Чотири земельні ділянки загальною площею 139,4 гектара, на яких розташований ринок "Столичний", вже п'ять років знаходяться під арештом, незважаючи на письмове підтвердження прокурора САП Ростислава Батіга про те, що ці ділянки не пов'язані з кримінальною справою. Протягом тривалого часу підприємство не могло оскаржити арешт через позицію прокуратури, яка вказувала на пропуск термінів. Проте 15 жовтня Верховний Суд відхилив ці доводи та направив справу на новий апеляційний розгляд.
Цю інформацію розповсюдила "Судово-юридична газета".
Кримінальне розслідування охоплює 18 гектарів державної землі, які, згідно з даними слідства, були виведені з державної власності незаконно у 2021 році. Водночас, у вересні того ж року Вищий антикорупційний суд наклав арешт на ще чотири земельні ділянки загальною площею 139,4 гектара, що фактично охоплює всю територію ринку. Ці наділи залишаються у власності держави, а підприємство має право користування ними на умовах оренди.
Крім того, прокурор Батіг офіційно підтвердив Верховному Суду, що жодна з чотирьох земельних ділянок не має зв'язку з кримінальною справою. Тим не менш, накладення арешту створює суттєві труднощі для функціонування підприємства. За інформацією захисту, у квітні 2026 року банк відмовив у наданні кредиту на суму 110 мільйонів гривень для будівництва нових торгових павільйонів саме через накладений арешт на землю. Прокурор же в своїх офіційних документах зазначав, що ухвала "не обмежує жодних договорів оренди та повноважень".
Ринок протягом кількох років не мав можливості оскаржити арешт. На засіданні в 2021 році орендаря не викликали, і йому не надіслали копію ухвали. Це пізніше підтвердив і сам прокурор у письмовій формі. Незважаючи на це, Батіг стверджував, що термін для оскарження сплив через тиждень після засідання, а підприємство, мовляв, було в курсі рішення з інших джерел. Апеляційна палата ВАКС ухвалила рішення на користь обвинувачення і закрила справу, не розглянувши питання законності арешту в сутності.
Сам факт подання апеляції прокурор використав і проти директора ринку. У травні Батіг вимагав збільшити йому заставу з 5 до майже 20 мільйонів гривень, назвавши оскарження арешту "реалізацією ризику вчинення іншого кримінального правопорушення". Суд цю вимогу відхилив.
Верховний Суд не погодився з доводами прокурора стосовно пропущених термінів. Судді підкреслили, що в даних умовах строк для оскарження починає рахуватися з моменту отримання копії ухвали, незалежно від інших можливих джерел інформації. Не було представлених жодних доказів передачі копії підприємству. У результаті, Верховний Суд скасував рішення Апеляційної палати ВАКС і повернув справу на повторний розгляд, відкриваючи можливість для перегляду арешту земель.
Як зазначає "Судово-юридична газета", стаття 9 КПК зобов'язує прокурора неупереджено досліджувати всі обставини провадження. Ситуація, коли прокуратура наполягає на арешті земель, які, за її ж визнанням, не стосуються справи, перешкоджає його оскарженню та використовує саме звернення до суду як аргумент про ризик нового злочину, ставить питання про дотримання процесуальних прав бізнесу.
#Українська гривня #Прокуратура #Банк #Верховний Суд України #Торгівля #Державна власність #Кримінальний процесуальний кодекс України #Вищий антикорупційний суд України #Законність #Бізнес #Арешт #Підприємство #Газета #Прокурор #Термін #Злочинність #Федеральні землі Німеччини #Кримінальний процес #Спеціалізована антикорупційна прокуратура #Кнут #Апеляція
