Володимир Костюк, Андрій Тугович, Михайло Лебеденков та Андрій Мачнєв. 28 жовтня у Львові відбудеться прощання з Захисниками.

У середу, 28 жовтня, Львів вшанує пам'ять військовослужбовців Володимира Костюка, Андрія Туговича, Михайла Лебеденкова та Андрія Мачнєва, які загинули, захищаючи Україну від російських загарбників. Міська влада закликає мешканців та гостей Львова приєднатися до церемонії прощання та утриматися від розваг і святкувань у цей день, повідомляє пресслужба Львівської міської ради, наводить DailyLviv.com.

Останнє прощання з Володимиром Костюком відбудеться о 09:30 в церкві Різдва Пресвятої Богородиці, що розташована на вулиці Богданівській.

Церемонія похорону всіх військових відбудеться о 11:00 в Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Після цього, приблизно о 11:40, розпочнеться загальноміське прощання на площі Ринок.

Захисників поховають на Личаківському цвинтарі, в секторі почесних поховань №87 (вулиця Пасічна).

Біографічна інформація про захисників

Володимир Костюк (6 березня 1970 – 21 липня 2024) був уродженцем Львова.

Навчався у львівській середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 71 Львівської міської ради Львівської області. Згодом здобув професійну освіту в державному професійно-технічному навчальному закладі "Львівське вище професійне училище компʼютерних технологій та будівництва".

Відслужив строкову військову службу.

Працював у товаристві з обмеженою відповідальністю "Нова пошта".

Згідно з розповідями близьких, Володимир був людиною з великим серцем і щирою натурою. Він відзначався працьовитістю, відповідальністю та чуйністю, завжди був готовий прийти на допомогу. Володимир умів підтримати, підняти настрій і оточити своїх рідних любов'ю та увагою, а свої почуття найяскравіше виявляв через дії. Для сім'ї він завжди прагнув зробити все можливе, щедро даруючи тепло й турботу. Його захоплення футболом і майструванням приносили йому радість, але найбільше задоволення він отримував від приготування смачних страв для своїх близьких.

У 2024 році я приступив до захисту рідної землі від агресії російських загарбників. Виступав на передовій, обороняючи територіальну цілісність і суверенітет України на Донецькому напрямку, служачи в складі 54-ї окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи в Сухопутних військах Збройних Сил України.

У Володимира Костюка є мати, дочка, сестра та численні родичі.

Андрій Тугович (20 квітня 1990 – 9 грудня 2025) з міста Львів.

Я отримував освіту в загальноосвітній школі №72 у Львові, а пізніше продовжив навчання в державному навчальному закладі "Львівське вище професійне училище дизайну та будівництва".

Мав досвід роботи в індустрії ресторанного обслуговування.

Зі слів рідних, Андрій був ініціативною, відповідальною та відкритою людиною. Мав багато ідей і завжди докладав зусиль для їхнього втілення. Завдяки доброзичливості та щирості легко знаходив спільну мову з людьми. Його цінували не лише за професійні якості, а й за вміння вислухати, підтримати та дати слушну пораду. У вільний час захоплювався футболом, який любив із дитинства.

У 2025 році він узявся за захист своєї країни від російських загарбників. Як військовослужбовець 38-ї окремої бригади морської піхоти Військово-Морських Сил Збройних Сил України, він боронив територіальну цілісність і суверенітет України на Донеччині.

В Андрія Туговича залишилися батьки, сестра, брат та родина.

Михайло Лебеденков (16 квітня 1976 — 10 серпня 2026) був мешканцем Львова.

Навчався у львівській середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №7 Львівської міської ради, а згодом -- у комунальному закладі Львівської обласної ради "Львівське вище професійне училище компʼютерних технологій та будівництва".

Відслужив строкову військову службу.

Мав досвід роботи водієм у приватних компаніях.

Згідно з розповідями близьких, Михайло мав пристрасть до рибної ловлі та ремонту автомобілів. Він був щирою, позитивною і оптимістично налаштованою особистістю, яка завжди ставила перед собою цілі та піклувалася про оточуючих. Його готовність прийти на допомогу тим, хто цього потребував, завжди вражала.

У 2025 році я вступив на захист своєї країни від агресії російських загарбників. Здобував перемоги в боротьбі за територіальну цілісність та незалежність України на Північно-Слобожанському напрямку, служачи в складі 15-го мобільного прикордонного загону "Сталевий кордон".

Державна служба прикордонного контролю України.

Отримав нагрудний знак "За відвагу в захисті державного кордону".

У Михайла Лебеденкова є син і сестра.

Андрій Мачнєв (06.08.1990 -- 31.12.2024). Уродженець селища Меденичі Львівської області.

Я отримував освіту в Меденицькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів, що належить до Меденицької селищної ради Дрогобицького району Львівської області. Після цього продовжив навчання в Національному університеті "Львівська політехніка", де спеціалізувався на інформаційно-комунікаційних технологіях.

Мав досвід роботи в галузі інформаційних технологій на комерційних компаніях.

Зі слів рідних, Андрій захоплювався спортом, любив музику та подорожі. Був скромним, чесним і відповідальним, цінував дружбу та був хорошим товаришем.

У 2024 році я взяв участь у захисті рідної країни від агресії російських загарбників. Захищав територіальну цілісність та суверенітет України на Луганському фронті, служачи в 66-й окремій механізованій бригаді імені князя Мстислава Хороброго, що входить до складу Сухопутних військ Збройних Сил України.

У Андрія Мачнєва є батьки, брат і рідня.