Балтійський фронт: як Україна завдає удару по нафтодоларах Путіна та які досягнення має. Роз’яснюємо деталі.

У березні цього року українські війська провели одну з найбільших акцій проти російських нафтових об'єктів у Балтійському регіоні.

Дрони, пролетівши сотні кілометрів, завдали ударів по важливим портам Приморськ і Усть-Луга в Ленінградській області, а також по нафтопереробному заводу в Киришах (КІНЕФ). Ці атаки викликали пожежі, призвели до припинення завантаження нафти та її продуктів, і, за оцінками Reuters, паралізували до 40% російських потужностей з експорту нафти.

Більше про це розповість Еспресою

Атаки розгорнулися протягом кількох днів у другій половині березня і стали частиною ширшої кампанії Сил оборони України проти енергетичної інфраструктури РФ.

У ніч з 22 на 23 березня українські безпілотники завдали удару по нафтовому терміналу російської державної компанії "Транснефть", розташованому в порту Приморськ. Цей порт є найбільшим балтійським вузлом для експорту сирої нафти марки Urals. Внаслідок атаки постраждали резервуари з паливом та обладнання, що використовується для завантаження.

Вогняна стихія розгорілася в значних масштабах, чорний дим було видно навіть з території Фінляндії. Губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко підтвердив факт ураження. Генеральний штаб України повідомив про ушкодження складів та інфраструктури завантаження.

Щорічно через порт транспортується приблизно 60 мільйонів тонн нафти, значна частина з яких проходить через судна "тіньового флоту" для уникнення санкцій.

25 березня в Усть-Лузі відбулася значна хвиля дронових атак, націлених на один з основних російських портів на Балтиці, що займається обробкою сировини, зокрема, нафти, нафтопродуктів, вугілля, зерна та добрив. Внаслідок ударів постраждав термінал компанії "Новатек", а також резервуари і обладнання для навантаження. Доступ до порту був заблокований, а завантажувальні роботи зупинені. Пожежі спалахнули в кількох ділянках, що призвело до зупинки всіх операцій. Згідно з повідомленнями ЗМІ, раніше порт вже відновлював свою діяльність після попередніх атак, але новий наступ знову призвів до його паралічу.

26 березня українські дрони здійснили ще один вдалий глибинний удар. Цього разу мішенню стали об'єкти Киришського нафтопереробного заводу (КІНЕФ), розташованого в Ленінградській області. Безпілотні літальні апарати ЗСУ, разом із іншими підрозділами, влучили у первинні установки для переробки нафти та два резервуари. Унаслідок цього завод припинив свою діяльність. Це один з найбільших нафтопереробних заводів, який орієнтований на експорт у цьому регіоні.

Атаки проводили дронами великої дальності (понад 1000 км), з залученням підрозділів СБУ, Сил спеціальних операцій, ГУР, Сил безпілотних систем та прикордонників. Російська ППО збила десятки БПЛА, але частина досягла цілей і виконала завдання.

Ні, проте масштаб подій березня 2026 року є безпрецедентним для балтійського регіону. Приморськ вже зазнав атаки у вересні 2025 року, що призвело до ушкодження доків і суден. Усть-Луга піддавалася обстрілу в серпні 2025 року, внаслідок чого на терміналі спалахнула пожежа.

Загалом регулярні атаки на російську нафтову інфраструктуру Україна здійснювала і раніше - зокрема по НПЗ, базах і трубопроводах у 2024-2025 роках. Наприклад, наприкінці минулого року були масштабі удари по іншому напрямку - Каспійському регіоні, де вдалося вивезти з ладу кілька нафтовидобувних платформ. Вже не кажучи про регулярні удари по тіньовому флоту (танкерах) як у Чорному так і Середземному морях.

Читайте також: Від Каспійського моря до Середземного моря українські безпілотники "поривають" нафтодолари, які належать Путіну. Роз'яснюємо деталі.

Проте в березні цього року здійснена скоординована багатоденна операція в двох ключових балтійських хабах та на нафтопереробних заводах стала однією з наймасштабніших за весь час конфлікту з Росією у сфері нафтоекспорту.

Володимир Путін, зображення: прес-служба Кремля.

Росія має важливу залежність від доходів, які надходять від продажу нафти та газу. Балтійські порти відіграють критичну роль в експорті нафти марки Urals, зокрема завдяки використанню тіньового флоту, що складається з сотень старих танкерів з невизначеною власністю. Це дозволяє країні уникати обмежень на ціни та санкційні заходи.

Ударні моменти настали в той час, коли ціни на нафту різко зросли через напруженість на Близькому Сході. Це створювало додаткові фінансові можливості для Кремля, а також ослаблення деяких американських санкцій щодо російської нафти могло спростити процес експорту. Зокрема, видання The Telegraph підрахувало, що щоденні надходження Путіна від нафтопродуктів становлять близько 760 мільйонів доларів завдяки війні в Ірані. Таким чином, за місяць ця сума перетворюється на десятки мільярдів доларів, які Кремль міг би направити на фінансування війни в Україні.

