До 40% поранених військовослужбовців зазнають серйозних інфекцій, що можуть завершитися ампутаціями або навіть летальними наслідками.
Поранені українські військові нерідко стикаються з тяжкими інфекціями, спричиненими потраплянням ґрунту та уламків у рани після вибухів дронів. За оцінками, від 30 до 40% бійців, яких доправляють до лікарень, мають такі ускладнення. Інфекції можуть бути стійкими до антибіотиків і призводити до ампутації кінцівок та навіть смерті.
Як повідомляє The New York Times, щоб протидіяти цій проблемі, в Україні запровадили систему знезараження поранених перед госпіталізацією.
Дорога до лікарні може тривати дні, тижні або навіть місяці, пише видання. За цей час у багатьох поранених розвиваються інфекції, спричинені бактеріями, стійкими до антибіотиків. Після госпіталізації такі пацієнти можуть становити загрозу для інших через ризик поширення цих мікроорганізмів у цивільних лікарнях.
Ідея розробки системи для дезінфекції виникла у Гейлі Юрен — клінічної фармакологині та експертки в медицині катастроф, що працює в Україні. Вона зробила висновок, що поточна ситуація найбільше схожа на результати атаки з використанням біологічної зброї.
"Відсутність антибіотиків для лікування цих пацієнтів ставить нас у таку ж ситуацію, як і в випадку, коли людина піддалася впливу сибірської виразки," - підкреслює вона.
На думку Юрен, медичні заклади вже підготували протоколи для лікування осіб, постраждалих від використання біологічної зброї, тому вони можуть бути використані в умовах війни. Вона подала цю пропозицію головному хірургу країни, після чого отримала підтримку з боку Міністерства оборони та Міністерства охорони здоров'я України.
Ініціатива стартувала у вересні біля лікарні в центральній Україні. Поранених знезаражують перед госпіталізацією: знімають забруднений одяг і пов'язки, миють антисептичним засобом і дають їм прийняти душ. Це відрізняється від звичної практики, коли військових одразу доправляють до лікарні в забрудненому одязі та використаних пов'язках, на яких можуть бути небезпечні мікроорганізми.
За словами Юрен, проблема стосується не лише України. Одна з лікарень, у якій вона працювала, розташована приблизно за 64 км від Польщі, де також лікують поранених військових. Поширення бактерій, стійких до антибіотиків, становить "величезну загрозу біологічній безпеці решти Європи", сказала вона.
Полковник Збройних сил США, який обіймає посаду головного хірурга Командування спеціальних операцій у Європі, зазначив, що ці бактерії можуть бути небезпечними для кожного.
"Якщо їх інтегрують у загальну лікарняну мережу, це може загрожувати життю 70-річного пацієнта з пневмонією або 25-річного з апендицитом, якщо ми не вжимо заходів для контролю їх розповсюдження", - зазначив він.
Поширення інфекцій під час війни
Інфекції завжди становили серйозну загрозу під час військових конфліктів, зазначив доктор Джон Голкомб, хірург у відставці, який мав досвід служби в Іраці та Афганістані. Він підкреслив, що в зонах бойових дій часто не дотримуються стандартів контролю за інфекціями та правил обмеження використання антибіотиків. Це створює сприятливі умови для виникнення мікроорганізмів, стійких до декількох лікарських засобів.
"Проблема полягає не лише в якійсь окремій причині. Вона охоплює все в комплексі. Це сприяє виникненню мікроорганізмів, які здатні протистояти кільком медикаментам," - зазначив він.
Однак масштаби проблеми в Україні, як зазначається, безпрецедентні. Значною мірою це пов'язано з тим, як дрони змінили поле бою: вибухи пошкоджують тканини й кістки та заносять у рани ґрунт із бактеріями. За словами доктора Пола Поттінгера, фахівця з інфекційних захворювань Вашингтонського університету, такі мікроорганізми можуть проникати в організм через будь-яке пошкодження шкіри.
Негайне промивання рани, видалення пошкоджених тканин і нанесення антисептика могли б стримати розвиток інфекції, але під час тривалих бойових дій це рідко вдається зробити.
"Золота година" в контексті військової травматології, що означає евакуацію пораненого до медичного закладу для хірургічного втручання протягом перших 60 хвилин, фактично перестала існувати через активне використання дронів. У статті йдеться про те, що військові часто змушені проводити дні або навіть тижні в лісах і окопах. Протягом цього часу вони можуть втратити значну кількість крові та страждати від нестачі їжі, що ускладнює їх здатність боротися з інфекціями. Крім того, всього за вісім годин бактерії здатні формувати біоплівки на ранах, які захищають їх від дії антибіотиків і ускладнюють промивання водою.
