В Україні буде введено обмеження на застосування зображень особи, створених за допомогою штучного інтелекту, без отримання її дозволу.

Цивільний кодекс України складатиметься з 8 книг і набуде чинності лише через рік після завершення (скасування) воєнного стану в Україні.

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук провів зустріч зі студентами Львівського національного університету імені Івана Франка, під час якої презентував проект нового Цивільного кодексу України, що зараз готується до другого читання у парламенті.

Це значне оновлення приватного права, яке радикально трансформує стару радянську систему регулювання та узгоджує українське законодавство з європейськими нормами. Проєкт вже був предметом обговорення з представниками військових, медіа, сільського господарства, релігійних установ, ЛГБТІК+ спільноти, спеціалістами в області репродуктивної медицини, творцями мистецтва та суддями.

Проект нового Цивільного кодексу України, представлений у законопроекті № 15150, включатиме в себе вісім книг і вступить в силу лише через рік після завершення (скасування) воєнного стану в країні. Цей річний період відстрочки необхідний для того, щоб судді, адвокати, нотаріуси та інші фахівці в галузі права мали можливість пройти підготовку та адаптуватися до нових норм.

Під час презентації Голова Верховної Ради зупинився на основних аспектах, які зараз набувають особливого значення.

Основні зміни:

Законопроєкт чітко врегульовує право людини (зокрема військовослужбовців) розпоряджатися своїм замороженим репродуктивним матеріалом на випадок смерті або втрати дієздатності. Це дозволить партнерам використовувати біоматеріал для продовження роду, знімаючи юридичну невизначеність.

Кодекс запроваджує захист особистого цифрового простору людини. Це включає право на захист персональних даних у мережі, контроль над своїми цифровими аватарами, профілями та обмеження використання зображення людини штучним інтелектом без її згоди.

Уперше в рамках законодавства вводиться можливість успадкування цифрових активів, таких як облікові записи у соціальних мережах, криптовалюта, блоги з монетизацією, інтелектуальна власність у цифровому форматі та доступ до хмарних сховищ.

Зміцнюються заходи боротьби з дезінформацією та наклепом у мережі. Процес спростування неправдивих відомостей на цифрових платформах стає більш доступним, а також спрощується механізм отримання компенсації за завдану шкоду репутації.

Новий кодекс встановлює цивільно-правову основу для реєстрації та компенсації збитків, спричинених збройною агресією. Це юридична база для майбутніх виплат репарацій громадянам і підприємствам за пошкоджене майно, моральні страждання та втрати у здоров'ї внаслідок війни.

Оскільки Сімейний кодекс повністю входить до складу Цивільного кодексу, змінюється підхід до виховання дітей. Замість радянського виразу "батьківські права" вводиться поняття "батьківської відповідальності". Тепер акцент робиться не на контролі батьків над дітьми, а на їх обов'язку забезпечити найкращі інтереси дитини, її право на розвиток та участь у процесі прийняття рішень.

Найбільшу увагу привернули теми, пов'язані з положенням ЛГБТІК+ спільноти та правами сімей. Ці питання також стали центром обговорення серед студентів.

"Проєкт нового Цивільного кодексу вже успішно пройшов перше читання у Верховній Раді і наразі готується до другого. Деякі його положення викликають жваві обговорення. Тому важливо вести відкриту дискусію, прислухатися до різних точок зору і ставити запитання. Цивільне право є невід'ємною частиною нашого повсякденного життя. Питання власності, укладення договорів, спадкування, особисті права, захист честі та гідності, а також взаємовідносини між особами, бізнесом і державою - за кожною юридичною нормою стоять реальні життєві ситуації і конкретні люди. Я вдячний Голові Верховної Ради України за те, що така важлива для країни дискусія проходить не лише в парламентських залах, але й тут, у регіонах, за участі університетських спільнот, професіоналів та молоді," - підкреслив начальник Львівської ОВА Максим Козицький.