Пекін планує створити системи моніторингу ризиків і реагування на надзвичайні ситуації, пов'язані зі ШІ.
На фоні великих інвестицій у розвиток інфраструктури штучного інтелекту, Центральний комітет Комуністичної партії Китаю разом із Держрадою КНР опублікували нові директиви, які стосуються формування так званих нових якісних продуктивних сил. Ці високотехнологічні галузі покликані сприяти модернізації національної економіки. У документі представлено 19 основних заходів, що охоплюють п’ять ключових напрямків, включаючи інновації в наукових і технічних сферах, інтеграцію науки з промисловістю, реформи інституцій та підготовку кадрів, повідомляє державне інформаційне агентство Xinhua.
Окреме місце в плані посідає ініціатива AI Plus ("ШІ плюс"), яка передбачає широке використання штучного інтелекту в різних галузях економіки. Китай має намір створити системи технологічного моніторингу, раннього попередження про ризики та реагування на надзвичайні ситуації, щоб забезпечити безпеку, надійність і керованість ШІ.
Документ закликає до прискорення основних досліджень та інновацій у ключових технологіях, необхідних для розвитку стратегічно важливих галузей. Державні науково-технічні ініціативи повинні бути зорієнтовані на створення сучасних продуктів, які відповідатимуть вимогам економіки, суспільства та системи охорони здоров'я. У цьому контексті Китай планує зміцнити національний науковий потенціал, залучаючи лабораторії, провідні наукові університети та технологічні компанії до реалізації великих проєктів.
Документ також має на меті підтримку малих і середніх підприємств у сфері технологій, збільшення їхніх інвестицій у дослідження та розробки, а також залучення приватного сектора до створення стратегічно важливих технологій. Влада хоче прискорити процес перетворення наукових досягнень на комерційні продукти та виробничі процеси, використовуючи потенціал внутрішнього ринку. Традиційні промислові галузі планують модернізувати за допомогою цифрових, інтелектуальних та екологічних технологій, а виробничі послуги -- перенаправити в сегменти з вищою доданою вартістю.
Один із ключових аспектів – це стимулювання нових галузей та підготовка до виникнення індустрій майбутнього. У документі закладено принципи міжрегіональної кооперації, а також підтримка нових секторів у центральних, західних і північно-східних частинах країни. Крім того, передбачені заходи для зменшення виснажливої конкуренції між підприємствами в межах країни.
У сфері екологічної політики директиви передбачають розвиток низьковуглецевого виробництва, екологічних послуг і відновлюваної енергетики. Китай також планує використовувати фінансові, податкові, інвестиційні та технологічні інструменти для прискорення енергетичного переходу й скорочення впливу економічної діяльності на довкілля.
Ще однією важливою метою є залучення іноземних інвестицій та розвиток міжнародної наукової співпраці. Пекін має намір підтримувати роботу іноземних венчурних фондів та міжнародних організацій, що займаються стандартизацією, а також активно працювати над створенням партнерств у сфері передових виробничих технологій.
Створення нових якісних продуктивних сил стало одним з основних пріоритетів проєкту 15-го п'ятирічного плану Китаю на період з 2026 по 2030 роки. У документі зазначено 109 великих ініціатив, з яких 28, що складає 25,7%, зосереджені на цьому напрямку. Вони включають зміцнення промислового сектора, розвиток нових індустрій, досягнення в передових технологіях та розширення інноваційних можливостей.
Нові директиви продовжують курс на посилення контролю над використанням ШІ, який раніше окреслив голова КНР Сі Цзіньпін. Улітку він заявив, що штучний інтелект повинен "завжди перебувати під контролем людини", та закликав розробити відповідні закони, нормативні акти й системи моніторингу ризиків.
Позиція Пекіна контрастує з поглядом президента США Дональда Трампа, який сприймає штучний інтелект як важливий аспект технологічного змагання з Китаєм і виступає за зменшення державного контролю в цій сфері. Наприкінці вересня, представники американської технологічної індустрії уклали угоду про саморегулювання у сфері ШІ, яку Трамп охарактеризував як таку, що має "моральну зобов'язальність".
У той же час, посилене державне регулювання та мобілізація інфраструктури в Китаї становлять складову глобальної боротьби за нову технологічну парадигму. Як підкреслює економіст та фінансовий аналітик Олексій Кущ у своїй статті "Хто перший завоює масовий ринок штучного інтелекту -- США чи Китай?", конкуренція за перевагу в новій технологічній епосі визначатиметься формуванням доступного масового ринку когнітивних рішень. У цьому контексті, низькі ціни на китайські моделі дозволяють Пекіну розраховувати на 70-80% ринку штучного інтелекту в країнах Глобального Півдня.
#
