Усе реалізується з втратами, ціни піднімуться: аналітик оцінив масштаб аграрної кризи в Україні.

Одночасно російські військові здійснюють точкові удари по складським приміщенням торгових мереж.

З новим врожаєм в Україні накопичується величезна кількість збіжжя, яке ніде зберігати, і воно стрімко знецінюється.

З 22 липня українські чорноморські порти фактично заблоковані. Альтернативні маршрути можуть покрити лише частину обсягу морського експорту сільськогосподарських товарів. Це призводить до втрати валютних надходжень для країни, а фермери опиняються на межі банкрутства.

Одночасно російські військові здійснюють точкові удари по складським приміщенням торгових мереж. І хоча в профільному міністерстві запевняють, що перебудова логістики додасть лише 2,5% до цінників в магазинах, іншої думки дотримується заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук. З ним УНІАН поговорив про можливості виживання аграрної галузі та здорожчання товарів на полицях.

Вже майже півтора місяці, як українські порти фактично не працюють. На початку лунали оцінки, що 2-3 місяці аграрії зможуть протриматися, поки не настане криза. Вже пройшла половина від цього терміну. Яка ситуація зараз і які можна робити прогнози?

Прогнози не надто оптимістичні. Після фактичного припинення морського експорту відбулися зустрічі представників аграрного сектору з урядовцями та міністерськими чиновниками. На початку серпня були прийняті рішення Національного банку України та уряду, які передбачають фінансову підтримку виробників в рамках програми "5-7-9%".

Програма розширила свої можливості, встановивши ліміт у 90 мільйонів гривень на кожну юридичну особу. Відбулися зміни в умовах залучення фінансування для обігових потреб, зокрема, відсоткова ставка знижена з 15% до 10%. Крім того, існує можливість реструктуризації до вересня 2027 року, а також допускається використання зерна як забезпечення для отримання кредитів з підвищеним коефіцієнтом. Вже на даний момент виділено перші кошти в обсязі 21 мільярд гривень.

Але є проблема в тому, що на місцях, особливо в комерційних банках, дуже важко йдуть на виконання тих зобов'язань, які отримали в рамках постанов. Маємо велику кількість випадків, коли товаровиробники звертаються до банків і не можуть отримати ці кошти для поповнення своїх обігових потреб. І це дійсно велика проблема, тому що зараз уже розпочалася посівна озимих культур - багато чого не буде засіюватися. Ми отримаємо велику кризу з посівом озимих культур.

Тому для нас важливо, щоб ті зобов'язання, які взяли на себе Національний банк України і уряд - який, власне, продовжив програму "5-7-9%" - вони виконувалися. Тобто щоб аграрії отримали реструктуризацію за кредитами. Більше того, потрібно думати і говорити про те, щоб програма "5-7-9%" працювала не умовно пів року, а довше. Тому що програма передбачена до 31 березня 2027 року. Якщо брати на пів року кредит на 10% - то і банкам невигідно працювати в таких умовах, і аграрій не зможе перекрити його так швидко. Їм потрібно хоча б до року - до вересня або липня 2027 року. Адже за діючих умов банки все менше будуть погоджуватись на якісь реструктуризації. Тому це питання відкрите, воно фактично щодня в діалозі, і ми очікуємо на певний результат.

Наразі ми стикаємося з актуальною проблемою в сфері експорту, яка залишається невирішеною. Статистичні дані говорять про це красномовно: у липні обсяги відвантаження зернових досягли приблизно 2,5 мільйона тонн. Проте, на сьогоднішній день, у серпні, експорт зернових склав лише 988 тисяч тонн.

Якщо розглядати ситуацію в цілому, то ми експортували 3,5 мільйона тонн зернових та олійних культур. На даний момент цей обсяг зменшився до понад 2 мільйонів тонн, включаючи шрот та олію. Це свідчить про нестачу обігових коштів у аграріїв, що може призвести до серйозних проблем. Які ж можуть бути наші дії? Я знову хочу підкреслити, що ми покладаємо великі надії на отримання кредитів.

Чи можна припустити, що фермери змінять свою структуру посівів? Іншими словами, чи почнуть вони вирощувати культури, які приносять більший прибуток?

Таким чином, деякі гравці ринку можуть зробити акцент не на пшениці, а на ріпаку, який має деяку цінову динаміку і має хоч якийсь обсяг експорту. Існує ймовірність переорієнтації з пшениці на озимі олійні культури, оскільки склади пшениці переповнені. Питання полягає в тому, як розпорядитися цією продукцією, оскільки сьогодні темпи відвантаження є вкрай низькими.

Крім того, важливо врахувати один ключовий аспект. Якщо, умовно, через місяць ми відкриємо порти і зможемо розпочати експорт на рівні, хоча б подібному до липня 2026 року, то через зруйновану інфраструктуру не зможемо повноцінно реалізувати цей потенціал, беручи до уваги наші запаси в перехідних залишках. Нам необхідно експортувати не менше 6 мільйонів тонн, але в найкращому випадку зможемо вивезти лише 4 мільйони. Таким чином, ми завершимо маркетинговий рік у червні наступного року з величезною кількістю перехідних залишків.

