За словами співзасновника та виконавчого директора УІМ Анатолія Амеліна, ідея дослідження виникла після аналізу наслідків зупинки Інгулецького ГЗК.
"Мене зацікавило, які наслідки матиме закриття інших підприємств. Ми провели розрахунки: закриття лише одного великого комбінату призвело до мільярдних втрат для бюджету держави. У зв'язку з цим виникла ідея дослідити, в якому напрямку рухається українська промисловість та які наслідки можуть бути, якщо поточні тенденції збережуться," – підкреслив він.
Економічні втрати внаслідок процесу деіндустріалізації
За підрахунками Українського інституту майбутнього, у разі збереження нинішньої політики до 2035 року сукупні втрати економіки становитимуть 260-300 млрд доларів ВВП, експорту та податкових надходжень.
Це становить приблизно 75-80 мільйонів доларів щоденних збитків, що дорівнює приблизно 3 мільйонам доларів щогодини.
Окрім цього, нація ризикує втратити більше ніж 800 тисяч робочих місць, що ще більше ускладнить демографічну та економічну ситуацію.
"Інерція не є синонімом стабільності. Це поступова деградація, що з часом стає все більш незворотною. Сьогодні Україна не робить вибір між реформами і стабільністю, а скоріше між важкими рішеннями та деіндустріалізацією. Наслідки бездіяльності виявляться значно дорожчими за вартість необхідних реформ," - підкреслили автори дослідження.
Які чинники становлять найсерйознішу небезпеку для промислового сектора?
У дослідженні зазначається, що головною загрозою є не окрема проблема, а дія кількох негативних факторів. Серед них:
* підвищені тарифи на електричну енергію,
* підвищення тарифів на залізничні перевезення,
* функціонування механізму CBAM,
* нестача кадрів
* обмеження в сфері логістики,
* брак доступних фінансових ресурсів,
* нестача актуальної промислової стратегії.
Саме сукупність цих чинників запускає так звані "петлі деградації" - коли проблеми в одній сфері автоматично погіршують ситуацію в інших секторах економіки.
Проблема з тарифами на вантажні перевезення Укрзалізниці
Експерти особливо акцентували увагу на ситуації в "Укрзалізниці". Як зазначив Амелін, модель, згідно з якою збиткові пасажирські перевезення покриваються за рахунок вантажних, після початку повномасштабної війни фактично втратила свою ефективність.
"Порівняно з початком війни, ми зазнали втрат у вантажообігу майже на 50%. Це серйозно ускладнює наше фінансування пасажирських перевезень за рахунок бізнесу. Якщо ми продовжимо підвищувати тарифи на вантажі, це може призвести до колапсу промисловості", - зазначив він.
Дослідники вважають, що фінансування соціально значущих перевезень пасажирів повинно бути частиною державної політики, а не покладатися на витрати промислових компаній.
Вищі вантажні тарифи тільки посилять кризові явища в промисловості, яка вже стикається з проблемами через дорогі енергетичні ресурси, втрату експортних ринків та значні витрати на логістику.
CBAM, вартість електричної енергії та нестача кадрів збільшують ризики.
Ще одним важливим викликом, на який звернули увагу автори дослідження, є механізм транскордонного вуглецевого коригування CBAM. Відсутність перехідного періоду для України значно ускладнить конкурентоспроможність української металургійної, хімічної та інших експортно-орієнтованих галузей.
"Для багатьох підприємств простіше буде закритися або перенести інвестиції в інші країни, ніж вкладати десятки мільярдів доларів у декарбонізацію в умовах війни та високих ризиків", - зазначив Астахов.
Експерти вказують, що ще одним чинником, який сприяє зниженню конкурентоспроможності, є ціна на електроенергію.
Згідно з їхньою інформацією, в певні моменти вартість електроенергії для українських промислових підприємств може бути в кілька разів вищою, ніж у країнах Європейського Союзу, де уряди активно допомагають енергоємним бізнесам через різноманітні програми компенсацій.
Однією з серйозних проблем у сфері управління і промисловості є кризова ситуація з кадрами: нестача робочої сили в індустрії досягає приблизно 37%, а країна продовжує зазнавати демографічних втрат через воєнні дії та міграцію населення.
Сім мільйонів українців, які наразі живуть за межами країни, сприяють економічному розвитку інших націй, в той час як Україна зазнає втрат у вигляді людського капіталу та можливостей для економічного прогресу.
#Україна #Європейський Союз #Українці #Дефіцит #Демографія #Українська гривня #Експорт #Економіка #Електрична енергія #Металургія #Конкуренція (компанії) #Ризик #Логістика #Валовий внутрішній продукт #Державна політика #Хімічна промисловість #Додана вартість #Еміграція #Економічна криза #Капітал (економіка) #Зробити #Компаній #Залізниці України
