Як українські підприємства здобувають компенсації від Російської Федерації

Українська влада разом із міжнародними партнерами вже кілька років вибудовує багаторівневий механізм репарацій від Росії. Його основою є Міжнародний реєстр збитків, який фіксує шкоду, що завдає Україні агресивна війна, яку проти неї веде РФ. Наступним кроком стало створення наприкінці 2025 року Міжнародної компенсаційної комісії, що розглядатиме заяви й визначатиме розмір відшкодування. І третім етапом, який, утім, поки що не має часових рамок, буде створення Компенсаційного фонду, покликаного вже забезпечити виплати.

У той же час українські підприємства, не чекаючи на процес відшкодування, звертаються до судових інстанцій в Україні та за кордоном, намагаючись добитися від Російської Федерації виплат за знищені та втрачені активи. Які суми можуть бути предметом позовів та які є шанси на отримання компенсації, дізнавайтеся в статті DW.

Досі подавати заяви про компенсації до Реєстру збитків, який стане основою для майбутніх репарацій, могли лише фізичні особи. Але в грудні ця можливість з'явилася в режимі бета-тестування для деяких юридичних осіб. У Реєстрі збитків повідомили DW, що вже "скоро" подати заявки зможуть усі охочі компанії.

Однак, не слід сподіватися на швидкі виплати. Як зазначає DW, директор Реєстру збитків Маркіян Ключковський пояснює, що запуск компенсаційного фонду буде залежати від політичних та юридичних рішень. "Поки що немає чіткої відповіді щодо практичних аспектів реалізації виплат. Ведуться численні дискусії про суверенні активи РФ, так званий репараційний кредит", - додає він.

Фінансово-промислова група СКМ, яка належить Рінату Ахметову, планує подати заявку до Реєстру. Ця компанія є однією з тих, що зазнали найбільших втрат через агресію Російської Федерації. "Ми сподіваємося, що в найближчі роки суверенні активи Росії зможуть бути використані для компенсації наших вимог, а також вимог інших українських заявників", - зазначив у розмові з DW Ярослав Сімонов, директор з правового забезпечення СКМ.

У СКМ не стали називати суму збитків, яких РФ завдала групі з 2014 року. Втім, як зауважила у розмові з DW Марні Чік, юристка американської компанії Covington & Burling, яка представляє ДТЕК, СКМ та особисто Ріната Ахметова у судових процесах проти РФ, ідеться про десятки мільярдів доларів.

Читайте також: Реєстр збитків для України вже отримав понад 60 тисяч заяв

У той же час СКМ прагне отримати компенсацію від Російської Федерації самостійно. Група має кілька позовів у міжнародному інвестиційному арбітражі, які базуються на двосторонній угоді про заохочення та захист інвестицій, укладеній між Україною та Росією в 1998 році. "Першою компанією, що подала позов, стала ДТЕК Крименерго у 2017 році. У 2023 році ми вже отримали рішення про стягнення основної суми та відсотків за націоналізовані активи в Криму. Сума наразі складає близько 263 мільйонів доларів США," - зазначив Сімонов.

РФ, однак, відмовляється виплачувати ці кошти, тому, за його словами, ДТЕК Крименерго розпочала процеси щодо визнання та примусового виконання рішення арбітражу. В Нідерландах за заявою ДТЕК вже накладено арешт на частки, якими "Газпром" володіє у компанії South Stream ("Південний потік"), а також у компанії Wintershall (розробка родовищ газу в Північному морі), зазначив Сімонов. "Газпром подає апеляції, намагаючись стверджувати, що нібито не несуть відповідальності за борги РФ. Втім, ми сподіваємося, що апеляційні суди Нідерландів остаточно підтвердять заморожування акцій, після чого ми перейдемо до розглядів по суті, де нідерландський суд, зрештою, скаже: чи конфісковувати і продавати ці акції, чи ні", - пояснює він.

Читайте також: $5 млрд за майно "Нафтогазу" у Криму: що треба знати про рішення Гааги

СКМ та Рінат Ахметов домагаються від Російської Федерації компенсації за втрати, пов'язані з експропріацією їхньої нерухомості в Криму, що мала місце між 2014 і 2017 роками. "Трибунал планує підготувати та оголосити арбітражне рішення, ймовірно, в першій половині 2026 року," - висловив сподівання Сімонов. Окрім того, у травні 2025 року СКМ ініціювала позови стосовно активів, які були експропрійовані на території самопроголошених "ДНР" і "ЛНР" у період з 2014 по 2017 роки. Слухання по цій справі, ймовірно, відбудуться в 2027 році, а остаточне рішення може бути ухвалене вже у 2028-му.

Після повномасштабного вторгнення активи СКМ знову постраждали, зокрема металургійні комбінати в Маріуполі. За ці та інші активи група готується позиватися до міжнародного інвестиційного арбітражу та вже подала скаргу до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Домогтися від РФ відшкодування втрати своїх активів намагаються й інші українські компанії. Так, Європейська Бізнес Асоціація (EBA), яка об'єднує понад тисячу компаній в Україні, провела у листопаді 2025 року опитування. Згідно з його даними, серед 88 опитаних компаній дев'ять відсотків подали позови в національні суди, а чотири - у міжнародні інстанції. Ще 23 відсотки вже звернулись до правоохоронних органів, а 17 відсотків мають такі плани. Загалом жодних втрат від війни не понесли тільки 11 відсотків опитаних компаній-членів EBA. DW звернулася й до інших українських бізнес-асоціацій з проханням надати дані про позови їхніх членів, однак відповіді на момент публікації не отримала.

