Посилання для регіонів, де веб-сайт Радіо Свобода підлягає блокуванню.
На п'ятому році затяжної війни проти України більшість росіян почали відчувати її реальний вплив: зростання цін, економічні труднощі, атаки дронів, паливну кризу та інші проблеми в транспортній сфері. Це не приносить їм задоволення — про це свідчать як результати опитувань, які вдається проводити деяким незалежним дослідницьким агентствам, так і вуличні інтерв'ю та обговорення в інтернет-просторі.
"Існує два шляхи: або ми повністю контролюємо Україну, або Європа розділить нас на фрагменти."
"Слід прагнути до миру і уникати витрат на знищення сусідніх народів — в такому разі ваші громади залишаться в безпеці."
Ось такі відповіді давали перехожі в Москві на запитання кореспондентів Sota.Vision щодо кризи, викликаної атаками ЗСУ на енергетичні інфраструктури в Росії.
Згідно з опитуванням американської дослідницької компанії Gallup, яке проводили з березня по травень 2026 року, Це найвищий показник за весь час проведення таких досліджень у Росії з 2006 року.
Тривога наростає і в кабінетах чиновників.
Видання The Washington Post, посилаючись на неназвані джерела у російських владних структурах, повідомляє, що російські еліти відчувають занепокоєння щодо можливого загострення конфлікту з Кремлем. Протягом останніх кількох місяців безпілотники Збройних сил України вразили дев'ять з десяти найбільших нафтопереробних заводів у Росії, що призвело до суттєвої паливної кризи в країні.
Українські безпілотники та ракети дедалі частіше й успішніше атакують цілі в глибині Росії, що Вже другий місяць окупованими територіями України та Росією шириться паливна криза. Російський лідер Володимир Путін вперше визнав, що удари Сил оборони України по російській нафтовій інфраструктурі спричинили дефіцит палива в РФ. Про це він сказав в інтерв'ю, яке вийшло 28 червня, водночас назвавши ситуацію "не критичною".
В той же день, під час зустрічі з керівниками ключових енергетичних компаній, Путін визнав існування черг на автозаправних станціях, обмежену доступність деяких марок пального та серйозні виклики, з якими стикається бізнес.
За інформацією російського президента, уряд уже розпочав активне використання запасів пального. Путін також висловив впевненість, що ситуація покращиться вже в липні, водночас закликаючи пришвидшити відновлення роботи нафтопереробних заводів, оптимізувати імпорт та зміцнити системи протиповітряної оборони. На думку одного з неназваних московських бізнесменів, саме посилення ППО здатне вирішити існуючі проблеми в країні, як зазначає The Washington Post.
"Війна вже на порозі наших домівок."
"Все залежить від того, наскільки нам вдасться обмежити українські удари по території Росії і наскільки швидко ми зможемо створити ефективні системи протиповітряної оборони проти атак безпілотників. Люди вже не почуваються в безпеці... Війна вже стукає у наші двері", - каже він.
Як зазначають співрозмовники The Washington Post, у відповідь на удари Збройних сил України, Путін може вирішити на ще більш радикальні дії в контексті війни в Україні, що, в свою чергу, може призвести до фінансових витрат для приватних осіб. Один із неідентифікованих керівників бізнесу в Москві повідомив журналістам, що російські можновладці можуть шукати різні способи для збору коштів, тому багато людей зараз замислюються над тим, як вивести свої активи та покинути країну.
Раніше лідер Комуністичної партії Геннадій Зюганов висловлював ідею "мобілізації" фінансових ресурсів населення та підприємств, які знаходяться в російських банках. Хоча згодом він відкликав цю пропозицію, її почули представники великого бізнесу в Росії, повідомляє джерело The Washington Post.
Президент Росії неодноразово підкреслює, що атаки України на російську нафтову інфраструктуру та інші логістичні об'єкти є спробами "дестабілізувати суспільство". Він переконаний, що ця тактика Києва приносить результати. Путін вважає, що розкол серед населення є найбільшою загрозою для його режиму, пише The Independent. Крім того, поразка російських військ на фронті може стати спусковим гачком для політичної кризи, яка здатна призвести до зміни влади в Кремлі.
"У Росії втома від конфлікту досягла критичної точки."
Герман Греф, голова правління російського "Сбербанку", під час щорічного зібрання акціонерів висловив свою думку про те, що в даний момент найбільше хвилює громадян Росії:
Які турботи нас непокоять? Мабуть, всіх нас хвилює одне й те саме. Не вважаю, що в нашій країні є хоч одна людина, яка нині переймається чимось іншим, окрім якнайшвидшого закінчення конфлікту. Це безсумнівно.
Головний редактор проєкту "Можем объяснить" Максим Глікін вважає, що "втома від війни в Росії досягла межі". В ефірі телевізійної та онлайн-мережі "Настоящее время" (створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії), він розмірковує, чи справді є ознаки того, що Путіна "вивели з рівноваги", і як він реагуватиме.
