Верховний Суд кардинально трансформував судову практику у справах, що виникають між фінансовими установами та їхніми позичальниками.
Про це повідомляє Мінфін.
За даними видання, відповідну постанову ухвалила Об'єднана палата Касаційного цивільного суду ВС у справі № 552/672/23. У центрі справи опинилася типова для ринку мікрокредитування ситуація: клієнт позичив 4800 грн, а в заяві-анкеті була зазначена плата за користування коштами у розмірі 1440 грн.
Водночас деякі пункти угоди передбачали змінну процентну ставку, що з часом зростала. Як наслідок, кредитор нарахував понад 53 тисячі гривень відсотків і в судовому порядку вимагав стягнення 57,8 тисячі гривень. Апеляційний суд став на бік фінансової організації, проте Верховний Суд скасував це рішення та визначив три основні принципи для розгляду подібних справ.
По-перше, будь-які неоднозначності в документах розглядатимуться на користь клієнта. Якщо в анкеті вказано одну суму, а в договорі є додаткові умови щодо нарахувань, то застосовуються принцип favor contractus та норми Закону "Про захист прав споживачів". Суд має інтерпретувати такі невизначені положення на користь позичальника, що дозволяє стягувати менші суми. При цьому клієнту не потрібно окремо звертатися до суду з цього питання: у розглянутій справі Верховний Суд зобов'язав стягнути лише початкові 1440 грн відсотків.
По-друге, відтепер заборонено скасовувати відсотки без відповідного позову - це стало ключовою зміною в судовій практиці. Раніше суди нерідко зменшували значні нарахування з власної ініціативи, вважаючи їх непропорційними або такими, що суперечать принципу добросовісності, однак Об'єднана палата змінила цей підхід. Якщо кредитор чітко, однозначно та юридично коректно прописав високі відсотки, суд не може самостійно їх зменшити - для скасування таких умов боржник має подати зустрічний позов із вимогою визнати відповідний пункт договору недійсним.
Третім аспектом є те, що Верховний Суд остаточно уточнив, як слід розуміти законодавчі обмеження щодо максимальної денної ставки, які вступили в силу наприкінці 2023 року. Зазначені обмеження не мають ретроактивної дії і не поширюються на угоди, укладені до 24 грудня 2023 року, за винятком ситуацій, коли термін кредитування продовжувався після цієї дати.
Фонові дані. Раніше видання Mind зазначало, що рівень кредитування як підприємств, так і фізичних осіб в Україні залишається на значному рівні. За рік чистий обсяг гривневих кредитів для бізнесу зріс на 33%, а для населення - на 38%.
#Міністерство фінансів (Україна) #Споживач #Судова влада #Кредитор #Верховний Суд України #Судова практика #Мікрокредит #Бізнес #Термін #Судовий позов #Кредит (значення) #Звернення
