Росія завдає удару по харчовій логістиці України. Висоцький озвучив збитки складів і роз'яснив, чому, незважаючи на це, не прогнозується суттєвий дефіцит продуктів.
Російська сторона активно націлюється на склади та логістичні системи, які забезпечують зберігання і доставку продуктів харчування. У певних випадках втрати сучасних складських потужностей можуть досягати 90%. Таку інформацію озвучив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.
За його словами, великі удари по логістичній інфраструктурі не призведуть до того, що українці залишаться без продуктів. Роздрібна торгівля та постачальники вже адаптують свої операційні процеси, аби забезпечити стабільність постачання.
"Роздрібна торгівля та постачальники модернізують свої логістичні процеси, реорганізують запаси, коригують маршрути і формати зберігання. Хоча це потребує більше часу, зусиль і фінансових витрат, система все ж знаходить способи адаптуватися," – підкреслив Висоцький.
Він підкреслив, що в даний момент немає причин стверджувати про систематичну нестачу основних продуктів харчування. Проте, споживачі можуть зустрічати зміни в асортименті або тимчасову недоступність певних товарів у окремих магазинах.
"На сьогоднішній день немає ризику виникнення системного дефіциту основних продуктів харчування. Хоча в окремих магазинах можливі зміни в асортименті або наявності певних товарів, загальна продовольча ситуація в країні залишається стабільною", -- зазначив міністр.
Хто нестиме відповідальність за втрачені товари?
Особливим викликом є питання компенсації за продукцію, що була знищена через російські удари. Висоцький вважає, що відповідальність за ці втрати повинна бути розподілена між усіма учасниками продовольчого ланцюга.
"Процес постачання та реалізації товарів включає в себе економічні та договірні взаємини між виробниками, дистриб'юторами та торговими мережами. Я вважаю, що оптимальним рішенням буде рівномірний розподіл ризиків між усіма учасниками цього процесу," -- зазначив він.
Водночас, на його думку, йдеться не обов'язково про механічний поділ збитків навпіл. Для різних товарів відрізняються маржинальність, умови співпраці та економічний результат.
Отже, експерт вважає, що модель розподілу втрат доцільно розробляти окремо для кожної категорії товарів, беручи до уваги, яким чином прибуток розподіляється між учасниками ланцюга.
Висоцький вважає, що аналогічний підхід слід використовувати і щодо додаткових витрат, що виникають внаслідок реорганізації логістичних процесів.
"Механізм слід розробляти індивідуально для кожної категорії товарів, при цьому необхідно враховувати, яким чином прибуток розподіляється між сторонами. Аналогічно, додаткові витрати на нову логістику, яка в даний момент перебудовується в реальному часі, також повинні бути розподілені відповідно," -- підкреслив міністр.
Одночасно держава займається розробкою комплексних механізмів страхування військових ризиків. Проте, до моменту їх повноцінного впровадження, підприємствам доведеться самостійно вирішувати питання розподілу збитків і додаткових витрат.
У той же час ціна на гречку в Україні має потенціал зростання до 85 грн за кілограм. Згідно з оптимістичним прогнозом, представленим Міністерством аграрної політики та продовольства України, вартість крупи може піднятися приблизно на 15%. Якщо цей прогноз виправдається, середня вартість гречки може перевищити 85 грн за кілограм.
Скільки коштує гречка зараз
Згідно з інформацією Міністерства фінансів, базуючись на даних Державної служби статистики, у липні середня споживча вартість гречки склала 75,17 грн за кілограм. Водночас, за місяць крупа продемонструвала незначне зниження цін — на 1,96%. Актуальний моніторинг цін у роздрібних мережах поки що не вказує на суттєве подорожчання. Середня вартість гречки в магазинах наразі становить приблизно 74,57 грн за кілограм.
Одночасно директор аналітичного відділу УКАБ Максим Гопка вважає, що ціна на гречку найближчим часом може перевищити 85 грн.
"Цей рівень цін є цілком реальним, проте наразі ми чекаємо на новий урожай," – підкреслив фахівець.
За його розрахунками, якщо відштовхуватися від нинішньої офіційної середньої ціни у 75,17 грн та закладеного Мінагрополітики максимального подорожчання на 15%, отримаємо близько 86,45 грн за кілограм.
Для того щоб перевищити позначку в 85 грн, потрібно, щоб ціна зросла приблизно на 13,1%. Це свідчить про те, що такий рівень вартості дійсно відповідає верхній межі прогнозу, озвученого міністерством.
Чи виникне нестача?
Незважаючи на можливе зростання цін, експерти не очікують виникнення проблем з фізичною наявністю гречки на ринку. Як зазначив Гопка, в цьому році планується виробництво більше 80 тисяч тонн цього продукту. Таким чином, немає підстав для систематичного дефіциту крупи.
Нагадуємо, що в Україні вже кілька тижнів поспіль відбуваються пожежі на продовольчих складах. Це призводить до значних втрат товарів та обігових коштів.
#Росія #Товари #Українці #Дефіцит #Роздрібний магазин #Ризик #Логістика #Моніторинг #Прибуток (економіка) #тонна #Експерт #Роздрібна торгівля #Модель #Склад #Міністерство аграрної політики та продовольства (Україна) #Харчування #Стратегії формування асортименту в роздрібній торгівлі #Дистриб'ютор (значення) #Держава (політика) #Fagopyrum #Зерно (зернова культура)
