В Україні хочуть посили контроль за коштами, які вносятся в якості судових застав, зокрема в гучних справах про топкорупцію, - таку пропозицію висунули нардепи. Утім, перевіряти походження грошей пропонують незалежно від суми - тож, нововведення може стосуватися кожної застави.
Зареєстровано законопроєкт № 15388 у Верховній Раді, який був ініційований групою народних депутатів під керівництвом Ярослава Железняка ("Голос") та Анастасії Радіної ("Слуга народу"). До списку авторів також входять:
* Максим Хлапук ("Голос");
Мар’яна Безугла (незалежна)
Ігор Марчук, відомий за роллю у серіалі "Слуга народу".
Станом на вечір 8 липня текст документу та пояснювальна записка не опубліковані. Утім, нардеп Железняк як один із авторів проєкту закону коротко анонсував можливі зміни.
На його думку, цей законопроєкт включає кілька суттєвих нововведень. Серед них:
* запровадження обов'язкової перевірки джерел походження фінансів, які вносяться в якості застави, без урахування їхньої суми;
* можливість зупинити зарахування коштів застави до підтвердження законності їх походження;
* можливість вилучення коштів із застави на користь держави у випадку, якщо неможливо довести їх законність (згідно з існуючим механізмом)
* розкриття даних про заставодавців (Державна судова адміністрація України).
"Ситуація виглядає доволі трагікомічно, коли за корупціонерів, які ще й підпадають під статтю про легалізацію коштів, заставу вносять конвертаційні центри, працівники облгазів та фірми-одноденки... І чомусь інформація про те, хто ж насправді сплачує застави за осіб, що вкрали мільярди, залишається закритою і непублічною," - зазначив Железняк.
Останні скандали, пов'язані з заставами для високопосадовців, причетних до корупційних схем.
Найбільший резонанс останнім часом викликали випадки, коли за підозрюваних у розкраданні державних коштів або легалізації доходів застави вносили треті особи чи компанії, які й самі викликали запитання у правоохоронців. Українці вже навіть подавали петицію до Кабміну (№41/009215-26еп) про скасування застави для так званих топкорупціонерів на час воєнного стану, і вона набрала достатньо голосів для розгляду. Утім, в уряді відповіли, що такі пропозиції не відповідають вимогам Європейського суду з прав людини.
Досить великого резонансу набула ситуація, коли колишній очільник Офісу президента Андрій Єрмак вийшов на свободу під заставу, що перевищує 140 млн грн. З цієї суми 10 млн, як стверджують, були внесені компанією, зареєстрованою на жінку з невеликими офіційними доходами, яка має зв’язки з підприємствами, що згадуються у справах про так звані "конвертаційні центри".
Більш того, після сплати застави компанія була перереєстрована на нового власника, а також з’явилися відомості про те, що вона придбала нерухомість на приблизно 30 мільйонів гривень. Це викликало додаткові сумніви щодо джерел фінансування.
Крім того, під сумнівні застави виходили:
Ексвіцепрем'єр Олексій Чернишов, що з'являється у справі "Мідас", отримав дві застави: одна становить 120 мільйонів гривень, а інша - 51,6 мільйона гривень, відповідно до різних обвинувачень.
* ще один фігурант "плівок Міндіча" Ігор Фурсенко- 95 млн грн;
* нардепи Ігорь Негулевський та Михайло Лабу - сумарно понад 50 млн грн, які частково внесли фірми, що вже фігурували в інших резонансних кримінальних провадженнях;
Народний депутат Олексій Кузнєцов, затриманий у рамках справи про корупційні дії, пов’язані зі закупівлями для військових на суму 8 мільйонів гривень.
Нардеп Ганна Скороход отримала 3 мільйони гривень, які, за словами її адвоката, були надані "третіми особами".
Ексдепутат і підприємець з Броварів Сергій Шапран, що заволодів державними активами на суму 1 мільярд гривень, отримав штраф у розмірі 5 мільйонів гривень. Спочатку суд вирішив накласти на нього фінансові санкції в розмірі 100,2 мільйона гривень, але згодом це рішення було "несподівано" змінено.
Як повідомляло OBOZ.UA, компанія з статутним капіталом у 1 тисячу гривень забезпечила багатомільйонні застави для двох осіб, пов'язаних зі справою "плівок Міндіча". Насправді, кошти були надані звичайним "сплячим" бізнесом, який не має жодної історії, фінансових оборотів або активів.
#Підприємництво #Українці #Народний депутат України #Юрист #Уряд України #Корупція #Верховна Рада #Нерухомість #Ярослав Мудрий #Європейський суд з прав людини #Андрій Єрмак #Законність #Бізнес #Військовий стан #«Слуга народу» (політична партія) #Застава #Президент (державна посада) #«Голос» (українська політична партія)
