.
Одне з них -- формулювання "інше кримінальне правопорушення" у статті 200¹. Воно означає, що дія норми не обмежується лише шахрайством або незаконними фінансовими операціями.
Отже, для ефективного правозастосування необхідно не лише зафіксувати факт передачі картки або отримання доступу до рахунку, але й підтвердити конкретну мету цієї передачі.
Крім того, під час експертного аналізу законопроєкту порушувалися питання розмежування нових складів правопорушень із чинними нормами Кримінального кодексу та визначення підслідності відповідних проваджень.
Отже, ефективність нових правил залежатиме не тільки від суворості санкцій, а й від того, наскільки чітко правоохоронці та суди відмежовуватимуть свідомих учасників злочинних схем від осіб, які не мали передбаченої законом злочинної мети.
Європейські норми та подальші дії
Законопроєкт № 16013 був поданий Президентом України 2 вересня 2026 року. Верховна Рада затвердила його в першому читанні 15 вересня, а 7 жовтня профільний Комітет з питань правоохоронної діяльності порекомендував ухвалити цей документ у другому читанні та в цілому.
На друге читання надійшло 1 703 поправки та пропозиції, з яких комітет прийняв до уваги 21.
Документ спрямований, зокрема, на виконання Директиви ЄС 2019/713 щодо боротьби із шахрайством та підробкою безготівкових платіжних засобів.
Після фіналізації законодавчого процесу нові норми повинні встановити окрему правову основу для боротьби з незаконним використанням банківських карток та несанкціонованим доступом до рахунків.
Основна новація полягає в тому, що усвідомлена передача платіжного засобу для реалізації злочинного плану може стати самостійною основою для кримінальної відповідальності, навіть якщо власник карти не брав участі у шахрайських трансакціях.
#Документ #Європейський Союз #Інфраструктура #Студент #Верховна Рада #Кримінальний кодекс України #Національний банк України #Банк #Банківський рахунок #Кримінальна відповідальність #Гральний бізнес #Судова практика #Шахрайство #Бізнес #Обмеження волі #Газета #Позбавлення волі #Термін #Злочинність #Санкції (право) #Змова (кримінальна) #Штраф (кримінальне покарання)
