Інвестори потребують не лише фінансових ресурсів: які вимоги до умов співпраці висуває українська відбудова.

Щоб успішно реалізувати великі інфраструктурні проєкти в Україні, недостатньо тільки залучити фінансування від міжнародних донорів. Інвестори вимагають ясних, стабільних і довгострокових умов для своєї діяльності.

У спеціальному матеріалі для РБК-Україна генеральний директор "Veolia Україна" Євген Калінін виділяє п’ять основних чинників, які є критично важливими для залучення приватних інвестицій у процес відновлення України.

В останні дні червня компанії Veolia Україна та BGV Group Management уклали меморандум, що встановлює стратегічне партнерство в галузі розвитку міської інфраструктури, енергетичних систем та ресурсного менеджменту. Цей документ створює нові можливості для впровадження спільних проектів в Україні, використовуючи міжнародний досвід, передові технології та стабільний інвестиційний капітал.

Цілком символічно, що це співробітництво було започатковане напередодні конференції з відновлення України в Гданську. Це важливий міжнародний форум, присвячений обговоренню майбутнього відновлення України, шляхів залучення інвестицій, а також ролі приватного капіталу в процесах модернізації країни.

Що потрібно для максимальної реалізації потенціалу партнерства

У дискусіях про відбудову найчастіше звучить питання: де взяти гроші? Але за роки роботи з міжнародними інвесторами я переконався, що не менш важливим є інше питання - які умови потрібно створити, щоб ці гроші прийшли в Україну.

Перед тим, як приєднатися до Veolia, я працював консультантом і брав участь у трьох проектах, що стосувалися будівництва сучасних сміттєзвалищ в Україні. У всіх цих проектах були залучені інвестори, застосовувалися передові технології, розроблялися фінансові моделі, і формувалися команди, готові втілювати ці ідеї в життя. Проте жоден завод так і не було зведено. І щоразу причини для цього виявлялися різними.

В одному із випадків реалізація проєкту була зупинена через опір місцевих жителів. Вони були впевнені, що неподалік з'явиться ще одне сміттєзвалище, яке буде поширювати неприємні аромати на багато кілометрів. Проте слід зазначити, що сучасні установки для переробки відходів суттєво відрізняються від традиційних звалищ.

Наприклад, сміттєспалювальний завод Spittelau у Відні розташований фактично в центрі міста. Більшість туристів навіть не здогадується, що яскрава будівля, яка більше нагадує артоб'єкт, є частиною міської системи поводження з відходами та виробництва тепла.

В іншому випадку основною проблемою виявилася трансформація політичної ситуації на регіональному рівні. Після проведення виборів акценти змістилися, і проєкт втратив свою підтримку.

У третьому випадку будівництво зупинилося після того, як під час підготовчих робіт археологи виявили історичні знахідки. Проєкт почав проходити нові процедури погодження і зрештою був заморожений.

На перший погляд, ці оповідання здаються абсолютно різними. Проте для іноземного інвестора вони свідчать про одне і те ж - значний рівень невизначеності. Тому сьогодні, коли Україна обговорює питання відновлення, важливо акцентувати увагу не лише на фінансах, а й на створенні відповідних умов.

Згідно з новою оцінкою RDNA, розробленою урядом України спільно з Світовим банком, Європейською комісією та ООН, витрати на відновлення країни в найближчі десять років можуть перевищити 588 мільярдів доларів.

Щоб уявити величину цих цифр, варто зазначити, що це приблизно в три рази перевищує очікуваний річний ВВП України. Найзначніші витрати зосереджені на відновленні критично важливої інфраструктури. Для відновлення транспортної системи потрібно близько 96 мільярдів доларів, на енергетичну інфраструктуру — 91 мільярд доларів, а для житлового сектору — 90 мільярдів доларів.

Безумовно, що досягти таких обсягів фінансування виключно за рахунок державного бюджету, міжнародних грантів і кредитів неможливо. Для вирішення цієї задачі необхідний приватний капітал. Під час моєї роботи з міжнародними інвесторами я виявив п'ять ключових аспектів, які ускладнять масштабну модернізацію української інфраструктури, якщо вони не будуть враховані.

1. Уніфіковані норми для національного рівня, міст та їхніх спільнот.

Інвестор має право на однакові умови ведення бізнесу, незалежно від того, з ким він взаємодіє — будь то міністерство, обласна адміністрація, міська рада чи комунальне підприємство.

