Роботизовані технології не здатні повністю замінити військовослужбовців: видання Business Insider вказало на основні обмеження НРК.

Українські інженери займаються вдосконаленням автономності систем.

Україна все частіше використовує наземні роботизовані системи для виконання небезпечних місій на фронтовій лінії. Ці технології сприяють збереженню життя солдатів, але водночас потребують регулярного технічного обслуговування, ремонту та участі операторів, які залишаються в небезпечних умовах.

Цю інформацію подано в статті Business Insider.

Олександр Ябчанка, керівник підрозділу роботизованих систем батальйону "Вовки Да Вінчі", зазначив, що в даний час людська присутність у роботизованих місіях залишається важливою. Військовослужбовці повинні виконувати завдання з заміни акумуляторів, здійснювати технічне обслуговування, усувати неполадки та ремонтувати пошкоджені апарати.

Зокрема, після виконання певних завдань може виникнути необхідність у заміні компонентів, ремонті проколів шин або перезарядці боєприпасів. У той же час, зазвичай техніка виготовляється за відносно доступними цінами, що дозволяє компенсувати її втрати без значних фінансових витрат. Якщо повернення пошкодженого транспортного засобу ставить під загрозу життя військових, підрозділ може ухвалити рішення про його неевакуацію.

Роботи виконують різноманітні функції, проте вимагають регулярного технічного обслуговування.

Деякі наземні роботизовані комплекси можна адаптувати для різноманітних цілей — від логістичних завдань до забезпечення зв'язку. Генеральний директор британського підрозділу німецької компанії ARX Robotics Девід Робертс зазначив, що в їхніх системах процес зміни обладнання для переходу між різними завданнями триває всього кілька секунд.

Проте навіть така універсальність не виключає необхідності в людській праці поблизу фронтових позицій. Військовим потрібно наближатися до технічних засобів для їх модернізації та ремонту. Крім того, дальність дії самих комплексів суттєво обмежує можливість віддалення обслуговуючих команд від зони бойових дій.

Ябчанка підкреслив, що операторів та спеціалістів у галузі радіоелектронної боротьби намагаються розташовувати на максимальній відстані від найбільш небезпечних територій, відомих як "кіла-зони". Проте, точна дистанція визначається в залежності від умов та технічних можливостей.

Виробники також беруть участь у технічному обслуговуванні робототехніки. Наприклад, українська компанія DevDroid формує мобільні команди для роботи з військовими підрозділами, зокрема в зонах, що межують з фронтом. Спеціалісти там виконують діагностичні роботи, оновлюють програмне забезпечення та ремонтують обладнання, яке експлуатується в складних умовах, таких як бруд, високі температури, удари та вплив засобів радіоелектронної боротьби.

Чому роботи все ще потребують підтримки людей?

Ще однією проблемою є недостатня автономність. Багато наземних роботів наразі вимагають дистанційного управління і не здатні самостійно орієнтуватися в просторі та виконувати поставлені завдання. У випадку поломки робот може зупинитися на півдорозі, а необхідність у стабільному зв'язку обмежує варіанти безпечного розміщення операторів.

Подібна проблема існує і в роботі повітряних безпілотників. Завдяки супутниковому зв'язку оператори можуть керувати ними з віддалених і відносно безпечних місць, однак підготовка апаратів до польоту все одно потребує наземних команд.

Дмитро "Лібер" Жлуктенко, колишній оператор безпілотників та тепер аналітик з вивчення бойового досвіду 413-го полку безпілотних систем "Рейд", розповів, що супутниковий зв'язок дозволяє розміщувати пілотів у будь-якому місці, де є надійний доступ до інтернету. Проте наземні команди повинні самостійно підготувати дрони до запуску та встановити на них усі необхідні компоненти.

Яким чином Україна прагне знизити ризики?

Українські інженери активно займаються покращенням дальності, надійності та прохідності наземних роботів, а також вдосконалюють комунікаційні системи. Це дозволить допоміжним підрозділам здійснювати свою діяльність на більшій відстані від лінії зіткнення.

Іншим аспектом є застосування роботів для евакуації пошкоджених транспортних засобів, що дозволяє уникнути залучення військових до цього процесу. Крім того, виробники займаються розробкою акумуляторів та компонентів, які можна оперативно замінювати в польових умовах.

Одним з ключових напрямків є удосконалення автономних систем. Микита Рожков, директор з розвитку бізнесу компанії Frontline Robotics, підкреслив, що все більше технологій набувають можливостей для самостійного управління.

На думку Ябчанки, майбутнє вдосконалення роботизованих систем буде визначатися програмними рішеннями, які нададуть їм можливість самостійно виконувати більшу кількість функцій та зменшити залежність від постійного зв'язку з оператором.

Нагадуємо, що в ніч на 31 жовтня українські оборонні сили здійснили атаку на підприємство російського військово-промислового комплексу, відоме як Комбінат "Каменський", розташоване в місті Каменськ-Шахтинський у Ростовській області. Крім того, під удар потрапили чотири склади матеріально-технічних ресурсів російських військ на тимчасово захоплених територіях України.

Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина - і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.