Верховний Суд зазначив, що військовий стан, процес релокації або мобілізація єдиного юриста не можуть бути підставою для пропуску строків подачі апеляції - sud.ua.

Чи можуть важкі умови функціонування установи в умовах війни стати підставою для пропуску терміну оскарження судового рішення? Це питання стало предметом розгляду судів у справі № 910/14874/25, де позивачем виступив Департамент економіки та інвестицій Київської міської державної адміністрації проти Інституту теплофізики.

Верховний Суд завершив тривалий розгляд справи між київською адміністрацією та Інститутом теплофізики щодо стягнення понад 1,5 мільйона гривень пайового внеску. Проте, у центрі уваги виявилось не лише питання правомірності отримання коштів, а й те, які причини можуть бути визнані поважними для пропуску процесуальних строків в умовах воєнного стану. Розглянемо, чому мобілізація єдиного юриста та відсутність електрики не стали вагомими аргументами для суддів у питанні пропуску процесуального терміну.

Основна мета спору полягала в стягненні з Інституту суми 1 551 049,66 грн. Ця сума складалася з необґрунтовано утримуваних коштів пайової участі у розвитку інфраструктури столиці України, а також інфляційних втрат і 3% річних.

Ситуація, що стала предметом суперечки, стосується реалізації проекту модернізації будівлі Інституту. У 2020 році організація отримала дозвіл на перетворення корпусу в багатофункціональний комплекс. Після завершення будівельних робіт у 2023 році об'єкт було введено в експлуатацію на основі виданого сертифіката.

Проте, відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону № 132-IX, замовники будівництва, які розпочали реалізацію проєктів у 2020 році, були зобов'язані сплатити пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту до моменту прийняття об'єкта в експлуатацію.

Інститут, попри вимоги Департаменту КМДА, кошти не сплатив, що суд першої інстанції кваліфікував як безпідставне збереження майна за рахунок іншої особи.

У лютому 2026 року Господарський суд міста Києва повністю задовольнив позов Департаменту КМДА. Повний текст рішення було складено 5 березня, а останнім днем для його апеляційного оскарження було 26 березня. Водночас Інститут звернувся з апеляційною скаргою в травні, пропустивши встановлений процесуальний строк на два місяці.

Підтверджуючи своє прохання про відновлення строку, Інститут надав кілька особливих причин. Зокрема, він вказав на те, що з листопада 2025 року до березня 2026 року адміністративна будівля залишалася без електрики, води та опалення, що змусило співробітників перейти на дистанційний формат роботи.

Додатково, Інститут зазначив, що єдиний штатний юрист був призваний до Збройних сил України, що, на його думку, призвело до недостатньої інформованості установи щодо ході судового процесу. Крім того, відповідач підкреслив, що його представник отримав паперову версію повного тексту рішення лише в квітні 2026 року.

Чому "суб'єктивні" фактори не є ефективними?

Північний апеляційний господарський суд, а згодом і Верховний Суд, не прийняли ці доводи.

Так, дистанційна робота -- це не зупинка діяльності. Суд зазначив, що перехід на віддалений режим роботи лише змінює географічне розташування робочого місця, але не звільняє від виконання посадових обов'язків та доступу до робочих інструментів.

Відповідно до статей 56 та 58 Господарського процесуального кодексу України, участь юридичної особи у судовій справі здійснюється через її керівника або особу, наділену відповідними повноваженнями. Залучення до мобілізації одного працівника, навіть якщо це єдиний юрист в організації, не вважається форс-мажорним обставиною, адже питання представництва є внутрішньою справою підприємства.

Керівник мав можливість залучити адвоката або здійснювати самопредставництво самостійно.

Суд також встановив, що Інститут з лютого 2024 року має зареєстрований електронний кабінет у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі. Повний текст рішення був надісланий до кабінету на початку березня, що відповідно до закону вважається належним врученням.

Дата отримання паперової копії у квітні не змінює момент початку відліку строку на оскарження.

Для компаній, залучених до судових розглядів, рішення Верховного Суду має суттєве практичне значення.

Перш за все, використання системи "Електронний суд" є не лише правом, а й процесуальним обов'язком кожного учасника справи. Зареєстровані користувачі мають регулярно перевіряти свої електронні кабінети, оскільки посилання на те, що документ не був прочитаний або відкритий, не звільняє від юридичних наслідків і не може вважатися поважною причиною для пропуску термінів.

Щодо мобілізації єдиного юрисконсульта або інших кадрових труднощів, ці обставини не є автоматичними підставами для продовження процесуальних термінів. Юридичні особи зобов’язані ефективно організувати свою роботу навіть в умовах воєнного стану, зокрема шляхом впровадження механізмів заміни ключових спеціалістів.

Окремо постанова знову звертає увагу забудовників на наявність перехідних положень Закону № 132-IX. Незважаючи на те, що пайова участь у розвитку інфраструктури була скасована, для об'єктів будівництва, які почали реалізовуватися у 2020 році, зобов'язання залишаються в силі. Ігнорування цих вимог може призвести до стягнення коштів як безпідставно збережених відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України, а також до компенсації інфляційних втрат і трьох відсотків річних.

Приєднуйтесь до нашого Telegram-каналу t.me/sudua та слідкуйте за нами на Google Новини SUD.UA. Не забудьте також підписатися на наш VIBER та WhatsApp, а також на сторінки у Facebook, Instagram і X, щоб завжди бути в центрі найважливіших новин.