Для бізнесу електрика — це не лише зручність. Вона є основою для роботи касових апаратів, холодильників, верстатів, серверів, систем вентиляції, безпеки та технологічних ліній. Втрати від години без електропостачання можуть перевищувати витрати на енергію в домашньому господарстві за цілий рік. Тому забезпечення енергонезалежності підприємства починається з ретельного аналізу витрат на простої та картографування всіх процесів.
Першим ключовим кроком є проведення енергоаудиту, що передбачає аналіз актуальних витрат та виявлення можливих неефективностей. Це не обов'язково має бути дорогий сертифікований звіт на десятки сторінок. На початковому етапі важливо зафіксувати погодинний профіль споживання енергії та класифікувати навантаження на три категорії: безперервні, керовані та відкладені. До безперервних належать сервери, системи охорони та автоматика. Холодильні компресори і насоси можуть мати короткі технологічні паузи. Зарядка пристроїв, частина процесів нагріву та деякі виробничі цикли відносяться до відкладених навантажень.
Далі підраховуємо вартість нестрахованої кіловат-години. Для домашнього користувача відключення телевізора означає лише невелику незручність. Проте для підприємства одна втрачене кіловат-година в критичний момент може призвести до значних збитків, завдавши шкоди продукції на сотні тисяч. Саме ця величина допомагає визначити, скільки доцільно інвестувати в резервні системи.
Вадим Литвин очолює Центр ефективного використання енергії. Його діяльність зосереджена на здійсненні енергоаудитів та професійному проектуванні енергетичних систем.
Роз'яснює Вадим Литвин:
"Починається все з аналізу профілю енергоспоживання. Для деяких підприємств - і маленьких, і рівня національні - аналізуємо: як це можна зробити, які є варіанти. І це все прораховується. Наприклад, у вас є технологія один, технологія два, технологія три. Протягом певного часу ви на них витратите стільки-то, стільки-то і стільки-то; а протягом наступних років там на паливо чи обслуговування будуть такі-то затрати.
Підприємство проводить аналіз, щоб визначити, який варіант вибрати, якщо планується працювати щонайменше п’ять років. У такому випадку обирається рішення, яке через п’ять років виявиться економічнішим. Для деяких це може бути дизель-генератор, який хоч і має високу вартість пального, але сам по собі є доступним. Проте когенераційна установка, хоч і дорожча, не встигне окупити свою вартість за два роки. Для тих, хто планує на більш тривалий термін, зазвичай вибирають саме когенераційні системи. Щодо акумуляторних батарей, то на сьогодні вони, безумовно, є одним з найкращих варіантів для старту. При правильному налаштуванні вони доволі ефективні, оскільки виконують функцію резервування та оптимізують витрати на електроенергію.
Інвестиції в енергонезалежність - зараз дуже популярний напрям. Навіть до великої війни багато ентузіастів намагалися перевести підприємства на самозабезпечення електроенергією, керуючись принципами екологічності та економії. Ну, а після регулярних обстрілів і, як наслідок, відключень - все більше власників бізнесу воліють бути незалежними від графіків та інвестують у системи енергозабезпечення чималі суми. Доктор технічних наук, професор, директор навчально-наукового інституту енергетики, автоматики і енергозбереження Національного університету біоресурсів та природокористування України Віктор Каплун також помічає ці зміни на ринку.
Пропонує свій розповідь Віктор Каплун:
Нещодавно до мене звернулося велике підприємство з проханням розробити проєкт техніко-економічного обґрунтування. Їхнє завдання полягає в тому, щоб стати енергоостровом, здатним функціонувати практично без залежності від електромереж. Хочу підкреслити, що суми, які вони готові інвестувати, є значними, хоча я не можу їх розголошувати. Це серйозний бізнес-підхід, і вони бачать у цьому довгострокову інвестицію.
Ми ж знаємо сьогодні, що між 4.32 грн за кВт/год для населення і вартістю того ж кіловату електроенергії для бізнесу - це таки дві великі різниці. Буває вже доходить і до 20 грн. інколи.
Якщо розглянути паливний аспект, наприклад, газопоршневих електростанцій, то навіть при ціні газу близько 30 тисяч гривень за тисячу кубічних метрів, вони можуть вийти на нульовий рівень рентабельності, залишаючись при цьому практично автономними. Якщо ж додати до цього опалювальний сезон та врахувати витрати на 60% - або навіть трохи менше, близько 54-55% теплової енергії, що постачається в теплову мережу, то загальний баланс виглядає досить оптимістично.
