Work.ua, "основи" та мільйони: ЗМІ досліджували, чому до партнера Козловського з'явилися сумніви.

Останніми роками Work.ua активно формує імідж компанії, яка чітко усвідомлює, що таке етичний бізнес. Співзасновник і генеральний директор Артур Міхно відкрито обговорює основні принципи, відмову від "неправильних" партнерів та навіть закликає інші організації слідувати прикладу Work.ua. Однак, якщо поглянути на історію самої компанії, виникає чимало запитань, які можуть бути дещо незручними.

Цю інформацію висвітлено в статті KP.ua, в якій автори акцентують увагу не лише на попередніх рішеннях Work.ua, але й на теперішніх партнерах компанії.

Перший привід для обговорення - Lviv Invest Forum 2026. Цього року Work.ua виступає ексклюзивним партнером заходу, який відбудеться з 28 по 30 серпня у Винниках. Одним з ключових спікерів форуму буде Артур Міхно, який підніме тему "економіки довіри" в компанії з третім президентом України Віктором Ющенком.

На перший погляд, звичайний бізнес-форум. Але захід проходитиме на території Emily Resort, що належить бізнесмену Григорію Козловському. У матеріалі KP.ua нагадують, що Козловський фігурує в низці резонансних історій, зокрема у справі щодо 46 гектарів землі, на яких збудований курорт. За даними НАБУ, цю землю фактично привласнили у місцевої громади. Справу зараз розглядає Вищий антикорупційний суд.

Сам Козловський неодноразово фігурував у журналістських розслідуваннях, пов'язаних з роботою Винниківської тютюнової фабрики.

І тут виникає питання: як це узгоджується з тією "економікою довіри", про яку збирається говорити CEO Work.ua?

Протягом останніх кількох років Міхно зайняв позицію неформального морального судді в українському бізнес-середовищі. Яскравий приклад цього — його рішення у серпні 2023 року про те, що Work.ua більше не співпрацюватиме з підприємствами, які, незважаючи на початок великої війни, продовжували свою діяльність у Росії.

У переліку були присутні такі компанії, як PepsiCo, Leroy Merlin, Nestle, Auchan, Mondelez, P&G та інші відомі бренди. Міхно тоді зазначив, що ці підприємства "зробили свій вибір" на підтримку Росії, і закликав інші українські компанії також розірвати з ними угоди.

Звучить принципово. Але є нюанс: рішення Work.ua з'явилося лише через півтора року після початку повномасштабного вторгнення.

Згідно з інформацією, представленою самою компанією, після анулювання контрактів йшлося про суму, що перевищує 5 мільйонів гривень на рік. Таким чином, протягом цього періоду Work.ua продовжував співпрацювати з підприємствами, які, за словами Міхна, не ухвалили принципового рішення на підтримку України.

Таким чином, виникає цілком обґрунтоване питання: чому основна позиція була висловлена лише в серпні 2023 року? І яку загальну суму Work.ua отримав від такої співпраці до цього часу?

Подібна ситуація трапилася і з азартними іграми.

У листопаді 2024 року Міхно заявив, що Work.ua більше не працюватиме з гральним бізнесом. Онлайн-казино, бетинг та азартні ігри він назвав "раковою пухлиною нашої країни". Після цього Work.ua повідомив про блокування понад 40 компаній грального сектору.

Протягом кількох років гемблінгові компанії успішно знаходили нових працівників через платформу Work.ua. На цьому сайті все ще можна натрапити на профілі деяких з їхніх попередніх клієнтів.

Азартні ігри в Україні легалізували ще у 2020 році. Тож виникає ще одне запитання: якщо через чотири роки після легалізації грального бізнесу він раптом став для Міхна "раковою пухлиною", то чому до цього Work.ua без проблем працював із його представниками?

У матеріалі KP.ua підкреслюється ще одна сторона публічності Міхна. Як повідомляє Forbes, у період з травня по червень 2026 року Work.ua інвестував приблизно $1 мільйон у рекламну кампанію, присвячену 20-річчю компанії. Центральною фігурою цієї кампанії став сам генеральний директор, чий портрет прикрасив безліч білбордів по всій країні.

Раніше Міхно зазнав значної критики через публікацію в Threads, де він поділився фотографією співробітників Work.ua, зробленою після безсонної ночі в офісі. Користувачі соціальної мережі не оцінили цей пост позитивно, і в коментарях висловили незадоволення, звинувативши керівника в романтизації праці без відпочинку. Його різка відповідь на цю критику тільки погіршила ситуацію.

Інша тема - фінансова підтримка з боку держави.

Згідно з інформацією, наданою Opendatabot, у 2026 році Work.ua успішно заробив на державних тендерах 12,9 млн грн. Це приблизно вдвічі перевищує показник попереднього року, коли компанія отримала близько 7,8 млн грн.

Для порівняння, перед початком масштабного вторгнення обсяг державних замовлень для Work.ua складав приблизно 240 тисяч гривень.

Сам факт участі у тендерах, безумовно, не свідчить про жодні правопорушення. Проте, коли компанія отримує значні суми державних коштів під час війни, цілком зрозуміло, що від неї можна очікувати підвищеної відповідальності щодо вибору партнерів та формування своєї публічної позиції.

Саме з цієї причини участь Work.ua у Lviv Invest Forum виглядає для авторів KP.ua особливо знаковою. Артур Міхно неодноразово підкреслював важливість принципового підходу бізнесу в підборі партнерів. Тепер постає питання, наскільки ці принципи застосовуються у зворотному напрямку — коли сам Work.ua обирає своїх партнерів.

Де межує істинна відповідальність компанії і де починається лише ретельно спланований імідж? Це питання порушується в матеріалі KP.ua.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.