Українські компанії, готуючись до можливих блекаутів у 2026-2027 роках, переходять від використання окремих резервних джерел енергії до впровадження комплексних систем енергоавтономності. Ці системи об'єднують власну генерацію, накопичення електричної енергії та управління навантаженням. Відповідно до даних, наданих Головою Ліги енергетичного розвитку України Олександром Голіздрою, економія від переходу на енергоавтономність у порівнянні з використанням електрики з мережі може становити від 45% до 60%. Крім того, автоматизація процесу управління генерацією може додати ще до 45% економії від вже досягнутого рівня витрат на електроенергію, як зазначили інші експерти в цій сфері.
Під час своєї доповіді на Форумі "Енерготех", присвяченому економічним аспектам енергозабезпечення підприємств, голова Ліги енергетичного розвитку України Олександр Голіздра висловив важливі думки. Він зазначив, що сучасна енергоавтономність є не лише способом захисту від можливих відключень, але й реальним шансом значно знизити витрати на енергетичні ресурси. "Головне питання полягає не в тому, яка технологія є найкращою, а в тому, яка конфігурація найкраще відповідає профілю навантаження, ризикам та фінансовій моделі конкретної компанії", - підкреслив він.
Згідно з наведеними розрахунками, вартість електроенергії, виробленої гібридною сонячною електростанцією з системою накопичення (BESS), коливається в межах $0,127-0,154 за кВт·год, тоді як мережевий тариф для промислових споживачів становить $0,234 за кВт·год. В залежності від конкретних умов тарифікації та налаштувань системи, це може призводити до економії в межах 20% до 46%.
Ще більш значний економічний результат може бути досягнуто через когенерацію, якщо теплову енергію, що виробляється, буде використано повністю. У такому випадку розрахункова ефективна вартість електроенергії, отриманої від когенераційних установок, коливається в межах $0,086-0,108 за кВт·год, що є приблизно на 35-63% нижче ніж вказаний у презентації діапазон цін на електрику з мережі. Проте, якщо теплову енергію не використовувати, переваги когенерації значно зменшуються, і собівартість електроенергії зростає до $0,147-0,179 за кВт·год. У той же час, дизельна генерація, з повною вартістю $0,63-0,74 за кВт·год, виявляється в кілька разів дорожчою за мережеву електрику, тому її основна роль з економічної точки зору полягає в забезпеченні резервного живлення.
Ще одним ресурсом економії витрат на електроенергію є автоматизація управління генерацією. Стандартна EMS (система енергетичного менеджменту) зазвичай надає 20-25% економії, а за розрахунками Олександра Бута CEO компанії Gecko, застосування адаптивної EMS на СЕС + УЗЕ може дати на 20% більше економії, ніж локальна. На відміну від локальної автоматики, адаптивна EMS визначає, коли економічно доцільніше споживати електроенергію, заряджати або розряджати УЗЕ чи продавати електроенергію в мережу. Для цього система враховує погодинні ціни, прогноз генерації СЕС і споживання підприємства, а для складніших об'єктів - також вартість газу, теплової енергії та інші параметри.
Аналогічні розрахунки навів і Олександр Сафронкін, CEO Green system. Як він показав у свої презентації на виступі ЕНЕРГОТЕХ - економія у випадку СЕС\уЗЕ на арбітражі сягає 20%, і навіть в 2 рази більше на Peak saving
"У 2026 році спостерігатимемо тенденцію переходу від окремих технологій до інтеграції різноманітних джерел енергії в єдину систему. Завдання компаній полягає в тому, щоб знайти оптимальний баланс між надійністю, економічністю та адаптивністю", - підкреслив Голіздра. Щодо малих та середніх підприємств, він виділив такі ефективні комбінації: СЕС+УЗЕ, СЕС+УЗЕ+генератор та УЗЕ+генератор, тоді як для великих компаній рекомендовані також варіанти з поєднанням СЕС, акумуляторів та когенераційних установок.
Якщо ви виявили помилку в написанні, будь ласка, повідомте нам про це.
#