Я працював над техніко-економічним обґрунтуванням. В ньому, до речі, крім двох газопоршневих станцій, включено також 300 кВт сонячної енергії, адже плоскі дахи створюють чудові можливості для її реалізації. Додатково передбачено акумулятор ємністю 800 МВт/год. Вся ця система може функціонувати надзвичайно ефективно. Вартість проекту складає мільйони доларів.
До речі, ми зверталися до кількох представників середнього бізнесу з проханням розповісти про свою енергонезалежну систему, але ніхто так і не погодився. Власники бояться, що стануть ціллю для ворога. Що ж, час війни - це окрема реальність, а інформаційна безпека теж стала частиною енергетичної.
Фінансові можливості у кожного різні, тому деякі люди обирають малопотужні генератори, тоді як інші можуть дозволити собі цілі когенераційні системи. Це рішення загалом є вигідним, але лише в умовах стабільного попиту на тепло. Звичайна теплова машина зазвичай викидає значну частину енергії через радіатор і вихлоп, тоді як в когенераційній установці цей ресурс ефективно використовується для нагріву води, опалення чи навіть у технологічних процесах. Проте, без споживачів тепла така складна установка може виявитися економічно невигідною.
Окремий інструмент економії для бізнесу -- погодинна ціна електроенергії. Чи знали ви, що промисловий тариф на електроенергію змінюється щогодини? За тим же принципом, що і нічний тариф для населення. Мета - стимулювати споживачів активніше забирати енергію у час її надлишку у мережі, і зменшити навантаження у періоди дефіциту. Ціна визначається напередодні на цілу добу за правилами вільного ринку і може бути неочікувано низькою.
Показовий, хоча й екстремальний, приклад -- 21 серпня 2026 року. За офіційними даними оператора ринку окремі нічні години мали ціну близько 100 гривень за мегават-годину, тобто лише 10 копійок за кіловат-годину, а вечірні години доходили до понад 12 тисяч гривень за мегават-годину. Різниця більше ніж у сто разів. Щоправда, це не остаточна ціна. Вона враховує лише генерацію, а ще залишаються передача, розподіл, маржа постачальника, ПДВ, втрати батареї та її знос. Але сам принцип очевидний -- енергія в різні години коштує по-різному.
Для того щоб досягти реальних заощаджень, підприємству необхідно впровадити погодинний комерційний облік та укласти угоду, де ціна буде дійсно пов'язана з погодинним ринком на день наперед (РДН), а не з місячним середнім показником. Далі система енергетичного менеджменту (EMS) зможе оптимізувати заряджання батарей у години з низькими тарифами та розряджання в години з високими цінами, а також коригувати графік виробничих процесів.
А от розрахунок накопичувача у промисловому масштабі має враховувати одразу кілька складових: резерв на випадок блекауту, згладжування пікової потужності, перенесення споживання між годинами, максимальне використання власної генерації. Тільки сума цих ефектів може виправдати інвестицію.
А ще підприємству корисно "накопичувати" не лише електрику. Холодильний склад може завчасно охолодити продукт у дешеву годину, водоканал -- наповнити резервуар, котельня -- прогріти тепловий акумулятор. Часто тонна води або кубометр холоду дешевші за еквівалентну літієву батарею.
Деякі підприємці підходять до цього питання справді креативно. Наприклад, Марина Прокоп'єва, власниця київської кав'ярні, використала у вигляді батареї власний електромобіль! А потім так захопилася темою енергонезалежності, що й далі вдосконалює свою енергонезалежну систему.
Досвідом ділиться Марина Прокоп'єва:
Автомобіль став одним із важливих етапів у моєму житті. Спочатку я почав з генератора, потім перейшов до автомобіля, а тепер вже працюю над сонячною станцією.
Перший тривалий блек-аут почався, якщо не помиляюсь, в жовтні місяці, коли ще ніхто не знав що робити. І перша думка, котра тоді з'явилася, то це, звісно, був генератор, бо на той час інвертори і сонячні панелі - це було щось, ну, дуже дороге.
