Як "Карпатська ініціатива" трансформувалася в Карпатську вісімку (автор Валерій Чалий)

Там, де мовчать звуки трембіт, мільярди самі по собі не з'являться. Або як "Карпатську ініціативу" перетворили на Карпатську вісімку.

Сьогодні, вперше в Україні, в нашій частині Карпат, проходить саміт, що об'єднує всі карпатські нації, регіони та громади наших країн. Ми запускаємо новий формат C8 - Карпатська вісімка, що об'єднує нас та наших європейських сусідів: Румунію, Сербію, Польщу, Словаччину, Чехію, Австрію, Угорщину, а також Європейський Союз в цілому. Це важливий крок у напрямку зміцнення зв'язків між нашими державами і створення на рівні ЄС ще одного потужного елемента співпраці, що стосується безпеки, енергетики, значного розвитку логістики, транскордонної економічної інтеграції та суттєвої підтримки наших громад. Сьогодні в українських Карпатах проходить перший саміт, що об'єднує всі карпатські країни.

*****

Давати старт новим форматам - це чудово. Тим більше, якщо Україна в таких проєктах об'єднання країн за територіальним розташуванням й інтересами стає ініціатором, а краще - лідером, а не лише отримувачем коштів ЄС.

Головне, щоб новий формат справді вийшов за межі вже існуючої "Карпатської ініціативи", започаткованої Україною і функціонуючої понад 20 років (вона набула чинності 4 січня 2006 року). І ви будете здивовані, але там представлені ті ж самі країни. Єдина відмінність полягає в тому, що Австрія, яка приєдналася до Карпатської вісімки, активно залучена до іншого формату — Альпійської конвенції, яка є аналогічним міжнародним договором для альпійського регіону. Це пояснюється тим, що більша частина гірської території Австрії розташована в Альпах, тоді як лише менше 1% належить до Карпат.

Важливо, щоб в рамках такого нового/старого формату (за лідерства України і при підтримці ЄС) країни вийшли за рамки домовленостей лише в царині екології, транскордонного співробітництва, транспортних коридорів, туризму, сталого розвитку й розвитку громад. Формати й механізми для всіх цих напрямів вже давно існують і працюють в цьому транскордонному регіоні. Зокрема, за підтримки та фінансування ЄС.

Серед ініціатив та програм, у яких беруть участь ті ж самі держави або більшість з них, можна виділити Європейську стратегію для Дунайського регіону, Карпатський єврорегіон, а також маршрут "Карпатський шлях (Via Carpatia)" тощо.

Не забуваємо й про важливість активної участі України в Ініціативі трьох морів, де ми поки що займаємо позицію асоційованого партнера, а не повноправного члена. Отримання статусу повноправного учасника наразі залежить від нашого членства в Європейському Союзі.

Практично вже й не згадують, що Україна вже давно (з 1996 року) є учасником ЦЄІ - Центральноєвропейської ініціативи, до якої входить та ж сама вісімка "карпатських" країн, але про успіхи якої вже давно не чути.

Не слід забувати і про Бухарестську дев'ятку (С9), яка представляє східний фланг НАТО. До її складу входять Польща, Румунія, Болгарія, Естонія, Латвія, Литва, Словаччина, Чехія та Угорщина, тобто ті ж самі п’ять країн-учасниць, за винятком Сербії та Австрії.

З огляду на пріоритети безпеки, для України нині важливіше приєднатися до цієї групи країн, ніж намагатися політично відновити формати, які вже виявили свої обмеження.

Минулі приклади яскраво свідчать про те, що коли країни з різними цілями та підходами до політичного керівництва об'єднуються, їхня ефективність і динаміка діяльності можуть суттєво знижуватися.

Адже ті, хто відстає, неодмінно уповільнять прогрес лідерів об'єднання або проєкту. Тому сумніви щодо того, що новостворена Карпатська вісімка стане дієвим політичним чи, ще більше, безпековим альянсом, цілком обґрунтовані. Безпека є безумовним пріоритетом для України. Якщо немає безпеки, то немає сенсу говорити про обсяги інвестицій чи навіть про розвиток нових транспортних коридорів, не кажучи вже про екологічні питання.

Зустрічі в Буковелі, в прекрасних українських Карпатах, саміт і "сайд-івенти" - це так чудово для всіх учасників. Не дивно, що не лише Кабмін, майже у всьому складі, але й велика частина нардепів раптом обрали виїхати на цей саміт, а не працювати над пошуком реальних механізмів наповнення державного бюджету, дірки в якому навряд чи закриєш заявами про потенційні надходження конкретних грошей в рамках Карпатської вісімки. Присутності делегації на чолі з Президентом України та представників місцевої влади, регіональних громад і бізнесу там було б більше, ніж достатньо.

Головне, щоб чарівний звук карпатських трембіт не замовк після проведення першого саміту, а щоб були досягнуті справді важливі результати для країни, і бажано, в найближчій перспективі, а не лише гучні заяви про теоретичні можливості. Ми вже чули про десятки мільярдів інвестицій...

Створити нові формати - це дійсно велика дипломатична робота, але ефективна зовнішня й безпекова політика не формується лише проведенням зустрічей, самітів та форумів. Правильно визначити пріоритети і не розпорошити обмежені ресурси є також важливим завданням для України, тим більше під час війни.