Наразі підприємства, що знаходяться у державній власності, не подають позови до суду з метою відшкодування збитків, завданих агресією Росії, як зазначено у відповіді Міністерства юстиції України для DW. "Для всебічного відшкодування шкоди та втрат, спричинених діями РФ, Україна разом з міжнародними партнерами працює над створенням міжнародного механізму компенсації", - підкреслили в міністерстві.

Окремо у відомстві повідомили, що з 2014 року було подано до ЄСПЛ низку позовів проти уряду РФ щодо існування "адміністративної практики" порушень з боку Росії прав та свобод. "ЄСПЛ не наділений повноваженнями розглядати скарги щодо заподіяння шкоди і збитків, що стосуються державної власності", - зазначили у мін'юсті.

Після 2022 року, як зауважує у розмові з DW радниця юридичної фірми "Ілляшев та Партнери" Марина Рященко, серед бізнесу найбільш поширеним і доступним інструментом стало ініціювання судових процесів в Україні. Справді, за даними Opendatabot, якщо у 2022 році суди винесли лише п'ять таких рішень, то наступного року їх кількість зросла вдесятеро. Загалом по всій Україні ухвалено 639 рішень про компенсацію збитків, з яких 85 відсотків позовних вимог було задоволено повністю і лише три відхилено.

Після того, як буде прийнята така ухвала, Рященко зазначає, що українська компанія має можливість звертатися до іноземних юрисдикцій, де знаходяться активи Російської Федерації. "Проте суттєвим аспектом цього процесу є те, що згідно з міжнародним правом, держави володіють суверенним імунітетом. Це означає, що одну суверенну державу не можна переслідувати в судах іншої країни без її згоди", - підкреслює вона.

Маркіян Ключковський, голова Реєстру збитків, зазначає, що в тих випадках, коли українські суди виявляють можливості для скасування імунітету, іноземні суди змушені підходити до цього питання з особливою увагою. "Вже зафіксовані випадки, коли виконання рішень українських судів щодо стягнення з Російської Федерації було відмовлено за кордоном саме з цих причин", — підкреслює він.

Серед основних інструментів, що забезпечують захист бізнесу за межами країни, виділяються інвестиційний арбітраж та Європейський суд з прав людини. Проте, як підкреслюють експерти DW, останній має певні обмеження. Джонатан Гімблет, юрист компанії Covington & Burling, розповів DW, що Російська Федерація вийшла з-під юрисдикції Європейської конвенції з прав людини у вересні 2022 року. "Отже, позови про компенсацію в ЄСПЛ можуть стосуватися лише подій, що відбулися до вересня 2022 року. Натомість у справах, що регулюються двосторонніми інвестиційними угодами, таких обмежень не існує. Хоча Україна розірвала угоду з Росією, протягом наступних 10 років можливе подання позовів до Росії за її неправомірні дії", - зазначив він.

Ще одним недоліком подання скарги до Європейського суду з прав людини, на який звертає увагу юрист компанії "Ілляшев і партнери" Марина Рященко, є тривалий процес розгляду. "Суд може приймати рішення про допустимість скарги протягом багатьох років, а сам вирок виноситься ще довше. Проте найголовніше питання полягає в механізмі виконання рішення, якщо буде призначена компенсація. Російська Федерація навряд чи добровільно її виконає," - підкреслила вона.

Інвестиційний арбітраж, зауважує Рященко, є дієвим інструментом, але також досить тривалим і дорогим. "Від двох до п'яти років. Але не кожен бізнес володіє юридичним департаментом, який може компетентно представляти інтереси компанії в міжнародному інвестиційному арбітражі. Компаніям потрібно залучати радників, юристів. І вартість їхніх послуг може сягати кількох мільйонів євро", - говорить вона.

Рященко зазначає, що реалізація судових рішень можлива лише стосовно комерційних активів Російської Федерації. "Проте наразі держави та судові органи все ще остерігаються вжити заходів проти цих активів. Досі жоден український бізнес не отримав жодної компенсації", – підкреслює вона.

СКМ налаштована оптимістично щодо перспективи отримати компенсацію від РФ за рахунок комерційних активів по всьому світу. "Ми не намагаємося арештовувати російські дипломатичні активи по всьому світу, це було б безнадійно. Але якщо ми знаходимо російські суверенні активи, які належать безпосередньо російській державі і використовуються у звичайній комерційній діяльності, то ми можемо звертати на них стягнення за Нью-Йоркською конвенцією про визнання та виконання арбітражних рішень", - наголошує Сімонов. Крім Нідерландів та Ізраїлю, за його словами, СКМ має провадження з виконання рішень арбітражу в Чехії. "Там є ціла низка об'єктів нерухомості, що належать російській державі і використовуються в Празі виключно з комерційною метою - магазини, ресторани, офісні будівлі, де працюють російські приватні підприємці", - підсумовує він.