Українців чекає поступове зростання цін на домашній інтернет, що пов'язано зі збільшенням витрат постачальників послуг.
В останні дні Росія переключила свої зусилля на удари по дата-центрах українських провайдерів, прагнучи позбавити населення доступу до зв'язку та інтернету.
23 та 24 вересня компанії MiroHost, Cityhost, Etherlink, ДОМОНЕТ, UTELS, "Павутина", Crazy Network, а також KIEVNET і FAUST повідомили про пошкодження своїх мереж і втрати обладнання. Додатково, провайдер "Дніпронет" попередив мешканців Дніпропетровської області про можливі проблеми зі зв'язком внаслідок знищення технічних засобів у Києві.
У зв'язку зі зростанням витрат і ризиків провайдери почали інформувати своїх клієнтів про майбутнє підвищення цін на інтернет-послуги. Наприклад, власник київського провайдера UTELS Олександр Полюдо підкреслив, що тарифи в діапазоні 300-350 гривень незабаром стануть історією.
Чому в Україні підвищаться ціни на інтернет, як зміняться тарифи, які регіони знаходяться під загрозою, а також який вплив мають російські атаки на діяльність постачальників послуг – про це в інтерв'ю з консультантом з цифрових технологій eQualitie, експертом у сфері телекомунікацій Олександром Глущенком розповів УНІАН.
Наскільки можуть змінитися тарифи на домашній інтернет в Україні? Чи йдеться про підвищення на 20%, 50%, у два рази, чи навіть більше? Які фактори впливають на ці зміни?
Вважаю, що мова йде про витрати в межах 50-100 гривень на кожного абонента. Це залежить від вибору провайдера, регіону та цінової стратегії. Адже ці кошти будуть спрямовані не лише на забезпечення енергонезалежності, а й на загальне резервування. Це необхідно для того, щоб абоненти мали стабільний доступ до мережі.
Досвід демонструє, що будь-який фізичний об'єкт може бути підданий знищенню. Отже, постачальники послуг змушені інвестувати в резервування серверів, нових майданчиків та кабельної інфраструктури, аби забезпечити максимальну надійність для своїх абонентів.
Це особливість прифронтових регіонів, де регулярні дронові атаки, КАБи, FPV. Там, в першу чергу, страждає кабельна інфраструктура. Там всі отримані від абонентів кошти йдуть саме на ремонти. І от якщо будуть пошкодження, то провайдери хочуть, щоб у них були кошти на відновлення, щоб надавати надалі абонентам послуги.
Практика показала, що і в Києві снаряд може прилетіти і розірватися там, де знизу була каналізація. Через це пів міста може залишиться, умовно кажучи, без доступу, тому що всередині було сто "шнурків" інтернет-провайдерів і їх треба переварити заново, відновити цю інфраструктуру, або перемикатись й пускати кабелі іншими маршрутами.
Це, звісно, створює певне перевантаження, тому що мережі будуються з певним запасом. І мережа, у якої трафік йшов різними каналами, не готова одночасно на один канал прийняти всіх.
На окупованій території Сумщини виникла цікава ситуація. Коли зникли канали зв'язку з Україною, абонентам просто обмежили доступ до інтернет-трафіку. У той момент, коли все "завалилося", здавалося, що лише один провайдер забезпечував доступ до мережі, при цьому швидкість не перевищувала 1-2 Мбіт/с, адже технологічних ресурсів для кращого з'єднання не вистачало. Усі провайдери мають цей досвід, тому почнуть запроваджувати резервування, що, безумовно, призведе до підвищення цін на послуги.
Плюс, до подорожчання призведе купівля обладнання, подорожчання палива й акумуляторів. Ну, і десь на горизонті буде збільшення податків.
Коли ж українцям слід готуватися до підвищення тарифів: найближчим часом, з початком сезону опалення, чи можливо вже у 2027 році?
Очікується поступове зростання цін. Приблизно на початку січня постачальники послуг будуть змушені підвищити тарифи. Це залежить від конкретного провайдера. Однак, варто зазначити, що не буде різкого підвищення вдвічі. Провайдери не можуть собі цього дозволити, оскільки вони не є монополістами на ринку.
А це стосується тільки інтернету, чи зв'язок мобільних операторів теж підтягнеться?
