Державне підприємство "Ліси України" знову викликало значний інтерес у журналістів-розслідувачів. Цього разу фокус уваги зосередився на біржових операціях з деревиною, у рамках яких, за чутками, на коштах покупців заробляються сотні мільйонів гривень. У той же час, засоби масової інформації повідомляють про можливий кадровий конфлікт: колишній директор ДП Юрій Болоховець, ймовірно, продовжує мати вплив, незважаючи на зміну керівництва.
За інформацією, опублікованою "Коротко.Про", біржова схема могла активно функціонувати в 2025 році. Основна ідея, згідно з даними дослідників, є досить зрозумілою:
* бізнес, який хоче купити деревину через біржові торги, вносить гарантійний внесок;
Фінансові ресурси повинні сприяти участі в аукціонах, але згідно з наданою інформацією, біржа та її супутні організації розміщують ці кошти на депозитах, отримуючи прибуток від відсотків.
* покупцям цей дохід просто не повертають.
Згідно з фінансовою звітністю, у 2025 році "Українська енергетична біржа" виплатила 388 мільйонів гривень дивідендів своєму кінцевому бенефіціару, Олексію Дубовському, зареєстрованому в Кіпрі. Окрім цього, 266,7 мільйона гривень склали відсоткові доходи від гарантійних внесків покупців. Процес виглядає наступним чином: кошти, які підприємства вносять як гарантію для участі в торгах, біржовики самостійно розміщують на банківських депозитах, отримуючи з них відсотки, але ці доходи не повертають власникам грошей. Для роботи з гарантійними внесками залучено ТОВ "Український кліринговий дім", яке отримало спеціальну ліцензію від НКЦПФР. Засновником ТОВ УКД є Дубовський через кіпрську компанію "ЕНЕКССОЛ ЛТД" (ENEXSOL LTD), яка також належить йому, - зазначається у матеріалі.
За інформацією журналістів, у 2025 році компанія ТОВ "Український кліринговий дім" могла заробити 67,7 млн грн у вигляді процентних доходів від депозитів, тоді як прибуток від основної діяльності склав лише 320 тис. грн. Таким чином, якщо ці дані вірні, 97% її доходів становили саме відсотки з коштів, які вкладають покупці деревини, які постійно стикаються з фінансовими труднощами та збитками через збройну агресію Росії.
"На цьому фоні під час Конгресових слухань щодо реформування лісового господарства на Прикарпатті пролунали звинувачення у можливих біржових махінаціях на ринку деревини. Йшлося, зокрема, про продаж неякісного матеріалу для ЗСУ під виглядом якісного, проблеми з реалізацією дров населенню та операції з неіснуючим товаром на біржах", - пише видання.
Окрім власника "Української енергетичної біржі" Дубовського, серед осіб, які можуть бути пов'язані з діяльністю цієї системи, згадують колишнього члена НКЦПФР за часів президентства Віктора Януковича, а також чинного члена НКЦПФР Арсена Ільїна. Водночас, як повідомляють ЗМІ, Дубовський, ймовірно, залишив Україну в травні 2022 року і в даний момент може проживати на Кіпрі.
У цьому контексті "біржові ігри" розгортаються на фоні боротьби за вплив над "Лісами України". У квітні президент Володимир Зеленський відзначив існування "неврегульованих критичних питань" у цій галузі та підкреслив потребу в нових підходах до управління. Після цього уряд вирішив змінити керівництво підприємства. Однак у липні Юрій Болоховець та голова Держлісагентства Віктор Смаль, за наявними даними, намагалися домогтися зміни чинного керівника "Лісів України" Ігоря Зубовича та повернути Болоховця на посаду директора підприємства, стверджують автори статті.
Вони також підкреслюють, що Болоховець нібито має "особливі зв'язки" з колишньою прем'єр-міністеркою Юлією Свириденко. "Перед її відставкою представницею держави у наглядовій раді "Лісів України" була призначена Ірина Грузинська з BRDO. Вона також є членом громадської ради ДАЛРУ та протягом багатьох років співпрацює з Болоховцем у рамках лісової реформи", - зазначає видання.
Нагадаємо, що стосовно Болоховця раніше виникали запитання з боку правоохоронних структур. Зокрема, НАБУ проводить розслідування щодо можливого незаконного збагачення. У березні Апеляційна палата ВАКС скасувала підозру, визнавши отримані в рамках відповідних процесуальних дій докази недопустимими. Проте саме кримінальне провадження залишається відкритим.
Утім, у регіонах вказують й на інші проблеми в управлінні ДП "Ліси України", що напряму не пов'язані з кадровою боротьбою. Так, начальник Житомирської ОВА Віталій Бунечко заявив, що після реформи кількість працівників лісового господарства на Житомирщині скоротилася з 5,5 тисячі до близько 2 тисяч.
Протягом семи місяців 2026 року підприємства "Лісів України" внесли до зведеного бюджету області 171 мільйон гривень. У той же час, "Житомироблагроліс", який займає вдвічі меншу територію, сплатив майже 365 мільйонів гривень. Як зазначає Бунечко, понад 60% потужностей деревообробних підприємств в регіоні не використовуються, а імпорт ділової деревини з 2022 року зріс у 14 разів — з 50 до 700 тисяч тонн на рік.
"У результаті питання до реформи "Лісів України" тепер стосуються одразу кількох речей: хто фактично контролює держпідприємство, як продається його продукція та куди йдуть кошти, які бізнес вносить для участі в торгах", - резуюмували в "Коротко.Про".
#Росія #Україна #Володимир Зеленський #Товари #Збройні сили України #Українська гривня #Бюджет #Ліс #Ліцензія #Журналіст #Біржа (організований ринок) #Кіпр #Державне підприємство #Лісове господарство #Національне антикорупційне бюро України #Віктор Янукович #Прикарпаття #Торгівля #Вищий антикорупційний суд України #Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (Україна) #Житомирська область #Бізнес #Компаній #Дерево #Кримінальний процес #Фінансовий звіт #Президент (урядова посада)
