Залучення людей є важливим для забезпечення безперервної роботи парку роботизованої техніки.
Україна все більше впроваджує наземних роботів у свої зусилля, прагнучи зменшити залучення військових до небезпечних місій і захистити їхні життя. Проте, як зазначає Business Insider, навіть при дистанційному управлінні технічними засобами ризики не завжди вдається уникнути.
"На сьогоднішній день участь людини в роботизованих місіях України є необхідною та незамінною. Хтось має виконувати заміну батарей, здійснювати технічне обслуговування та усувати несправності", - зазначив Олександр Ябчанка, керівник відділу роботизованих систем батальйону "Вовки Да Вінчі".
Він зазначив, що для забезпечення безперебійної роботи роботів може знадобитися заміна зламаних компонентів, ремонт проколів на шинах і поповнення запасів боєприпасів.
Зазвичай роботизовані системи розробляються з урахуванням їхньої відносної економічності, що дозволяє швидко компенсувати втрати без великих фінансових витрат, зазначає видання. Оскільки основна мета цих пристроїв - захист військових, підрозділи можуть ухвалити рішення не повертати пошкодженого робота, якщо це загрожує життю людей. Проте, людська участь залишається критично важливою для забезпечення належного функціонування всього парку роботизованих засобів.
Численні роботи можна адаптувати для виконання різноманітних завдань. У цьому випадку військові проводять заміну обладнання, що дозволяє уникнути необхідності використовувати окремі машини для кожної окремої місії.
Девід Робертс, керівник британського відділу ARX Robotics — німецької фірми, що спеціалізується на оборонних технологіях, — поділився інформацією про своїх роботів, які частково застосовуються в Україні. Він зазначив, що їхня конструкція дозволяє швидко змінювати обладнання для адаптації до різних завдань, таких як логістика або зв'язок, всього за "кілька секунд".
Ця гнучкість дозволяє швидко змінювати функції роботів, однак для їхнього переобладнання військовим все ще необхідно залишатися в безпосередній близькості до лінії бойових дій.
Військові, які забезпечують функціонування роботизованої техніки, намагаються триматися якомога далі від бойових дій, однак можливості для цього обмежені, зокрема дальністю дії самих роботів.
Ябчанка підкреслив, що пріоритетом є збереження особового складу, тому військових намагаються розміщувати якомога далі від лінії фронту та найбільш ризикованих ділянок, які позначаються як "кіл-зони". Це особливо стосується операторів та спеціалістів у галузі радіоелектронної боротьби. Він зазначив, що "конкретна відстань, на яку їх можна перемістити, залежить від обставин і технічних можливостей, проте загальний курс залишається незмінним".
Деякі українські компанії відправляють своїх співробітників у зони поблизу бойових дій для обслуговування роботизованих систем. Виробник наземних роботизованих комплексів DevDroid підкреслює, що їхні роботи "функціонують в умовах високих ризиків — бруд, перегрів, удари та радіоелектронна боротьба. Після виконання кількох завдань їм потрібна діагностика, оновлення софту або ремонт". Для цього компанія формує мобільні команди, які направляються до підрозділів, у тому числі в зони, близькі до фронту.
Ще одним викликом є те, що "автономні наземні роботизовані системи поки що знаходяться на ранній стадії свого розвитку", підкреслив Ябчанка.
Незважаючи на досягнення в технологіях, більшість наземних роботів все ще значною мірою покладаються на дистанційне управління і не в змозі самостійно орієнтуватися в просторі та виконувати поставлені завдання, як зазначається в статті. Це означає, що при виникненні несправностей вони можуть застрягти в середині маршруту. Крім того, потреба в постійному зв'язку обмежує можливості операторів безпечно перебувати на полі бою.
Стан справ щодо безпілотних літальних апаратів.
Подібна ситуація спостерігається і з повітряними дронами, пише видання. Україна розробляє технології, які дають змогу операторам керувати ними на значно більшій відстані від небезпеки, однак допоміжним командам усе одно доводиться працювати ближче до бойових дій. Деякі оператори можуть керувати безпілотниками з відносно безпечних місць за сотні або навіть тисячі кілометрів від фронту. Проте хтось має підготувати літальний апарат, спорядити його та запустити в районі виконання завдання.
Завдяки супутниковому зв'язку підрозділи можуть "розміщувати наших пілотів у будь-якому місці, де для них є стабільне підключення до інтернету", - розповів Дмитро "Лібер" Жлуктенко, колишній оператор дронів, який нині працює аналітиком з вивчення бойового досвіду в 413-му полку безпілотних систем "Рейд" Збройних сил України.
"Але це не усуває потреби в наземних групах - людях, які безпосередньо прикріплюють вибуховий заряд, виносять дрон за межі укриття тощо", - зазначив він.
Україна прагне знизити ці загрози, розширюючи радіус дії, підвищуючи надійність та прохідність своїх безпілотників, а також покращуючи комунікаційні засоби. Це дозволить допоміжним підрозділам діяти на більшій відстані від лінії конфлікту.
Яка доля чекає на українських роботів у майбутньому?
Україна все активніше застосовує наземні роботи для евакуації інших подібних машин, що дозволяє уникнути залучення військових груп для цієї мети. Виробники також займаються розробкою нових компонентів і акумуляторів, які можна швидко замінювати. Це сприяє зменшенню часу, який військові витрачають на обслуговування техніки в умовах бойових дій.
Ще одним пріоритетом є підвищення автономності роботів, що потенційно дасть їм змогу працювати з меншим втручанням людини.
Микита Рожков, директор з розвитку бізнесу української оборонно-технологічної компанії Frontline Robotics, розповів Business Insider, що "зараз дедалі більше систем отримують функції автономного керування".
Ябчанка підкреслив, що перспективи дронів і роботів "заключаються у підвищенні їхньої автономності. Тому необхідно розробити програмні рішення, які дозволять цим системам виконувати більше завдань самостійно, що, в свою чергу, зменшить їхню залежність від безперервного зв’язку з оператором".
Незважаючи на існуючі обмеження, роботи відіграють важливу роль у підтримці українських військових, беручи на себе виконання деяких з найризикованіших завдань на фронті.
Як зазначила Ябчанка, "сухопутні роботизовані системи стають невід'ємною складовою бойових дій більшості підрозділів, які розміщені уздовж лінії конфлікту".
Останні новини щодо оновлення роботизованих систем.
Раніше було зазначено, що Україна обладнує бойових роботів гранатометами. Це дозволяє піднести вогневу потужність ближче до супротивника, уникаючи прямої участі солдатів.
Гранатомети все частіше інтегруються в безпілотні наземні роботизовані системи (НРК), що дозволяє військовим дистанційно завдавати ударів по російським позиціям.
Вас можуть зацікавити також останні новини:
#Україна #Безпілотний бойовий літальний апарат #Збройні сили України #Німеччина #Бойові дії #Боєприпаси #Батальйон #Леонардо да Вінчі #Логістика #Оператор #Артилерійська батарея #Модернізація #Бойовий досвід #Ворожий комбатант #Супутниковий зв'язок #Техніка зв'язку #Технічне обслуговування #Велика Британія #Робот #Радіоелектронна боротьба #Дистанційне керування #Передня лінія #Автономність корабля #Автономія #Військовий робот