Отже, перший блек-аут ми зустріли з допомогою генератора. Ми придбали його за завищеними цінами, оскільки спочатку не зрозуміли, як діяти. Вибирали його в великих торгових мережах, але генератори з відповідною потужністю та якістю вже були розпродані. Врешті-решт, знайшли наш перший генератор в інтернет-магазині.
Робота з генератором, безумовно, не з простих. Шестикіловатний агрегат важить приблизно 90 кг і потребує близько 25-30 літрів пального. Тому щоранку виносити його з кав'ярні та потім знову заносити назад — справжнє випробування.
Вага - це не єдине недоліком генератора, як ви, напевно, вже здогадалися. Існують також такі проблеми, як шум, неприємний запах, питання зберігання пального, його заправка, а також потреба в регулярному обслуговуванні. І в цей момент Марині прийшла в голову цікава ідея.
Продовжує Прокоп'єва Марина:
"В мене перед цим був День народження навесні, і думали яку купити автівку. Якось так задивились на електромобілі, ходили по салонах. Автівка була з офіційного автосалону українського, коли нам про неї розповідали, виявилось, що є цікава функція: вона може видавати електроенергію. І це мене дуже зацікавило.
Я розмірковую: "На жаль, війна все ще триває, і варто подумати, чи не принесе вона нам якісь переваги". Цю думку я вже мала на увазі, коли обирала новий автомобіль. І ось, влітку, коли відбувалися масові та тривалі відключення електрики, ми змогли вирішити цю проблему. Завдяки придбанню подовжувачів, хоча й не так досконало, як зараз, нам вдалося розвісити в кав'ярні гірлянду з лампочками, підключити менш потужну кавомашину і фактично забезпечити кав'ярню електрикою через подовжувач.
Вранці виникла неприємність: потрібно було встигнути припаркувати автомобіль біля кав'ярні, щоб дістати подовжувач. Це, напевно, була найсерйозніша проблема того дня.
Виділення потужності у електромобілі становить вдвічі менше. Розмірковуючи над цими аспектами взимку, я вирішила придбати маленьку професійну кавомашину. Хоча вона має нижчу потужність, але й споживає менше електроенергії. І саме вона чудово взаємодіяла з електромобілем.
Тобто електромобіль працював з невеликою кавомашиною, кавомолкою, холодильником, морозильником і льодогенератором. Машина тягнула все це обладнання на собі.
Максимум, що вона віддає на годину, це, якщо не помиляюсь - 3,3 кВт. Батарейка в неї була 63 кВт, але оці 3,3 кВт кав'ярня бере на піку потужності, тобто не кожної хвилини вона бере стільки. Тому фактично, при відключенні протягом чотирьох годин, машина втрачала десь відсотків там п'ять-шість".
Функція видачі електроенергії назовні передбачена не у кожному автомобілі, але останнім часом стає все популярнішою. Вона має назву V2L (vehicle to load). І звісно, автомобіль не видає у такому режимі свою повну потужність. У різних моделей вона коливається від 3 до 9 кВт.
Розповідає Марина:
Існує безліч різних адаптерів, і я мав два: один із них просто вставляється в автомобіль, а до нього вже підключається вилкова розетка для адаптера, тоді як інший — відразу з вбудованим адаптером на п’ять, здається, роз’ємів. Також є звичайні подовжувачі з будівельного магазину. Головне, щоб вони були досить якісними, адже повинні витримувати постійне навантаження.
Нам дуже пощастило, адже поряд з нашим будинком розташована зарядна станція. Проте, такі станції можна знайти біля всіх великих гіпермаркетів, тому це не було серйозною проблемою. Головне — встигнути під'їхати до них в потрібний час.
Та все ж машина була тимчасовим рішенням, і згодом Марина вирішила вдосконалити систему. Аби можна було не тільки використовувати потужну кавомашину, але і працювати комфортно у будь-яку пору року. Для цього побудувала потужну трифазну систему зі справді вражаючої ємності батареєю.
Марина розповідає про третій етап свого розвитку енергонезалежності:
"Третій етап - це вже на наступний рік після електромобіля. Вже стали більш доступними джерела живлення - такі, як інвертор і батарейки. Зараз у нас в кав'ярні встановлений комплект, що складається з трьох шестикіловатних інверторів і трьох п'ятнадцятикіловатних батарей.
