З почуттям зростаючого занепокоєння. Яким чином підприємства та уряд пристосувалися до безперервних авіаударів?

З початку квітня 2026 року російські війська активно та системно націлюються на українські автозаправні станції, зокрема найбільше потерпають регіони, що розташовані поблизу лінії фронту — від Сумщини та Харківщини до Запоріжжя та Дніпропетровщини. Життя та робота в цих прифронтових зонах стають дедалі складнішими. Одним із показників цієї ситуації є часті сповіщення про повітряну тривогу.

ЕП виміряла, яку частку стандартного робочого дня (з 9:00 до 18:00) обласні центри провели під повітряною тривогою - від 2023 року до кінця червня 2026-го.

На заході країни тривоги майже не заважають працювати. У Львові, Луцьку та Ужгороді сирени лунають в 1-2% робочого часу - кілька годин на місяць. Київ тримається близько 4%, і за чотири роки ця цифра майже не змінилася.

Ситуація на сході та північному сході виглядає зовсім по-іншому. У 2023 році мешканці Сум витрачали 11% свого робочого часу під час тривог, тоді як в першій половині 2026 року цей показник зріс до 72%: сирена лунає протягом семи з десяти робочих годин.

Тривалість тривог у Харкові за той самий період зросла із 16% до 63%, Чернігові - із 6% до 36%. Полтава й Дніпро проводять понад п'яту частину робочого часу під сиреною, удвічі-втричі більше, ніж три роки тому. У Краматорську тривога покриває 83% робочого дня.

У 2023 році різниця між Харковом і Львовом становила шість разів. Наразі ця величина перевищує сорок.

Зональність внесла в бізнес додаткові години.

Об'єктивно порівняти ці роки складніше, ніж здається. З 2025-го влада поступово перевела оповіщення з обласного рівня на райони та громади: наприклад, сирена тепер часто лунає не по всій Харківщині, а лише у конкретному районі.

Тому ми рахували сигнали саме для обласних центрів. Інакше б така статистика показала, що, наприклад, Дніпропетровщина перебуває у тривозі майже весь робочий час, хоча в самому Дніпрі сирена звучить чверть робочого дня.

Як спрацювала зональність? Більш точне оповіщення повернуло бізнесу чимало робочих годин.

Найяскравіший приклад - Дніпро. У 2026 році на тривоги там припадало на 22% робочого часу (з 9:00 по 18:00). Проте, якби кожна тривога в будь-якому районі Дніпропетровської області автоматично поширювалася і на місто, цей показник сягнув би 97,6%. Для Запоріжжя різниця теж велика: 56% фактично проти 83,3% без зональності; для Харкова - 63,2% проти 86,3%; для Сум - 72% проти 81,7%.

Навіть у Києві цей ефект відчутний: якби в столиці оголошували тривогу кожного разу, коли її сповіщали в Київській області, то частка втрат робочого часу в місті досягла б 14,3%, в той час як насправді вона складає лише 3,8%.

Для бізнесу ці відсотки конвертуються в години простою та втрачений виторг. Гендиректорка "Ашан" Марта Труш розповідала, що мережа зачиняє всі магазини під час кожної тривоги, Так, за 2025 рік українська мережа простояла близько 4 000 годин, приблизно кожну десяту годину роботи.

Українська асоціація торгових центрів (ТЦ) підраховує збитки по всій країні: у січні 2026 року ТЦ втратили рекордні 17% робочого часу через тривоги, і навіть у травні цей показник залишався на рівні близько 18%. Найскладніша ситуація спостерігається у торгових центрах Сумської області, де тривоги заважають роботі від половини до 60% часу. З початку великої війни в Україні в середньому один торговий центр залишався закритим протягом 125 робочих днів — це фактично півроку роботи.

За даними опитування Європейської бізнес асоціації, простої через чинну систему оповіщення можуть сягати до 50% робочого часу, а якщо під час тривоги зупиняється половина економіки, щоденні втрати можуть становити до 9 млрд грн.

Міста і місцеві адміністрації по-різному реагують на тривожні сигнали. У Харкові, коли звучить сирена, метро зупиняє свою роботу: поїзди доставляють пасажирів до найближчих станцій, а підземка стає укриттям. Багато харківських підприємств не закриваються на кожен сигнал тривоги, а реагують лише на повідомлення про балістичні загрози чи КАБи, адже в іншому випадку їм довелося б зупинити діяльність на значну частину дня.

Схожа логіка в Сумах: за 72% робочого часу під тривогою закриття на кожен сигнал означало б зупинку торгівлі як такої. У Дніпрі усі станції метро там підземні, і потяги там не зупиняються навіть під час тривоги. Запоріжжя ще 2022 року відмовилося зупиняти громадський транспорт на час сирени, інакше місто, де тривога тривала більшу частину робочого дня, просто не доїжджало б на роботу.

Найчіткіше економічну логіку зональності сформулював Харків. Міська влада прямо пов'язала диференційовані тривоги з роботою інфраструктури, банків, ЦНАПів, держустанов і бізнесу. До розділення сигналів місто "зупинялося" навіть тоді, коли загроза стосувалася віддалених громад області. За даними Харківської міськради, за рік диференційована система скоротила тривалість тривог для міста на 2271 годину, або майже 100 діб, у порівнянні з обласним сигналом.