Саме тому надзвичайно важливо продовжити термін кредитування на більше ніж півроку. Проблеми не зникнуть навіть після відкриття портів. Існує велика кількість нерозпроданих перехідних залишків, що призводить до відсутності ліквідності у товаровиробників. Фактично, грошових коштів катастрофічно бракує.

Чи можна стверджувати, що закриття портів стало найбільшим ударом для дрібних фермерів? Адже їм змушені продавати свої врожаї агрокомпаніям через нестачу можливостей для зберігання.

Саме так. Фактично, продукція з полів реалізується одразу ж, оскільки необхідно отримувати хоча б якісь фінансові надходження. У центральних областях України спостерігається падіння цін більш ніж на 30%, а в північних – навіть більш ніж на 50% від ринкової вартості. Це критична ситуація: наразі все продається фактично зі збитком, якщо немає можливості для зберігання продукції. А з огляду на обстріли, виникає ще одна проблема – де зберігати продукцію, щоб забезпечити її безпеку.

Тому програма із залучення донорських коштів, особливо для прифронтових територій, із наданням полімерних рукавів для зберігання - це те, що потрібно робити. Ми будемо відчувати брак потужностей для зберігання від 7 до 11 мільйонів тонн.

Можливо, у такій ситуації аграріям стане невигідно збирати врожай, щоб уникнути збитків?

Однією з можливостей є те, що кукурудзу не зберуть, оскільки немає місця для її зберігання. Крім того, витрати на сушіння, враховуючи тарифи на газ та електрику, можуть стати надто високими. На сьогоднішній день ціна на кукурудзу залишається на низькому рівні.

Міністр аграрної політики Тарас Висоцький повідомив, що Україні загрожує втрата 10 мільярдів доларів і неможливість експорту 30 мільйонів тонн сільськогосподарської продукції, якщо порти не відновлять свою діяльність протягом найближчого року.

Так, 30 мільйонів тонн - це перехідні залишки, які ми отримаємо. Якщо ми будемо експортувати 50% від запланованого, то 30 мільйонів тонн залишків - це ще пів біди. Але ми щомісяця експортуємо близько 2 мільйонів тонн, а врожай зернових та олійних культур у нас буде понад 80 мільйонів тонн, із них зернових - 60 мільйонів тонн. І в нас ще є перехідні залишки. Фактично, цифри можуть бути навіть більшими.

Альтернативні шляхи для агроекспорту - наскільки вони ефективні, скільки вони дають відсотків від загального руху товарів за кордон?

Умовно Дунай і залізниця десь по 45%, автотранспорт - до 10%. Але вони працюють не на повну силу. По Дунаю, за рахунок обміління річки, немає можливості для руху барж, укомплектованих зерном на 100%. Плюс проблема з обстрілами. Митні пункти перетину обстрілюють, чим додатково створюють тиск на перевізників.

Існує також проблема з проходженням суден через протоку Суліна, оскільки там скупчилися кораблі, а також спостерігається нестача лоцманів і недостатня розвиненість швидкої логістики. Якщо ці питання вдасться вирішити в найближчий місяць, а рівень води в Дунаї підніметься в жовтні, і ми знайдемо рішення щодо логістики та лоцманів, які супроводжуватимуть судна до Ізмаїлу, тоді можна буде говорити про можливе збільшення обсягів перевезень Дунаєм.

Загалом альтернативні шляхи - яку частину від зупиненого морського експорту вони покривають?

Проблема полягає в наступному: наш морський експорт також зазнав змін. Спочатку ми вивозили близько 5 мільйонів тонн, але після ударів цей показник знизився до 4 мільйонів. Наразі експорт альтернативними маршрутами становить лише 2 мільйони тонн, що складає 50% від попереднього обсягу. Однак, існує необхідність у збільшенні цього обсягу.

Особливо з тим, що зараз новий врожай і буде брак потужностей для зберігання - я так розумію, це буде головною проблемою?

Саме так.

На сьогоднішній день деякі аграрії навіть ухвалюють рішення не реалізовувати своє зерно, оскільки ціни на пшеницю в окремих регіонах знизилися до 5 тисяч гривень, що є майже вдвічі нижчим за попередні показники...

Відмовляються ті, хто має можливість щось зберігати, зрозуміло? А якщо немає місця для зберігання, то, незалежно від бажання, потрібно щось робити. Адже потрібно оплачувати пальне, трудові ресурси, погашати борги. На жаль, ми можемо зафіксувати, що багато малих, а іноді й середніх підприємств опинилися в стані дефолту, коли неможливо виконати зобов'язання за кредитами.

Як пояснити різке зниження цін на зерно на внутрішньому ринку, коли на світовій арені спостерігається рекордне зростання, найбільше за останні 12 років?

Це свідчить про те, що на ринку відсутня чорноморська зернова група з України та Росії. Справа в тому, що не лише ми не можемо експортувати - завдяки Збройним Силам, Росія також позбавлена такої можливості. Із запланованих 6 мільйонів тонн щомісяця, вони зараз в кращому випадку експортують лише до двох мільйонів. Тому вони змушені шукати альтернативні логістичні маршрути, зокрема, орієнтуються на Балтійське море. Однак це навряд чи стане реальною альтернативою Чорному морю.