Цей запас енергії потрібен нам на випадок сильних холодів, коли доведеться одночасно запустити велику кавомашину та кондиціонер. Наше приміщення невеличке, і центрального опалення немає, тож часом виникає потреба в додатковій потужності для тривалої роботи. У минулому році, коли у нас було три акумулятори, їх не вистачало на весь день, особливо під час нічних відключень. В результаті, в останні години робочого часу у нас не залишалось достатньо енергії для виконання всіх завдань.
Існує можливість придбати один потужний інвертор або ж з'єднати три менші. У випадку, якщо великий інвертор перестане працювати, на його заміну чи ремонт у нашому місті може знадобитися близько двох місяців. Проте, якщо у вас є три інвертори, і один із них вийде з ладу, ви зможете продовжувати роботу на двох залишилися, поки третій буде на ремонті.
Комунальні підприємства мають особливий критерій: їхня послуга не може зникнути разом зі світлом. У Золотоноші водоканал розпочав рух у бік енергонезалежності ще у 2022-му. Тут для надійності вирішили використати одразу два типи генерації: сонячну і класичну паливну.
Директор підприємства Сергій Кузнєцов пояснює, як розвивалася система:
Нещодавно стартувала державна програма кредитування 5-7-9 у сфері енергетики, і ми вирішили одними з перших приєднатися до цієї ініціативи. Наша компанія займається водопостачанням, водовідведенням та теплопостачанням. Ми встановили сонячні панелі на водозаборі. Крім того, ще в грудні 2022 року, коли почалися перші відключення електроенергії, ми придбали потужний генератор, який не є китайського виробництва. Це дозволило нам підтримувати роботу всіх наших ключових об'єктів, які є частиною критичної інфраструктури. На сьогодні в нашому місті не було жодних відключень електроенергії, що позитивно позначилося на постачанні води та водовідведенні.
Сонячна енергія надає нам можливість значно знижувати витрати на електроенергію з мережі. З початку року до сьогодні ми виробили понад 70 МВт електрики, що в грошах складає більше 700 000 грн. Згідно з техніко-економічним обґрунтуванням, очікувана річна економія повинна була становити 800 000 грн, але зараз ми спостерігаємо, що фактичні збереження перевищать цю суму.
Цей підхід більше спрямований на економію, а не на резервування. Сонячна енергетика, по-перше, зменшує залежність від мережі, а по-друге, впливає на формування тарифів: вона покриває близько третини нашого споживання виключно на водозаборі. У зимові місяці — грудні, січні та лютому — це споживання знизиться, і досить суттєво, але варто пам’ятати, що мова йде лише про три місяці.
На даний момент ми перебуваємо на фінальній стадії ще одного проєкту. Якщо на водозаборі ми вже маємо станцію потужністю 104 кВт, то зараз завершуємо розробку проєктної документації для станції потужністю 250 кВт, яка буде встановлена на очисних спорудах. Крім того, плануємо звернутися до банку для отримання кредиту в рамках програми "5-7-9".
Нагадуємо, що програма 5-7-9 передбачає пільгове кредитування бізнесу через акредитовані банки. Держава бере на себе частину витрат по відсотковій ставці, що дозволяє позичальникам отримувати кредити за зниженими ставками. Ці фінансові ресурси можуть бути використані для інвестиційних проектів, оновлення обладнання та реалізації енергетичних ініціатив.
Сергій Кузнєцов продовжує свою думку:
Місто в цілому не відчуває наслідків усіх блекаутів, пов'язаних з водопостачанням та водовідведенням.
Ми навіть не частково резервуємо наші потужності, а дані генератори нам дозволяють стовідсотково зарезервувати наші потужності. 30% нам дає сама сонячна генерація. Те, що ми плануємо на очисних спорудах, ми там уже виходитимо на 50%.
Згідно з техніко-економічним обґрунтуванням, на реалізацію даного проекту було витрачено 3,7 мільйона, з прогнозованою економією в 800 тисяч на рік. Наразі ми спостерігаємо, що фактична економія перевищить ці показники, що, в свою чергу, скоротить термін окупності. Оригінальний розрахунок передбачав, що період окупності складе чотири роки.
Наступний приклад -- дитячий садок №1 "Ромашка" у Тальному, що на Черкащині. На даху закладу встановили сонячні панелі, всередині - інвертор та акумулятори.
