Top Narratives. 31st October 2026.

Які аспекти незалежності від технологій Маска вже існують, і як на цю політику реагують в США? Читайте новий випуск на LIGA.net, де представлені 10 найцікавіших світових історій.

Європейський Cоюз розвиває власних конкурентів Starlink, прагне контролювати супутникові частоти й готує нові правила для космічного бізнесу. Як пише Politico, це має зменшити залежність Старого Світу від технологій Ілона Маска. Недавні обмеження Starlink ускладнили українським військовим перехоплення російських дронів та удари на середніх дистанціях. Міністр оборони України повідомив про відновлення послуг, однак Маск невдовзі заявив, що використання системи для наступальних атак дронів порушує її умови.

Основним і першочерговим кроком для витіснення Ілона Маска з домінуючої позиції у сфері супутникового зв'язку є створення потужного європейського конкурента. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн висловила підтримку ініціативі компаній Airbus, Leonardo та Thales, що передбачає інтеграцію супутникових і космічних підрозділів під робочою назвою Bromo. Цей проєкт має на меті об'єднати виробництво супутників, наземні системи та космічні послуги в єдину структуру, частково наслідуючи модель SpaceX, материнської компанії Starlink. Проте, отримання схвалення від антимонопольних органів ЄС не є гарантією, а досягнення рівня і можливостей бізнесу Маска може зайняти багато років.

Другий напрям стосується радіочастот. Єврокомісія запропонувала зарезервувати важливі ділянки супутникового спектра за європейськими операторами. Вони придатні для зв'язку безпосередньо з телефоном, без мобільних веж чи додаткової антени. Уряди країн ЄС працюють над полегшенням доступу до цих частот для європейських телекомунікаційних компаній. Starlink усе ще зможе претендувати на частину спектра. SpaceX застерігає, що пропозиція може залишити європейців без прямого супутникового зв'язку з пристроями або спричинити перешкоди, зокрема для екстрених служб.

Третій проєкт — це супутникова система ЄС IRIS². Основною метою є забезпечення захищеного зв'язку для урядів та надійного широкосмугового доступу до інтернету для населення. Спочатку планувалося запустити послуги у 2024 році, з досягненням повної операційної спроможності до 2027 року. Однак тепер перші з 348 супутників, які входять до складу угруповання, заплановані для запуску лише у 2029 році, а надання послуг очікується не раніше 2030 року. Крім того, вартість проєкту також зросла. Для порівняння, Starlink вже має понад 10 000 супутників на орбіті.

Четвертий напрям -- це резервний зв'язок для України. До початку роботи IRIS² критично важливі державні комунікації має підтримувати Govsatcom, спільний проєкт кількох країн ЄС, який запрацював на початку 2026 року. Обмеження Starlink змусили деяких єврочиновників посилити свої вимоги надати Києву доступ до цієї системи. І хоча переговори Брюсселя й України офіційно почалися ще в березні -- прориву досі немає. Govsatcom не зможе повністю відтворити можливості Starlink, проте може стати запасним варіантом.

І п'ятий напрям -- законодавчі та регуляторні ініціативи. У Брюсселі працюють щонайменше над трьома такими заходами. Євродепутат Міхал Кобоско, який веде переговори від Європарламенту щодо перегляду телекомунікаційних правил, пропонує вимагати від Starlink дотримання нових норм безпеки ланцюгів постачання для отримання дозволу на надання послуг у ЄС. Ідеться також про суворіші вимоги до зберігання даних, законного перехоплення комунікацій і призначення юридичних представників.

Окремий космічний законопроєкт ЄС передбачає вимоги щодо кібербезпеки, контролю космічного сміття та захисту довкілля для Starlink й інших іноземних супутникових операторів. Держдепартамент США вже назвав запропоновані правила неприйнятним регуляторним тягарем, який, на його думку, спрямовано проти американських компаній. Очільник американського регулятора зв'язку Брендан Карр попередив про можливі обмеження для європейських сервісів у відповідь на перешкоди для компаній зі США. А Starlink на запит про коментар взагалі не відповіла.