Мобільні оператори не соромились і раніше піднімати ціни. Тому, якщо вони хочуть, вони їх піднімуть. Мобільні оператори за останній рік, здається, два рази піднімали тарифи і ніщо їх не стримувало.
Чи вплине зростання вартості тарифу на домашній інтернет однаково на Київ, великі міста та маленькі населені пункти?
Все залежить від конкретної ситуації. Якщо постачальники в даному регіоні змушені шукати резерви, то, безсумнівно, їм доведеться підвищити ціни. Це особливо стосується Києва. Резервування будуть проводити як великі, так і маленькі провайдери, хоча їхні можливості можуть суттєво різнитися. Одночасного підвищення цін серед усіх постачальників не буде, але з часом всі вони, безумовно, прийдуть до спільного рівня. Цей процес може тривати кілька місяців.
Яку частку в собівартості послуг зараз займають електроенергія, резервне живлення та резервні канали? Наскільки виросли ці витрати?
Енергонезалежність потребує значних фінансових вкладень з боку багатьох постачальників. Акумулятори є постійними витратами, оскільки їх потрібно регулярно купувати, не забуваючи також про витрати на паливо. Таким чином, витрати на забезпечення енергонезалежності можуть становити близько 20% загальних витрат.
Зростання вартості працівників, а також підвищення вимог до їхньої оплати, веде до необхідності збільшення зарплат, податкових зборів та внесків до бюджету. Усі ці фактори є додатковими витратами.
Чітко визначити, яку частину собівартості займає цей процес, неможливо, оскільки кожен оператор має свої специфічні технічні та технологічні вимоги. Деякі з них вже мають належну готовність до резервування, тоді як інші зовсім не підготовлені і вимагають значних інвестицій для повного відновлення інфраструктури.
Яка вартість відновлення обладнання після обстрілів і як оперативно ці витрати враховуються в тарифах?
В даному випадку важко зробити точні підрахунки, оскільки все залежить від конкретних обставин. Обладнання може бути повністю знищеним, частково пошкодженим, але все ще придатним для ремонту. Крім того, існує ймовірність, що пристрій просто вимкнеться через відключення електроенергії або порушення зв'язку, що ускладнить до нього доступ.
Проте насправді постачальникам послуг необхідно організувати платформи для зберігання резервних копій серверів. Це означає, що оператор повинен мати технічне оснащення в серверному центрі, а також аналогічне обладнання на складі для непередбачених обставин, оскільки ситуації можуть бути різноманітними.
У даному випадку треба мати по факту подвійне резервування, працюючу серверну, обладнання на складі і ще одну серверну, а то й дві - у різних кінцях міста, області або навіть України. І туди будувати резервні канали зв'язку.
В дата-центрах провайдери зберігали свої білінгові системи (системи, що збирають дані про використані послуги, тарифікують їх та виставляють рахунки, - УНІАН), тому що по факту дата-центр - це майданчик, на якому досить серйозне резервування по електроенергії.
Якщо мова йде про постачальника з прифронтової зони, то, безумовно, він стикається з певними труднощами в питанні електропостачання та проводки. У такому випадку рекомендується уникати зберігання чутливих даних в єдиному екземплярі. Найкраще буде вивести цю інформацію за межі небезпечної зони, щоб запобігти її знищенню.
Досвід показав, що російські загарбники активно руйнують важливу інфраструктуру та українські підприємства, прагнучи знизити податкові надходження до бюджету. Крім того, це робиться для того, щоб у населення не було можливості користуватися інтернетом.
Наскільки ймовірною є переїзд дата-центрів та серверів за межі країни?
Цей процес триває з 2022 року. Зазвичай, дата-центри повинні мати дзеркала даних, що являють собою точні копії інформації з основного сховища або сервера, розташовані на іншому, незалежному носії або в іншій географічній локації. Крім того, необхідно зберігати резервні копії (бекапи) даних на окремих носіях.
Якщо певне обладнання вимикається, то система автоматично перемикається на резерв і громадяни мають туди доступ.
Проблема полягає в тому, що дані зберігаються в дата-центрах, які також забезпечують роботу сервісів для користувачів. Провайдери з’єднуються між собою за допомогою кабелів. Наприклад, умовний відеосервіс, як-от YouTube, має свої сервери в дата-центрі, до яких провайдери підключаються через спеціальні магістралі для прямого доступу до контенту. Якщо відеосервіс не є власником дата-центру, він зобов'язаний оплачувати його ресурси та створювати резервні копії в інших місцях. Це необхідно для забезпечення безперервного доступу до сервісу у разі виникнення проблем із конкретним дата-центром. Крім того, великі дата-центри містять значну частину даних з України, адже місцеві сервіси обирають їх для розміщення своїх веб-сайтів і програм, оскільки це частина їхнього бізнесу.