Директор Людмила Похнатюк розповідає про свій досвід роботи з системою:
Нам були надані панелі, а їх установка профінансована міською радою. У нас встановлено 42 панелі, що дозволяє дитячому садочку стати енергонезалежним. Проте у нас є лише чотири акумулятори для накопичення електроенергії, і цього недостатньо. Тому ми не підключили кухню та плиту, але забезпечили роботу котельні, освітлення в усіх приміщеннях, холодильників і морозильників. Щоб повністю забезпечити дитячий садок енергією, нам потрібно придбати ще два акумулятори або енергозберігаючі плити. Для всього іншого енергії вистачає. Коли енергії з панелей недостатньо, ми підключаємося до електромережі. Наприклад, в липні ми повністю працювали на панелях і спожили лише 700 кВт годин з мережі, тоді як зазвичай використовуємо близько 2300-2400 кВт годин. Таким чином, нам вдалося зекономити майже 2000 кВт годин!
Але у промислових масштабах сонце - далеко не єдине джерело альтернативної енергії. Існує паливо, яке можна буквально виростити. Міскантус -- багаторічна енергетична культура, висока трава з великою кількістю лігноцелюлозної біомаси. Після висушування стебло можна подрібнювати, брикетувати або гранулювати і використовувати як тверде паливо. Для аграрного підприємства з великими площами власної землі - це спосіб замінити частину природного газу чи купованої деревної біомаси власною сировиною. І не залежати від стрибків цін на ринку.
Процес роз'яснює директор підприємства з вирощування міскантусу Степан Кушнір:
Міскантус - це тип рослинності, який не слід плутати з традиційними травами, як, наприклад, газон. Візуально він нагадує очерет: його листя має схожість з листям очерету, але стебла виглядають як бамбукові. Саме в цих стеблах полягає його цінність, адже ця тверда біомаса може слугувати альтернативою деревині.
Наприклад, розглянемо ситуацію з формуванням цін на пелети, зокрема паливні пелети. У січні 2025 року їх купували за ціною 7-8 тисяч гривень за тонну. Проте вже в грудні, коли почалися морози, ціна досягла рекордних 24 тисяч гривень за тонну. Це свідчить про значне зростання вартості! Важливо зауважити, що ринок виробництва пелет на той момент не був готовий до такого попиту, оскільки забезпечення деревиною — це не швидкий процес. Існують певні обсяги, аукціони та інші нюанси. Однак, якщо у вас є власна плантація, і ви можете вирощувати, скажімо, міскантус для власних потреб, це може стати ефективним рішенням.
На міскантусі можуть працювати доволі потужні установки. До того ж, для максимальної віддачі, бажано, щоб вони були когенераційними, тобто виробляли і електроенергію, і тепло.
Продовжує Степан Кушнір:
"Якщо просто якийсь промисловий об'єкт або якийсь великий окремий об'єкт - у вигляді лікарні невеличкої громади або там школи - то це зазвичай котли близько 100 - 300 кВт. Якщо це, скажімо, якась центральна котельня, на якій вже там з десяток абонентів, то це можуть бути мегаватні котли.
В Україні вже є приклади використання котлів на біомасі, які і рулонами, і тюками завантажуються, які опалюються біомасою у вигляді щепи. Насправді в Україні достатньо навіть великих виробників котлів. Вони розуміють, що Україна - це аграрний регіон, тут дійсно є агробіомаса. Мова не тільки про міскантус, а про пшеницю, скажімо. Саме так, вона також використовується в якості ресурсу для отримання тепла, або тепла і електроенергії, якщо ми говоримо про технології когенерації. Тому можливості переробки дуже різні".
Енергонезалежність, що базується на біомасі, є надзвичайно привабливою для місцевих громад та аграрного сектору, де виробничі потужності, котельні та споживачі знаходяться близько один до одного. У випадку, коли легкі сировини потрібно транспортувати на великі відстані, витрати на логістику можуть значно знизити вигоди від такого підходу.
Степан Кушнір підкреслює значення закритого місцевого циклу:
Ці рішення сприятимуть економії бюджету та забезпечать більшу автономність, я б навіть сказав – незалежність. Адже ти самостійно вирощуєш сировину, яку потім перетворюєш на паливо для власних потреб.