Яким чином можна оцінити висловлювання Грефа, що усі сподіваються на закінчення війни?
- Втома від війни, безумовно, наростає, і вона досягла певної межі. Буквально стався перелом у світосприйнятті москвичів, які вважають, що війна - це безглуздо, її треба припиняти. Йдеться про звичайних москвичів, не про VIP-персон. Але ці посудини сполучаються між собою: у всіх представників еліти є родичі, друзі серед звичайних москвичів. І цей тиск знизу догори, безумовно, посилюється. Тому.
Отже, виникає питання: чи не захоче Путін продовжувати цю ситуацію безкінечно? На перший погляд, саме цього він наразі прагне. Утім, представники російської влади та пропагандистські медіа використовували термін "надія" для опису уявних закритих угод та рівня взаєморозуміння, нібито встановлених між президентом США Дональдом Трампом і Володимиром Путіним під час їхньої зустрічі в Анкориджі 15 серпня 2025 року, що була присвячена врегулюванню конфлікту Росії з Україною. Кремлівські медіа, а також сам Путін, неодноразово згадували про нібито "проривні" угоди, досягнуті під час цієї зустрічі. Проте, насправді, зустріч в Анкориджі не принесла жодних результатів. Слова про "дух Анкориджа", які Путін висловлював в інтерв'ю з Павлом Зарубіним, навіть не потрапили до фінальної версії, опублікованої на сайті. Таким чином, обговорення "духу Анкориджа" стало темою, якою навіть Путін не може торкатися.
Друге побоювання - що Путін піде на нову ескалацію. Все більше західних розвідок говорять про те, що існує загроза спроби вторгнення до одного з регіонів країн Балтії. Так само, як і загроза, про яку Російські війська готують можливі наступальні дії на півночі України і можуть завдати удару по Чернігівщині, заявив головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський в інтерв'ю ТСН 30 червня. 25 червня президент України Володимир Зеленський повідомив, що очільник Служби зовнішньої розвідки Олег Луговський доповів, що вздовж кордону у Білорусі завершується будівництво інфраструктури доріг і баз зберігання боєприпасів та паливно-мастильних матеріалів, які не мають жодного іншого сенсу, крім воєнного. українські спецслужби, - розпочати ще одне вторгнення з півночі України, до Чернігівської або Київської області. Зараз на столі у Путіна лежать усі ці сценарії. Він любить різко загострювати ситуацію.
- The Independent пише, що Путін "виведений із рівноваги". Як можна прокоментувати цю оцінку?
- Я не бачу в його промовах чи риториці якихось змін, наприклад, бажання піти на примирення. Але водночас він не може не реагувати на паливну кризу, тому що змушений постійно брати участь у нарадах і повторювати ті самі мантри. Так чи інакше, його порядок денний зараз підпорядкований, зокрема, паливній кризі. А будь-які заходи для диктатора, який старіє, - це саме по собі важке випробування. Скільки потрібно косметологів, лікарів та інших людей, щоб він просто вийшов на публіку. Це важко.
Так, . І Пєсков про це говорить. Тож зараз йому потрібно щось вирішувати.
- Ескалація вимагає фінансових ресурсів. Чи мають ці еліти в даний момент певний вплив на Путіна? Чи прислухається він до них?
Все залежить від того, про які саме еліти йдеться. Під час наради, присвяченої питанню бензину, ми стали свідками присутності керівників державних корпорацій та олігархів. Серед них був Вагіт Алекперов, засновник компанії "Лукойл", чий статок у 2025 році знизився на 2,5 мільярда доларів і склав 22,7 мільярда доларів. Також на заході був Ігор Сєчін, глава "Роснєфті", який є давнім соратником і близьким другом Володимира Путіна.
Звичайно, він консультується з представниками еліти, такими як Андрій Костін, голова ВТБ, який є близьким до Володимира Путіна банкіром. Він розмірковує над тим, як знайти фінансування та вирішити паливну кризу. У цьому контексті певний вплив можливий, але він стосується фінансових питань чи енергетичної ситуації, а не рішень, пов'язаних із війною. Щодо впливу на військові рішення, мені поки що важко це уявити, адже я не помітив жодних ознак цього.
#Володимир Путін #Дональд Трамп #Росія #Україна #Європа #Москва #Володимир Зеленський #Безпілотний бойовий літальний апарат #Безпілотний літальний апарат #Дефіцит #Суспільство #Збройні сили України #Київ #Стратегія #Радіо «Свобода» #Логістика #Журналіст #Білорусь #Московський Кремль #Київська область #Імпорт #Протиповітряна оборона #Військова окупація #Еліта #Сбербанк Росії #Аляска #Ремонт #Поштова марка #Комуністична партія Радянського Союзу #Герман Греф #Анкоридж, Аляска #Бізнес #Америка #Ракета #Бензин #«Вашингтон Пост» #Ігор Сєчін #«Лукойл» #Президент (урядова посада) #Геннадій Зюганов #Імператорська російська армія #«The Independent» #Країни Балтії