Там вже їхній терорист (кремлівський диктатор Путін, - УНІАН) заявив, що "ми відчуваємо збитки через неможливість експорту", проте для них це не є таким критичним питанням. Тому на даний момент немає конструктивного діалогу щодо відновлення експорту. Але, незважаючи на це, світ відчуває наслідки, особливо бідні країни. У Єгипті ціна за тонну пшениці вже перевищує 300 доларів (13,5 тис грн, - УНІАН). Подібна ситуація спостерігається також в Азії.

І не факт, що ми побачимо кращу ситуацію, навіть коли Південна півкуля вийде зі своїм врожаєм - Аргентина, Бразилія, Австралія. Чому? Тому що неврожай через погодні умови теж спостерігається, в тій самій Європі - тобто попит буде серйозним. І, можливо, зростання ціни так само продовжиться.

Розглянемо питання цін на продукти в Україні. Нещодавно в інформаційних джерелах з'явилася інформація про те, що на Київщині знищено до 80% складів з холодною продукцією. Як це може позначитися на вартості товарів?

Це вже мова йде про автоматизовану логістику, що може забезпечити приріст у 10-15% в оптимальних умовах, якщо постачання відбувається безпосередньо від постачальника. Важливо зазначити, що це можливе лише за умови узгодження між мережею та постачальником. Наразі ми стикаємося з певною проблемою: мережі прагнуть покласти всю відповідальність за неякісний товар на виробника. Згідно з попередніми контрактами, товар, що доставляється до магазину (раніше — до логістичного центру), стає власністю ритейлу. Тому всі подальші дії з товаром впливають на витрати та прибуток саме ритейлу.

У даний момент ця непроста ситуація може змусити багатьох виробників відмовитися від ризиків. Це, в свою чергу, може сповільнити заповнення магазинних полиць. Проте, на щастя, поки що цього не спостерігається. Наразі єдиною проблемою є необхідність адаптації логістичних процесів. Багато хто вже почав ці зміни, і їх слід було реалізувати ще раніше.

Зараз у нас найбільше страждає продукція, яка потребує швидкого охолодження на всьому ланцюжку доставки від виробництва до реалізації. Молочка та заморожені якісь продукти - вони в першу чергу подорожчають. Вже з вересня, протягом наступних трьох місяців, зростання вартості може становити 15-20% і більше. М'ясна група подорожчає приблизно на 10%, крупи - приблизно на 15%.

Краща ситуація в найближчий місяць буде тільки по овочевій групі, тому що у нас іде пік збиральної кампанії, пропозиції достатньо. До закладання на зберігання буде в принципі адекватна ціна. Вартість борщового набору зараз на 20% нижча, ніж була у липні цього року.

А як справи зі складами? Адже, за інформацією Мінагро, цього року у нас буде достатньо місць для зберігання продуктів з борщового набору, хоча раніше спостерігався їх дефіцит.

Їх і раніше не було, і зараз вони знищуються. Проблема в тому, що навіть минулого року в рамках програми "5-7-9%" закладалися кредити для того, щоб ініціювати їхнє будівництво. Але коли посилюються атаки - хто буде вкладати мільйони доларів в будівництво сховищ? Коли вся країна в такому стані живе - на ранок не знаєш, чи буде в тебе щось, чи не буде. Тому, відповідно, великих об'ємів зберігання в сховищах немає.

Отже, в осінньо-зимовий період ми, як завжди, будемо частково покладатися на імпорт, а також на власне тепличне виробництво, яке, на жаль, також підвищить свої ціни. Очікується, що восени вартість тепличних овочів може зрости на 20-30% через зростання витрат на виробництво. Це явище відрізняється від вирощування овочів під відкритим небом, де температура більш сприятлива, оскільки енергетичні витрати для юридичних осіб та бізнесу залишаються високими.

Наостанок по хлібу. Оскільки у нас ціни на зерно дуже сильно просіли - чи може здешевшати хліб?

Зерно насправді не має вирішального значення. Багато хлібобулочних підприємств ще до настання кризи здійснили закупівлю зерна на кілька місяців або навіть на півроку наперед. Якщо проаналізувати структуру витрат, зерно складає лише близько 12% загальної собівартості. Хоча проблеми з логістикою можуть вплинути на ціни на хлібобулочні вироби, їхній вплив буде не таким значним. Це пояснюється тим, що заводи зазвичай постачають свою продукцію безпосередньо в торгові мережі. Адже хліб не є продуктом, який може тривалий час зберігатися на великих логістичних складах, тому заводи часто використовують власний транспорт для доставки.

Таким чином, вартість хліба продовжуватиме зростати щомісяця на 1,5-2% через вплив факторів, пов'язаних з логістикою, цінами на енергоносії, вартістю комплектуючих, що коливаються в залежності від курсу євро та долара, а також витратами на оплату праці.

Вас можуть зацікавити також новини: