Представники компанії, яка займається видобутком андезиту в Закарпатті, повідомили про тиск на їх діяльність.

В Ужгородському прес-клубі відбулася пресконференція керівництва ТОВ "КобальтумРесурсЕкспорт" та адвоката підприємства, присвячена ситуації навколо підприємства, яке здійснює геологічне вивчення та дослідно-промислову розробку андезитового родовища "Кам'яниця-2". Представники товариства заявили про тиск на підприємство, який, за їхніми словами, розпочався після перемоги в державному аукціоні та останнім часом набув особливої інтенсивності.

"Сьогодні ми змушені звернутись до громадськості від імені всіх співвласників та колективу нашого підприємства через систематичний тиск на нашу діяльність", - зазначив Володимир Андрющенко, директор і співвласник ТОВ "КобальтумРесурсЕкспорт". Він підкреслив, що підприємство було засноване в квітні 2023 року для роботи в галузі надрокористування: "Наші основні напрямки включають геологічні дослідження, дослідно-промислову розробку та подальший видобуток корисних копалин. Ми прагнемо створювати нові робочі місця, сприяти соціально-економічному розвитку регіону, забезпечувати прозоре використання природних ресурсів і строго дотримуватись всіх законодавчих норм, зокрема екологічних".

Директор підприємства повідомив, що після отримання усієї необхідної інформації від Державної служби геології та надр, компанія вирішила провести відкритий аукціон на площу "Кам'яниця-2". "Аукціон відбувся в листопаді 2023 року, і ми здобули перемогу, запропонувавши найвищу ціну за цей лот", - підкреслив він. Проте, вже наступного дня після завершення торгів, інший учасник аукціону подав позов до суду. "Ми дізналися, що ТОВ 'Френдлі Вінд Технолоджі', один з учасників аукціону, намагається оскаржити результати, вимагаючи не лише визнати їх недійсними, а й визнати себе переможцями. Це стало для нас несподіванкою, адже ми не розуміли, на яких підставах вони оскаржують результати. Проте суд одразу відхилив позов через відсутність підстав", - зазначив Володимир Андрющенко.

Після завершення судових розглядів компанія виплатила більше 75 мільйонів гривень за спеціальний дозвіл, а також 4,5 мільйона гривень за геологічні дані. "18 січня 2024 року ми офіційно отримали спеціальний дозвіл. Це найбільше родовище андезиту у Західній Україні з підтвердженими запасами, що перевищують 50 мільйонів тонн", - підкреслив Володимир Андрющенко.

Після цього, як зазначає керівник компанії, почався тиск. "Лише через тиждень після отримання спеціального дозволу мені почали дзвонити незнайомці, які називалися представниками різних правоохоронних органів та структур. Вони просили організувати зустріч з представниками конкурентної компанії, щоб обговорити можливість передачі дозволу, який ми щойно здобули", — повідомляє він. За його словами, на всі такі запити відповідь була однозначною: "Я пропонував надати офіційне запрошення або документ, якщо у підприємства чи у мене є якісь претензії. Проте жодного документа я так і не отримав".

Протягом приблизно місяця відбувалися телефонні переговори, а потім, за словами керівника компанії, відбулася особиста зустріч. "Нам повідомили, що ми повинні зустрітися з представниками конкурентної фірми для обговорення умов продажу нашого активу. Нам будуть запропоновані умови, які ми не зможемо ігнорувати. Я зазначив, що наше підприємство не має наміру продавати цей об'єкт, адже ми тільки почали свою діяльність", - пояснив Володимир Андрющенко. Після цього він звернувся до керівництва Закарпатської обласної військової адміністрації та обласної ради: "Я розповів про те, що відбувалося, висловив свої занепокоєння і запитав, чому це відбувається. Після цієї розмови всі дзвінки та будь-які неправомірні пропозиції припинилися".

У той же час, підприємство, за словами його керівника, продовжує дотримуватися всіх законодавчих процедур. "Хочу підкреслити: з моменту заснування і до сьогоднішнього дня наша компанія не вжила жодних дій без отримання відповідних дозволів або узгоджень з компетентними органами," – зазначив директор. Він додав, що перед кожним етапом реалізації проекту компанія неодноразово консультувалася з державними установами. "Перед тим, як переходити до наступного етапу, ми ретельно перевіряли всі аспекти. Ми особисто відвідували Держгеонадр і Геоінформ, подавали документи до Держпраці, щоб бути впевненими в правильності наших дій."

Володимир Андрющенко поділився інформацією про те, що компанія звернулася до ДП "Ліси України" з проханням укласти угоди про сервітут. "Ми отримали погодження від районного лісництва до центрального управління та всі необхідні дозволи. Після цього ДП "Ліси України" визначило суму компенсації за втрати в лісовому господарстві, яку ми мали сплатити. Ми виконали це зобов’язання в повному обсязі: спершу перерахували понад мільйон гривень, а згодом ще більше двох мільйонів". Лише після виконання цих фінансових зобов’язань компанія змогла перейти до наступного етапу. "Після сплати всіх витрат ми отримали лісорубний квиток, узгоджений всіма необхідними установами, і тільки тоді розпочали підготовчі роботи. Усі ці етапи були виконані нами в повному обсязі", - підкреслив керівник підприємства.