І що важливо: поки ми висаджуємо плантації міскантусу в Теофіполі, щоб воно було масштабовано на той об'єм, який би себе забезпечив повністю, палетна лінія буде забезпечувати себе ще іншою сировиною. Є безліч санітарних рубок, очищаються дороги. Це буде дійсно мікс пелети з різних культур дерев, але це буде стартом для того, щоб принаймні завантажити на першому етапі пелетну лінію і таким чином з відходів створити пальне і тепло".
Скільки часу знадобиться для запуску такого бізнесу? Як зазначає Степан Кушнір, перші результати не з’являються миттєво: в перші роки рослини зосереджуються на формуванні кореневої системи. Створення плантації вимагає значних інвестицій на початку. Це означає, що міскантус — це не тимчасове рішення на один зимовий сезон, а довгострокова стратегія. Проте, після того як плантація досягне стабільності, вона може забезпечувати біомасу протягом багатьох сезонів без потреби в щорічному пересіванні.
Продовжує Степан Кушнір:
"Скошується рослинка після третього року вегетації щороку. Приріст біомаси на гектар дорівнює приблизно 15-20 - а то і більше з роками - гектарів щорічно, тобто воно відновлюється.
Для кращого розуміння, вартість однієї тони біомаси, яку можуть забрати люди з поля, коливається в межах від 5 до 6,5 тисяч гривень. Це стосується випадків, коли біомасу забирають у вигляді тюків або січки, і попит на неї залишається стабільним.
Тобто ми говоримо про те, що гектар може продукувати в рік приблизно 800 доларів доходу для підприємства або компанії, яка цим займається. Але є особливість, ну, завжди є "але", так?
Перше - це те, що входження у вирощування - воно є, типу, недешевим. Фактично, щоб створити гектар плантації "під ключ" мається на увазі, тобто всі витрати від підготовки землі, посадковий матеріал, посадити, гербіцидом накрити, доглянути перший рік - коштує 200,000 грн на гектар.
Другий аспект полягає в тому, що справжній промисловий приріст біомаси ми спостерігаємо лише з третього року, оскільки перші два роки рослина займається вкоріненням і адаптацією до ґрунту. Це означає, що хоча вона розвивається досить добре, в перший рік ви можете отримати максимум до 5 тонн з гектара.
Потрібно враховувати і тип котла, якщо ви збираєтеся завантажувати його міскантусом. Агропелета може давати більше золи та шлаку, ніж якісна деревина. Автоматичний котел із рухомими колосниками і системою золовидалення переносить це краще. Якщо завантажити агропаливо в котел, розрахований тільки на деревну пелету, доведеться частіше чистити теплообмінник і можна отримати проблеми зі шлакуванням.
Степан Кушнір роз'яснює:
Це не є серйозною проблемою. Якщо котел спеціально налаштований для агрокультур, то він функціонує бездоганно, і його обслуговування вже адаптоване під ці специфічні потреби, що значно спрощує процес. У випадку з типовим котлом, його слід частіше очищати. Отже, це не є критичною проблемою, але цей нюанс варто мати на увазі.
Ще також зольність - вона може бути різною в залежності від сезону. От, до прикладу, ця зима була сніжна. І ми бачимо зараз після зими, що плантації міскантусу, такого дорослого вже міскантусу, вони фактично без листя, тому що сніг падав на листя, листя опадало, і залишилися тільки стебла, а стебла - вони мають меншу зольність.
Тому, я думаю, якщо робити пелету із суто стебла, то це буде близько 1% зольності. А якщо ж, скажімо так, погода і сезон трапився, що біомаса у вигляді листя ще залишилася і ми її також скошуємо - зольність буде вище. Може бути 3% або трошечки більше.
До речі, міскантус може служити сировиною для виробництва газу. Завдяки процесу, в якому використовуються спеціальні бактерії в біореакторі, можна перетворити міскантус на газ. Цей газ можна або постачати в газотранспортну мережу у формі біометану, або ж спалювати для отримання електричної та теплової енергії, що є прикладом когенерації.
Когенерація на біомасі звучить привабливо -- витрачаємо своє паливо і отримуємо одразу електрику й тепло. Але на практиці все не так просто. Тому приклади генерації електроенергії з біопалива в Україні є, але не масові. Частіше його використовують тільки для тепла.
