"Я підтримую мир, і Терехов також виступає за мир", - які події відбуваються в партії Гетманцева та у мера Харкова, і чи має там місце Гончаренко?

Довіряйте перевіреним джерелам – підпишіться на Telegraf у Google Новинах!

На тлі загострення російських атак на українську столицю та інші регіони країни, кілька відомих політиків одночасно підняли питання про необхідність переговорів та встановлення миру з Росією. Цю "нову" ідею озвучили народний депутат Олексій Гончаренко, який зазнав наслідків у вигляді втрати місця у фракції "ЄС", а також представники "Слуги народу" Данило Гетманцев і мер Харкова Ігор Терехов. Варто зазначити, що останніх двох журналісти часто асоціюють з спільним політичним проектом, що базується на, здавалося б, неполітичній Асоціації прифронтових міст та громад (АПМГ).

Що зараз відбувається з цим проєктом? Чому його головні функціонери кажуть про мир, коли об'єктивних зрушень в позиції Кремля немає? Та чи знайдеться в команді лівих миротворців місце для Гончаренка, або ж політик формуватиме власну команду? В цих питаннях розібрався "Телеграф".

Асоціація "На підтримку всього позитивного"

Обговорення так званої "партії Гетманцева" розпочалися ще влітку минулого року, а в вересні 2025-го було засновано АПМГ. На чолі організації опинився Ігор Терехов, хоча на "пологах" (не на першому форумі асоціації) також були присутні Данило Гетманцев та теперішній міністр у справах ветеранів Віталій Кім.

Офіційно місія АПМГ формулюється як "перетворити громади, що знаходяться в зоні конфлікту, на осередки розвитку України шляхом забезпечення безпечного відновлення та стимулювання економічної активності..." і це все.

Громадська активність Асоціації відображає класичний принцип "за все позитивне і проти всього негативного". Наприклад, Терехов та його команда виступили з ініціативами щодо законопроєктів, що передбачають зниження ПДВ на продукти харчування та медикаменти, а також підвищення грошових допомог для внутрішньо переміщених осіб і збільшення зарплат для соціальних працівників і вчителів. Цікаво, що останній з цих законопроєктів було представлено у парламенті Данилом Гетманцевим.

Звичайно, немає нічого надзвичайного в тому, що мери, голови громад та нардепи об'єднуються в альянси. Це дозволяє впливати на рішення центральної влади. Як приклад - Асоціація міст України, де головує столичний мер Віталій Кличко, яка лобіювала, і цілком успішно, збереження ПДФО (податок на доходи фізичних осіб, -- ред.) у місцевих бюджетах. Однак, амбіції АПМГ виходять далеко за межі регіональної політики.

Таким чином, Терехов на веб-сайті АПМГ обговорював питання, які далеко вийшли за межі повноважень мера одного з українських міст. Наприклад, він коментував політику мобілізації, закликаючи Міністерство оборони ретельно розглядати кожен резонансний випадок та забезпечити носіння боді-камер співробітниками ТЦК. Крім того, він висловив пропозицію щодо підвищення мінімальної заробітної плати та пенсій, що також підтримує Гетманцев.

"Військова коаліція"

Та найцікавіший випад Терехов зробив синхронно з Гетманцевим, коли політики заговорили про мир. Мер і депутат одночасно використали наратив "партія війни".

- Для мене логіка "партії війни" починається там, де війну приймають як безальтернативне майбутнє України. Я з цим не згоден. Нашу здатність витримувати війну не можна сприймати як згоду жити в ній. Ми прагнемо миру і добробуту, - зазначив Терехов.

- Партія війни реагує навіть не на конкретний мирний план, а на саму можливість його обговорення. Будь-хто, хто промовляє слово "мир " у позитивному контексті, стає в прямому сенсі слова їхнім ворогом, - написав Гетманцев.

Чому заяви такі схожі?

- Вони діють в одній сфері, - зазначає політолог Ігор Рейтерович в інтерв'ю "Телеграфу". - Коли Гончаренко виступив з промовою про мир, вони перелякались, що він може зайняти всю цю територію, залишивши їх ні з чим, тому почали активно діяти. Не виключаю, що це може бути узгоджена стратегія з Офісом президента — мовляв, давайте спостерігати, як громадськість реагує на такі ініціативи.

Втім, щодо якості наративу, то тут, звісно, великі питання, бо ж як виходить з логіки Терехова та Гетманцева, Україна розколота на два табори: "партію війни" і "людей миру". Та якщо не оцінювати якість, все це схоже на скоординовану політичну позицію. А якщо так, то спільний політичний проєкт направду існує?

Що ж трапляється з політичною силою?

Сам Терехов весною рішуче відмовлявся від будь-якої політичної співпраці з Гетманцевим. Тим часом соціологічні дослідження передбачали, що уявлена партія, до якої входили Кім, Терехов та Гетманцев, може зайняти третє місце на потенційних виборах. Згодьтеся, це досить вагомий потенціал, проте Терехов вирішив від нього відмовитися.

З упевненістю стверджую, що політичного проєкту, в якому б об'єднувались Терехов та Гетманцев, не існувало в минулому, немає в теперішньому і не виникне в майбутньому, - заявив керівник Харкова.

Данило Гетманцев подтвердил это в комментарии для "Телеграфа".

"Він [Терехов] ще навесні висловив думку, що не вважає мене частиною своєї партії," - прокоментував нардеп.

Щодо узгодженості заяв про мир, Гетманцев вважає, що в цьому немає нічого аномального.