Михайло Лаба, співзасновник товариства наголосив, що компанія від самого початку працює відкрито і відповідально. "Після отримання всіх дозвільних документів ми почали реалізовувати проєкт відповідно до програми робіт. На сьогодні ми працюємо лише на частині родовища площею близько 10 гектарів, де здійснюється геологічне вивчення та дослідно-промислова розробка". Він підкреслив, що підприємство активно створює робочі місця: "Разом із підрядниками сьогодні це понад 100 людей. Ми залучаємо місцевих жителів, сплачуємо податки, допомагаємо військовим і були ініціаторами укладення договору соціального партнерства з громадою. З кожної видобутої тонни продукції ми перераховуємо кошти на спеціальний рахунок громади. Ми постійно комунікуємо з місцевими жителями, допомагаємо ремонтувати дороги, підтримуємо благоустрій".

Проте, як зазначає Михайло Лаба, на початку 2025 року обстановка кардинально змінилася. "Комерційні структури, ймовірно, у змові з тодішнім керівництвом громади, розгорнули проти нас інформаційну кампанію, що має негативний характер. У медіа поширювалася інформація про те, що ми руйнуємо дороги і створюємо незручності для місцевих жителів. Людей навіть закликали подавати скарги та заяви", - розповідає Михайло Лаба. Він також підкреслив, що замість конструктивного діалогу було ухвалено рішення обмежити транспортний рух до їхнього підприємства. Крім того, він повідомив про спроби блокування роботи підприємства: "Ми зафіксували спроби представників тодішнього керівництва громади завадити проїзду до нашого підприємства. Я особисто звернувся до поліції з заявою про перешкоджання законній господарській діяльності".

Після зміни керівництва громади, за словами Михайла Лаби, підприємство отримало підтримку місцевої влади і вирішило самостійно шукати вихід із ситуації. "Ми не хотіли створювати дискомфорт людям, тому прийняли рішення будувати нову об'їзну дорогу до підприємства. Пройшли процедуру оформлення сервітуту, розробили проєкт. Там фактично немає дороги, але ми пообіцяли громаді, що зробимо її власним коштом".

Проте навесні цього року, як зазначає один із засновників компанії, відбулася ще одна важлива зустріч, яка змінила хід справ. "Нам були представлені два варіанти: або ми продаємо підприємство, або будуть вжиті інші дії та заходи. Коли я запитав, чому це так критично важливо, я отримав відповідь, яка вразила мене: 'Ми купуємо не бізнес, ми купуємо вашу відсутність на цій території'". За словами Михайла Лаби, саме після цього керівництво компанії почало ретельно досліджувати відкриті джерела інформації. "Ми натрапили на новини про зміну власників іншого андезитового родовища і зрозуміли, що це могло вплинути на всі попередні події".

Представники компанії повідомили, що 29 червня на територію виробництва увійшло близько 60 озброєних осіб з різних правоохоронних органів. "Мені зателефонували співробітники і повідомили, що на підприємство прийшли люди зі зброєю, у бронежилетах та касках", - поділився Михайло Лаба.

Адвокат Ярослав Митровка повідомив, що підприємство лише напередодні отримало повну інформацію про позови Закарпатської обласної прокуратури. За його словами, один з позовів має на меті зупинення діяльності товариства, а інший - визнання договорів земельного сервітуту недійсними. "В даний момент відбувається сплутування термінів. Замість того, щоб говорити про геологічне дослідження та дослідно-промислову розробку, товариству ставлять у вину промисловий видобуток корисних копалин. Це абсолютно різні форми використання надр, які чітко регулюються Кодексом України про надра", - зазначив адвокат. Він також підкреслив, що оцінка впливу на довкілля повинна проводитися відповідно до програми робіт до початку промислового видобутку, а не на поточному етапі.

Щодо договорів сервітуту адвокат також заявив, що вони укладені відповідно до змін земельного законодавства. "Земельні ділянки, про які йдеться, не належать до категорій, для яких закон забороняє встановлення сервітутів. На наше глибоке переконання, підходи до тлумачення законодавства, які зараз застосовуються, є надзвичайно сумнівними і фактично переслідують одну мету - зупинити діяльність підприємства", - зазначив Ярослав Митровка.

Підсумовуючи свій виступ, Михайло Лаба зазначив, що компанія вже підготувала офіційне звернення до Президента України та Генерального прокурора: "Ми готові нести юридичну відповідальність за будь-які можливі порушення, якщо вони будуть підтверджені. Але ми просимо про одне - справедливого застосування закону. Ми створюємо нові робочі місця, сплачуємо податки та підтримуємо Збройні сили України. Будь-яке призупинення роботи нашого підприємства може мати катастрофічні наслідки. Ми прагнемо діяти виключно в межах правового поля".

Нагадаємо, наразі прокуратура перевіряє законність видобутку андезиту на родовищі неподалік Ужгорода. За даними правоохоронців, йдеться про видобування на площі 59 га без висновку про оцінку впливу на довкілля. Ділянка також входить до земель лісового фонду, зазначили у прокуратурі. Окрім цього, правоохоронці зʼясовують самовільне розміщення лінії електропередач довжиною близько 3,5 кілометра та понад півсотні електроопор, необхідних для роботи підприємства.