На сьогоднішній день Україна практично повністю залежить від імпорту світлих нафтопродуктів та скрапленого газу (LPG). Це важливий аспект для усвідомлення сучасного стану справ.
Через постійні удари внутрішнє виробництво не є стабільним джерелом нафтопродукту. Сьогодні є -- завтра може зупинитися на місяці. Планувати на цьому неможливо. Тому імпорт -- це основа.
Другий важливий постулат, до якого ринок був змушений адаптуватися: завжди купуй більше, ніж потрібно. І вези більше, ніж потрібно. Бо з 2022 року статистично зрозуміло -- частина продукту буде знищена. Водночас створювати значні запаси всередині країни дуже складно -- вони швидко "горять".
Раніше можна було говорити про безпечне зберігання за кордоном, але навіть це перестає бути гарантією. Наприклад, Румунія вже вводить обмеження на експорт і транзит нафтопродуктів. Крім того, майже всі міжнародні постачальники після загострень у світі підвищили премії на продукт, а перевізники -- тарифи.
Якщо наша країна покладається на імпорт, то вартість пального в Україні безпосередньо визначається наступними факторами:
* глобальні ціни на нафтові продукти
* обмінний курс гривні до долара (головної валюти для транзакцій)
* курсу до євро (бо акциз розраховується в євро).
Завдяки цьому, вартість товарів у гривнях швидко адаптується до світових змін.
Минулої п'ятниці лондонська біржа ІСЕ закрила торги по дизельному паливу на рівні понад $1,520 за тонну. За березень ми спостерігаємо більш ніж двократне зростання. Щоб підкреслити, це збільшення за один місяць перевищує два рази. Питання, яке виникає, - як це вплине на ціни на українських автозаправних станціях?
Якщо підрахувати:
Приблизно 92 гривні за літр — це вартість, яка сплачується за розмитнення на польському кордоні.
* Приблизно 2,5 грн/л – витрати на доставку до Києва.
Приблизно 3 грн/літр — це витрати на АЗК та адміністративні витрати.
Приблизно 2,5-2,7 грн/л – це податки на операційну діяльність.
І це не враховуючи обігові кошти, знос і відновлення знищеного.
В Україні проте ціни не подвоїлися за місяць. Як державні органи, так і підприємці усвідомлюють складність ситуації та докладають зусиль для зменшення цінового тиску.
У багатьох країнах Європи знижують ПДВ і акцизи, вводять регулювання, а також закликають населення менше споживати пальне. Зменшення податків дійсно допомагає домогосподарствам.
В Україні це зробити значно складніше:
* внаслідок війни
* через бюджетні обмеження
* і через позицію Міжнародний валютний фонд.
Хоча це може звучати парадоксально, високі ціни на товари призводять до значного збільшення надходжень ПДВ від імпорту до бюджету, проте зменшити податковий тягар все ще залишається складним завданням.
Які рішення можуть бути ефективними в цій ситуації? Одним із можливих підходів є впровадження кешбеку. Це механізм, який дозволяє домогосподарствам отримувати назад частину коштів, сплачених у вигляді ПДВ, без офіційного зменшення податкових ставок. Україна є однією з небагатьох країн, яка має можливість реалізувати цю ініціативу з урахуванням технологій Дія.
Запровадження адміністративних цінових обмежень — це не вихід. Ми вже пережили це у 2022 році, і наслідком стало виникнення дефіциту. Наразі держава аналізує ситуацію та співпрацює з ринком, щоб забезпечити наявність товарів без будь-яких обмежень.
І бізнес, зі свого боку, буде робити все, щоб ринок був наповнений. Навіть якщо частину інфраструктури регулярно знищують -- будемо везти знову і знову.
Проте у уряду завжди є можливість вжити заходів, таких як зниження податку на додану вартість та акцизів, у випадку подальшого зростання світових цін.
#Україна #Європа #Дефіцит #Українська гривня #Експорт #Київ #Бюджет #Інфраструктура #Євро #Логістика #Нафтопродукт #Міжнародний валютний фонд #Собівартість #тонна #Лондон #Біржа (організований ринок) #Валюта #Імпорт #Податок на додану вартість #Акциз #Амортизація #Бізнес #Чому #Держава (політика)