Які рекомендації ви б дали, якщо виникнуть теоретичні труднощі з українськими сервісами?
Я б порадив зняти кілька тисяч гривень готівкою та тримати їх при собі на випадок потреби. Також не забудьте взяти з собою документи – як у паперовому, так і в пластиковому варіанті.
У нас можуть виникнути не лише проблеми з роботою сервісу, а й зникнення доступу до Інтернету. Простий приклад: дрон влучає у базову станцію, і зв'язок пропадає. У такій ситуації, наприклад, під час перевірки документів, співробітники ТЦК не можуть підключитися до необхідної бази даних для верифікації інформації про особу. Вона показує роздруківку документа, на якій вказано, що має бронювання, і цього може бути достатньо для підтвердження. В іншому випадку, особу можуть направити на додаткову перевірку документів. Або, як варіант, використовувати Starlink для зв'язку [сміється].
Зростання вартості послуг завжди є викликом для підприємств. Великі компанії, як правило, можуть впоратися з такими змінами. Однак чи зможуть малі та середні підприємства адаптуватися до підвищення витрат?
Усе залежить від віддаленості до фронту і віддаленості до кордонів з Росії. Чим далі від загрози, тим безпечніше почуває себе бізнес і провайдери. Провайдер, який має мережу на кордоні з Польщею може в принципі нічого не робити з того, про що ми говоримо.
Провайдери, розташовані у столиці та великих містах, а також ті, хто експлуатує обладнання в дата-центрах чи на їх майданчиках, потрапляють під ризик. Очікується, що відбудеться процес децентралізації, внаслідок якого навіть у районних центрах можуть з’явитися малі дата-центри. Це потрібно для того, щоб максимально розподілити та захистити критичну інфраструктуру від потенційних загроз.
Не можуть росіяни в кіберпросторі перемогти, тому намагаються "перемагати" кінетично, тобто по факту знищувати інфраструктуру.
Чи є сенс при підключенні до нового провайдера укладати договір на тривалий термін або сплачувати вперед, щоб зафіксувати ціну?
А у нас такі умови є? Платиш - користуєшся, не платиш - не користуєшся. У нас немає в Україні системи угод, ми ж не в ЄС. У нас послуга надається, поки ти за неї платиш, і, згідно законодавства, автоматично вимикається, коли ти за неї не платиш. Фішка та особливість українського телеком-ринку - в тому що є абоненти, які бігають між провайдерами в надії підключитись до акції.
Які поради ви могли б надати абонентам на завершення?
Поки що блекаути ще не почалися і немає сильного попиту, варто задуматися про підключення до оптоволоконного інтернету. Цей тип зв'язку може функціонувати до 72 годин навіть під час відключень електрики (джерело: УНІАН). Провайдери добре розуміють, коли спостерігається підвищений попит, а коли - спад. Як тільки розпочинаються відключення електроенергії, черги на підключення можуть затягнутися на тижні, а в деяких випадках - навіть на місяці.
Необхідно вибирати з тих, хто вже є в будинку і надає послуги за технологією PON, при цьому бажано мати щонайменше двох постачальників. Два оптичні канали завжди надійніше, ніж один.
Як дізнатися, який інтернет-провайдер доступний у вашій оселі?
Це досить просто. Спочатку на веб-сайтах постачальників можна знайти карти покриття або адреси. Потім, ввівши адресу в Києві, Google надасть список відповідних операторів. Також можна відвідати сайти тих провайдерів, яких ти знаєш або помічав раніше.
В будинку, як правило, куча всякої реклами, наліпок. Провайдери маркують свої кабелі чи ящики, пишуть, хто вони. Там і контакти є і можна зателефонувати, спитати, що в них є щоб підключиться. Це найпростіша задача.
Складніше, якщо в будинку один монополіст. Рекомендую тоді почитати законодавство про доступ і пояснити монополісту, що мешканці будинку мають право завести ще одного оператора зв'язку, якщо вони цього хочуть.
Можливо, вам буде цікаво дізнатися про останні новини:
