Путін уже не в змозі замовчувати кризу: економіка Росії на межі колапсу через війну, повідомляє Politico.

Вже близько двох третіх з 83 регіонів Росії стикаються з проблемами в постачанні пального. Це викликає труднощі не лише для звичайних автомобілістів, але й для підприємств.

Особливо складна ситуація -- в окупованому Криму. Там влада оголосила надзвичайне становище та запровадила обмеження на продаж пального. Туристична сфера, яка в мирні роки була важливою частиною економіки півострова, різко просіла.

Путін вказав на існування проблеми, але зменшує її значущість.

Минулого тижня Путін був змушений визнати дефіцит пального та викликати високопосадовців до Москви для пошуку рішення.

Водночас публічно він намагається подати ситуацію в оптимістичному тоні. В інтерв'ю державним медіа Путін визнав, що удари по інфраструктурі створюють проблеми, але заявив, що "певний дефіцит" нібито не є критичним.

Визначити реальні масштаби кризи вкрай важко, оскільки Росія зупинила публікацію ряду економічних показників, зокрема даних про внутрішні ціни на паливо.

Росія має можливість знову імпортувати паливо.

Politico зазначає, що ситуація дійшла до того, що Росія, яку покійний американський сенатор Джон Маккейн колись називав "заправкою, що маскується під країну", тепер сама може потребувати імпорту пального.

За інформацією Reuters, Індія, яка є провідним іноземним імпортером російської нафти, може почати експортувати деяку частину обробленого пального назад до Росії.

Це обумовлено тим, що удари українських сил завдають шкоди нафтопереробним об'єктам, включаючи установки, які Російська Федерація не в змозі оперативно відновити чи замінити без сторонньої допомоги.

Аналітик Фонду Карнегі Сергій Вакуленко підкреслив, що наявність бензину в Росії тепер визначається "конкуренцією між українськими безпілотниками та російськими ремонтними командами".

"Якщо вдасться підтримувати частоту українських атак, при цьому збільшуючи шкоду від кожного удару, перевага може перейти на бік Києва. Це саме те, що ми спостерігаємо в даний момент," — зазначив він.

Ціни та інфляційні процеси перетворюються на актуальну виклику.

Навіть у тих регіонах, де ще є доступ до пального, проблема цін залишається актуальною. Вартість пального значно впливає на загальний рівень інфляції, і Центральний банк Росії попереджає, що цей недавній сплеск може мати тривалі наслідки.

Офіційно влада намагається стримувати ціни домовленостями з великими нафтовими компаніями. Однак, за непрямими свідченнями, в Росії зростає тіньовий продаж пального з великою націнкою.

Це призводить до нових інфляційних загроз, які врешті-решт підприємства передають споживачам.

Саме через ці ризики Центробанк РФ у червні знизив ключову ставку лише на 0,25 відсоткового пункту -- до 14,25%, хоча бізнес і частина урядовців вимагали більшого пом'якшення.

У Кремля дедалі менше фінансового запасу

Військові витрати створюють додатковий тягар для російської економіки.

Згідно з оцінками експерта Німецького інституту міжнародних відносин і безпеки Яніса Клюге, після суттєвого підвищення у першій половині 2026 року, витрати Росії на оборону та секретні програми вже досягли приблизно 50% від усіх державних витрат.

Водночас ліквідні активи Фонду національного добробуту РФ скоротилися з приблизно 7% ВВП на початку 2022 року до 1,7% ВВП станом на квітень.

Які наслідки це матиме для Росії?

Politico зазначає, що енергетична криза перетворюється для Кремля не лише на повсякденну неприємність, а й на суттєвий економічний виклик.

Для росіян конфлікт, який влада намагалася тримати на відстані протягом багатьох років, все більше виявляється у вигляді черг на автозаправках, нестачі пального, підвищення цін і труднощів для підприємств.

У цьому контексті удари України по енергетичній інфраструктурі Росії підвищують тиск на економічну стабільність режиму Путіна.

Варто зазначити, що Володимир Путін вперше відкрито визнали, що дальні удари українських сил становлять серйозні труднощі для Росії. У контексті зростаючого невдоволення війною серед населення, Кремль прагне зберегти контроль над громадською думкою у країні.