Під час евакуації медичні працівники часто стикаються з нестачею води, необхідної для очищення ран, антисептичних засобів та діагностичного обладнання. Через цю проблему їм іноді доводиться вдаватися до використання потужних антибіотиків, що, в свою чергу, призводить до збільшення кількості бактерій, стійких до цих ліків.
Поки поранений проходить усі етапи евакуації, яких може бути до восьми, бактерії встигають проникнути глибше - у тканини та кістки. У результаті хірургам доводиться лікувати складні інфекції.
"Ці хворі вимагають особливої уваги. Необхідно видалити всі уражені тканини. Ми здійснюємо великі оперативні втручання," - поділився думкою доктор Євген Філоненко з Вінницької обласної клінічної лікарні імені М. І. Пирогова.
Коли інфекція проникає в кістку, ампутація іноді стає єдиним методом зупинки її розповсюдження. У випадках, коли кісткова тканина гине, антибіотики майже не здатні до неї дістатися через відсутність кровопостачання.
"Я ніколи не стикався з подібними ситуаціями. Бували моменти, коли ми просто не могли знайти жодного медикаменту для лікування пацієнтів," - зазначив доктор Пі Джей Бреннан, експерт з інфекційних захворювань у Пенсильванському університеті. Він є частиною команди університетських спеціалістів, які щотижня по вівторках надають телефонні консультації українським лікарям.
Діагностику ускладнює нестача лабораторій: зразки потрібно відправляти в інші установи, і результати можуть надходити із затримкою на кілька тижнів. Протягом цього часу в ранах можуть з'явитися нові мікроорганізми.
Змиваючи війну з поранених військових
У червні в Польщі відбулася чотириденна репетиція експерименту, в якій взяли участь військові підрозділи спеціальних операцій зі США, Польщі та Бельгії.
У приміщенні, яке спостерігачі прозвали "автомийкою", українські лікарі, медсестри та медики відпрацьовували процедуру знезараження. Вони знімали забруднений одяг і пов'язки, видаляли внутрішньовенні катетери, встановлені до прибуття в лікарню, та промивали шкіру й рани теплою водою й антисептичними розчинами. Після цього військових переміщували до стерильної зони.
Приблизно через місяць після офіційного старту ініціативи, медики, які працюють у наметі для дезінфекції на сході України, вже надали допомогу близько 150 постраждалим.
Для оцінки результативності процедури команда проводить забори мазків відразу після прибуття військових, а також повторно на другий і п’ятий день. Фахівці стежать за пульсом і температурою тіла, а кожні два дні беруть аналізи крові, щоб виявити можливі ознаки сепсису — небезпечної реакції організму на інфекцію. Як зазначає Юрен, іноді результати аналізів вимагають деякого часу для отримання, але вже наявні дані вселяють надію. Ця процедура також має психологічний аспект: поранені повідомляють, що почуваються більш людьми знову.
"Здається, ми змиваємо з їхніх душ сліди війни," - промовила вона.
Після отримання перших позитивних результатів, науковці мають намір створити пункти дезінфекції поблизу ще двох медичних установ. В подальшому їх мета полягає в запобіганні інфекцій відразу після отримання травм, щоб уникнути їхнього розвитку через потрапляння землі та осколків у відкриті рани.
"На мою думку, це надзвичайно мудра стратегія. З самого початку ми будемо поводитися з вами так, наче ви вже отримали зараження", - зазначив доктор Поттінгер, висловлюючи надію, що досвід України стане корисним для інших країн.
Війна в Україні і навчання медиків
Раніше видання Business Insider повідомляло, що через війну в Україні медиків у США тепер вчать по-новому. Якщо раніше основну увагу приділяли правильному накладанню турнікета, то тепер медиків також навчають безпечно його знімати. Це особливо важливо під час тривалої евакуації, адже неправильне зняття турнікета може призвести до втрати кінцівки.
Вам також можуть бути цікаві новини:
#Ґрунт #Європа #Організм #Бойові дії #Одяг #Пацієнт #Лікарня #Антибіотик #Бельгія #Афганістан #Ірак #Ампутація #Мікроорганізми #Бактерії #Спеціальні операції #Інфекція #Вони #Тканина #«Нью-Йорк Таймс» #Хірург #Евакуація у надзвичайних ситуаціях #Університет Пенсильванії #Біологічна зброя #Асептика #Рана #Микола Пірогів