Це не означає, що він [Терехов] і я не є голосами більшості українців, які прагнуть миру і виступають проти війни. Я підтримую мир. І Терехов також виступає за мир. Яка ж тут зв'язок зі спільними проєктами? – зазначив Гетманцев у своєму коментарі виданню.

Як каже виданню співрозмовник в Асоціації прифронтових міст та громад, нардеп і мер хоч і в альянсі, але дуже умовному.

- Гетманцев і Ігор Олександрович [Терехов] розглядають можливість створення власних політичних сил і планують рухатися кожен окремо. Певний час вони тісно контактували між собою. Були дослідження електоральних перспектив за допомогою соціології. Однак ви ж пам'ятаєте, що саме Терехов першим почав дистанціюватися від ідеї спільного політичного проєкту, - підкреслює співрозмовник.

Проте, як повідомляють джерела "Телеграфу" в керівництві монобільшості, цей союз може мати реальну життєздатність.

- З великою вірогідністю можна сказати, що Терехов з Гетманцевим в якомусь сенсі дійсно співпрацюють. Ми ж бачимо, що Гетманцев приймає активну участь в проєкті прифронтових громад. Звісно, Харків - прифронтова громада, вони в цьому контексті співпрацюють, тому так, проєкт існує, - пояснює джерело.

Лідер фракції "Слуга народу" Давид Арахамія, якому приписували роль куратора цього проєкту, цілком логічно також заперечував будь-яку причетність до даного активу.

Гетманцев і Арахамія ведуть дуже активну співпрацю, тому не дивно, що цей проєкт реалізується за підтримки Давида. Хоча Гетманцев має соціалістичні погляди, його позиції відрізняються від європейських стандартів і більше нагадують пострадянські уявлення про соціалізм. Натомість Давид представляє зовсім інший підхід. Однак, безсумнівно, він усвідомлює всі події, які відбуваються, - зазначає джерело з монобільшості.

Знають і у владі. Ба більше, цілком підтримують і сприяють. Наприклад, в серпні прем'єр Сергій Корецький особисто зустрічався з Тереховим. Ні з ким з інших мерів окремо Корецький не влаштовував аудієнцій віч-на-віч. Принаймні публічно. Та й сам президент проводив особисту зустріч з Тереховим. Звісно, подавалося це все під соусом досвіду прифронтової громади, але ж в Україні така не одна.

Чи існують можливості?

За даними нещодавнього опитування, проведеного центром SOCIS і опублікованого влітку, рейтинг проєкту Кіма-Терехова (без врахування Гетманцева) знизився до шостої позиції.

Однак джерела в монобільшості підкреслюють, що у проєкту все ще є непогані перспективи на виборах.

Звичайно, у такого проєкту є потенціал. Серед населення існує певна група, яку я б охарактеризував як пострадянську, з певним відчуттям соціалізму, що складає близько 10-15%. Однак, варто зазначити, що на цьому полі буде багато суперників. Відповідно, існує ймовірність, що вони просто поділять його між собою, і, врешті-решт, жоден з них не здобуде перемоги. Поле занадто обмежене. Більше того, всі прагнуть створити своє публічне політичне обличчя, не усвідомлюючи, якою буде Україна в майбутньому. Вони орієнтуються на сьогоднішній день і не пропонують жодних уявлень про те, якою стане країна після війни. Як виглядатиме завершення конфлікту? Які будуть запити суспільства? Те, що є зараз, точно не відобразить реалії після війни, - зазначає джерело "Телеграфу".

Гетманцев зробить акцент на відвертому популізмі та політиці патерналізму. Його промови зосереджені на темах, що стосуються пенсіонерів, необхідності сплати податків бізнесом та електоратом, який прагне завершення війни будь-якими методами. Натомість Терехов акцентує увагу на ефективному управлінні. У підсумку, їм обом буде важко знайти спільну мову. Це вже було спробовано, але не дало бажаних результатів. Тому, ймовірно, вони оберуть різні шляхи, - зазначає Рейтерович.

Що ж чекає на Гончаренка?

Чи доцільно залучати Олексія Гончаренка до команди Гетманцева або Терехова, враховуючи їх спільні погляди на питання миру? Інформовані джерела в монобільшості стверджують, що це зовсім не реалістично.

"Телеграф" звернувся безпосередньо до Гончаренка з запитом висловити свою думку щодо перспектив свого політичного розвитку. Однак на момент виходу статті нардеп не надав відповідь.

Не вважаю, що навколо Гончаренка сформується будь-яка депутатська група, адже він ніколи не вирізнявся значними зв'язками з іншими парламентарями. Це не та ж історія, що й з Разумковим. Він навіть у складі "Європейської солідарності" залишався досить ізольованим. Не можна стверджувати, що у нього була група прихильників або союзників, - говорить Рейтерович. - Це буде ситуація, схожа на діяльність позафракційного депутата, але з великим рівнем активності. Окрім того, я вважаю, що він почне формувати свою власну політичну кар'єру. Особливо з огляду на те, що в нього вже є база - "Гончаренко центри". Хоча це громадські організації, їх можна використовувати як платформу для подальшого розвитку в громадсько-політичному контексті.

Яким чином може проявитися таке зростання? Можливо, створення власної політичної сили?

- Сумніваюся в цьому. Адже партія — це все-таки ширша концепція. А ось ідея балотуватися на посаду президента може бути цілком реальною. Згідно з планами, виборча система для парламенту має стати новою - пропорційною. Проте, якщо залишаться мажоритарні округи, то для Гончаренка не буде складно повторно здобути мандат, - підсумував Ігор Рейтерович.