Причини пояснює Степан Кушнір:
"Якщо ти ведеш лінії електропередач в межах декількох різних суб'єктів господарювання, тобі треба мати ліцензію. Тому тут історія не така проста, якщо говорити про електроенергію. Той самий Теофіполь розглядає можливість встановлення саме когенераційного котла, бо звичайні котли - просто ти туди паливо завантажуєш, і вони виробляють лише тепло. А когенерація - це можливість встановлення таких ОРС турбін, які дозволяють ще виробляти електроенергію на базі цього котла. І це насправді питання "із зірочкою", тому що з теплом - зрозуміло як його витрачати, як його продавати, скажімо, в комунальному секторі. А от з електроенергією, коли, скажімо, на цьому котлі поставити ще турбіни і вже комунальне підприємство може не тільки продавати тепло, але й електроенергію. Треба тоді зважати на різний статус споживачів. Є приватні особи, є комунальні об'єкти, є державні об'єкти, державної форми власності. І от яким чином забезпечити їх потреби, якщо вони побажають бути приєднаними до такої локальної мережі.
Наразі ми активно працюємо над створенням пілотного проєкту енергетичних спільнот в Україні, до якого також залучений Теофіполь. Цю ініціативу реалізує Громадська організація "Агенція сталого розвитку "Синергія"" з Вінниці. Вони займаються розробкою економічної моделі, яка стане взірцем для інших громад. Хоча подібні ідеї виникають, ми стикаємося з певними нормативними та регуляторними перешкодами, які ускладнюють їх реалізацію.
В Ізяславській громаді на Хмельниччині існує цікавий досвід використання когенераційних установок виключно для виробництва електроенергії. Ця громада не використовує їх для забезпечення теплом, оскільки має потужну біоелектростанцію з електричною потужністю більше 5 МВт. Вони зосереджені на продажу електричної енергії. Сировину для виробництва, зокрема міскантус, вирощують на великих плантаціях площею понад 170 га на півночі Хмельницької громади.
Проте Степан Кушнір підкреслює, що спалювання міскантусу є лише найпростішим способом його використання. Насправді ж ця рослина здатна приносити значно більший дохід. Завдяки високому вмісту целюлози, міскантус є відмінною альтернативою деревині для виготовлення паперових виробів, картону та екологічної упаковки. Подрібнена солома використовується для створення легких бетонних сумішей, а також для звуко- і теплоізоляційних матеріалів. Крім того, міскантус активно застосовується в сільському господарстві та ландшафтному дизайні.
Слід зазначити, що в контексті великих енергетичних систем для корпоративного сектору, державних і муніципальних установ існують ризики, про які не йдеться в рамках домогосподарств. Одним із таких ризиків є кібербезпека. Вона є настільки ж важливою, як і протипожежна безпека. Інвертори, лічильники та накопичувачі часто з'єднані з хмарними сервісами виробника. Хоча для приватних споживачів або малих підприємств це може бути зручним, для великих організацій важливо визначити, які команди можуть бути виконані віддалено, ізолювати автоматизовані мережі, вести журнали доступу та мати можливість переключатися на локальний ручний режим. Енергетичний острів, доступ до якого можна отримати за допомогою стороннього пароля, навряд чи можна вважати справді незалежним.
Протягом чотирьох випусків цього проєкту ми аналізували та узагальнювали досвід українців з енегонезалежності. І якщо років 10 тому сонячна електростанція на сільському подвір'ї чи інвертор у дитячому садку здавалися екзотикою та справою фанатів, то під час великої війни це стало вже справою стійкості і виживання. І причини можуть бути різні, але здається: зелена енергетика стала національною справою українців. Бо як ще можна пояснити, що єдина у Європі країна, де знищено війною значну частину енергетики та постійні відключення світла, є одним із лідерів у продажі електромобілів та розбудови зарядної інфраструктури?
Можливо, настав і ваш момент стати енергонезалежними?
#Китай (регіон) #Україна #Європа #Споживач #Українська гривня #Електрична енергія #Київ #Теплова енергія #тонна #Біомаса #Ціна #Вінниця #Артилерійська батарея #Черкаська область #Когенерація #Плантація #Автоматика #Енергетична галузь #Компаній #Дерево #Сервер (інформатика) #Національний університет наук про життя та навколишнє середовище України #Котел (електрогенерація) #Кав'ярня #Теплоцентраль #Віктор Каплун #Міскантус #Інвертор #Стебло рослини #Теофіл