У відповідь на це українські удари призвели до виникнення фізичних бар'єрів: зупинено завантаження в Приморську та Усть-Лузі, виникли пожежі та пошкодження інфраструктури. За оцінками, близько 40% експортних потужностей залишилися заблокованими (приблизно 2 мільйони барелів на добу), також враховуючи труднощі в Новоросійську на Чорному морі та атаки на нелегальний флот.

Це дещо зменшує ймовірність отримання більших фінансових вливань до військового бюджету Росії, який для Путіна сформував його товариш Дональд Трамп, розв'язавши конфлікти на Близькому Сході.

Володимир Зеленський заявляє, що Україна здійснює атаки на нафтові інфраструктури з метою посилення тиску на Росію, особливо після того, як Сполучені Штати пом'якшили санкції на фоні конфлікту на Близькому Сході, повідомляє AP.

Експерти характеризують подібні дії українських військових як "кінетичні санкції", що слугують фізичним доповненням до міжнародних обмежень, які Росія в певній мірі змогла обійти.

Фахівці погоджуються, що удари впливають на ситуацію, але не завдають смертельної шкоди. Як підкреслює Bloomberg, російська влада активно шукає способи перенаправлення ресурсів, щоб зменшити наслідки атак, водночас постійно займаючись відновленням пошкоджених терміналів.

"Хоча Україна вивела з ладу значну потужність, очікується, що вплив перебоїв у Приморську та Усть-Лузі буде обмеженим, оскільки попередні атаки призвели до відносно швидкого завершення ремонтних робіт, повідомили офіційні особи, знайомі з ситуацією", - пишуть у Bloomberg.

Зокрема, найбільший російський порт для експорту нафти в Балтійському морі, Приморськ, відновив завантаження всього через кілька днів після атаки українських дронів. Проте компанія, яка займається транспортуванням нафти до цього порту, повідомила, що намагається перенаправити обсяги нафти в інші напрямки через ці події.

Отже, ці термінали можуть бути частково відновлені протягом кількох тижнів або місяців (ремонт резервуарів і обладнання), але все ще залишається невідомим, наскільки серйозно вони були пошкоджені. Крім того, Росія змінює маршрути постачання, перенаправляючи їх через Козьміно на Далекому Сході та трубопроводи до Китаю, хоча доступні потужності є обмеженими.

Замість цього, регулярні напади на нелегальний флот ведуть до зростання страхових тарифів і змушують компанії відмовлятися від перевезень. Нещодавно Велика Британія приєдналася до кількох інших держав, які зобов'язалися вживати заходів проти тіньового флоту Путіна.

Іноземні медіа та трейдери відзначають, що комбінація ударів, захоплень танкерів Європою та проблем з поставками нафти угорцям і словакам через "Дружбу" призвела до найсерйознішої кризи експорту за всю війну для Росії.

"Це найсерйозніша загроза експорту російської нафти та нафтопродуктів з початку війни. Продуманість, масштаб і напрямок атак, а також час їхнього виконання - все це разом справило ефект, якого я особисто не можу пригадати за чотири з гаком роки війни", - заявив енергетичний аналітик Борис Аронштейн виданню "Current Time" 26 березня.

Не дивно, що Путін звертається до олігархів з проханням про фінансування тривання війни проти України, повідомляє FT, посилаючись на свої джерела. Вже двоє з них, нібито, "добровільно" відгукнулися на цю ініціативу. Це свідчить про те, що, незважаючи на тимчасове збільшення доходів від продажу нафти внаслідок конфлікту між Ізраїлем та США з Іраном, Путін попередив бізнесменів про те, що цей позитивний ефект не буде мати тривалого характеру, і закликав їх не покладатися на нього як на надійне джерело фінансування.

"Згідно з повідомленням The Telegraph, Україна зірвала наміри Путіна заробити мільярди на конфлікті з Іраном. Ударні дрони, що завдали ударів по віддалених нафтових установках Росії, завадили Кремлю отримувати прибуток від спекулятивних операцій."

В результаті всіх цих повторюваних атак на інфраструктуру переробки та транспортування нафти Росія стикається з труднощами у проведенні ремонтних робіт, що примушує її витрачати додаткові ресурси на посилення протиповітряної оборони та відновлення. Пошкодження нафтопереробних заводів призводить до зменшення обсягів переробки, що, в свою чергу, негативно впливає на експорт енергоресурсів. Аналітики Baker Institute та RUSI підкреслюють, що фізичні удари мають більший вплив, ніж санкції, які існують на папері: процес заміни обладнання є повільним і витратним, а страхування та логістика для тіньового флоту стають дедалі ризикованішими. Це може частково компенсувати ослаблення американських санкцій.

Ці атаки також демонструють, як Україна здатна проєктувати силу далеко за лінію фронту, долаючи російську ППО і перетворюючи економічний тил агресора на легітимну військову ціль. У поєднанні з міжнародним тиском на тіньовий флот вони стають важливим елементом стратегії стримування російської агресії.