Сьогодні кожен масштабний інфраструктурний проєкт розпочинає свій шлях з базового етапу. Україні необхідні стандартизовані механізми державно-приватного партнерства, узгоджені шаблони концесійних угод та чіткі процедури співпраці між державою, місцевими органами влади та інвесторами.

Не менш суттєвим є взаємодія з місцевими громадами. В багатьох країнах Європейського Союзу залучення населення через консультації, презентації новітніх технологій та показ успішних прикладів стало обов'язковою складовою реалізації проектів. Громадяни мають усвідомлювати, що сучасний завод з переробки відходів не є звалищем поруч із їхніми домівками, а важливою ланкою в інфраструктурі сучасного міста.

2. Передбачувана тарифна політика

Для інвестора тариф виступає не як політична проблема, а як інструмент, що забезпечує повернення капіталовкладень.

Наприклад, багато українських міст уже підійшли до ситуації, коли чинні тарифи на поводження з відходами не дозволяють модернізувати систему. Місцева влада опиняється між економічною необхідністю та соціальною чутливістю питання.

Але для інвестора це означає ризик того, що економіка проєкту залежатиме від політичної кон'юнктури. У більшості європейських країн тарифоутворення базується на прозорих формулах, які враховують інфляцію, операційні витрати та інвестиційну складову. Саме така модель поступово має стати нормою і в Україні.

Забезпечення інвестиційної безпеки на наступні десять років

Інфраструктура будується не на один політичний цикл. У світі подібні проєкти працюють через концесії та довгострокові договори на 20-50 років.

Інвестору необхідно бути впевненим, що зміна урядових структур, мера чи місцевої ради не призведе до перегляду основних умов його діяльності. Для цього важливо мати не лише законодавчі норми, а й дієві механізми, які забезпечують захист прав інвестора та виконання угод.

4. Передбачувані та швидкі процедури

Час для інвестора часто є не менш важливим ресурсом, ніж гроші.

Кожна країна зобов'язана охороняти свою культурну спадщину, навколишнє середовище та інтереси своїх громадян. Водночас підприємці повинні бути усвідомлені щодо термінів та процесів прийняття рішень. Найбільш неприємним для інвестора є не стільки відмова, скільки невизначеність. Коли узгодження триває роками, а правила можуть змінюватися впродовж реалізації проекту, капітал починає шукати більш стабільні юрисдикції.

5. Чіткий центр відповідальності

Одна з найпоширеніших проблем великих інфраструктурних проєктів - розпорошення відповідальності.

Міністерство відповідає за одну частину процесу, регулятор - за іншу, місцева влада - за третю, комунальне підприємство - за четверту. У результаті навіть перспективний проєкт може роками залишатися між різними рівнями ухвалення рішень. Інвестору потрібен зрозумілий партнер, який несе відповідальність за проєкт від початку до завершення.

По завершенні Другої світової війни план Маршалла надав Європі не тільки фінансову підтримку для відновлення. Він також сприяв створенню сприятливих умов для приватних інвестицій, які почали надходити на модернізацію європейських країн. Наразі Україні потрібні значно більші обсяги ресурсів для вирішення своїх актуальних проблем.

Але головний виклик залишається тим самим. Потрібно не просто знайти гроші. Потрібно створити правила, за яких інвестори самі захочуть їх вкладати. Бо 588 млрд доларів неможливо профінансувати лише за рахунок донорів, міжнародних фінансових організацій чи державного бюджету.

Приватний капітал стане обов'язковою частиною української відбудови. І питання не в тому, чи потрібна Україна інвесторам. Питання в тому, чи зможемо ми створити умови, за яких інвестори захочуть працювати саме тут.

#Документ #Інвестиції #Україна #Організація Об'єднаних Націй #Європейський Союз #Європа #Державний бюджет #Інвестор #Туризм #Українська мова #Інфраструктура #Уряд України #Європейська комісія #Теплова енергія #Валовий внутрішній продукт #Світовий банк #Відень #Політика #Розмова #Археологія #Гданськ #Капітал (економіка) #Головний виконавчий директор #Енергетична галузь #Зробити #Кредит (значення) #РБК-Україна #Переробка відходів #Veolia

Читайте також

Найпопулярніше
Скріншот не є юридично обов'язковим документом. Як створити копії документів за допомогою застосунку "Дія".
Електронні платформи на заміну паперовим формальностям: Україна модернізує митні процеси.
Оцініть це, а потім вирушайте на зустріч: які чоловічі імена приносять фінансовий успіх та процвітання у бізнесі.
Актуальне
Ставки на глобальний безлад: що таке прогностичні ринки та як в них беруть участь гравці.
Новий прем'єр Великобританії відзначився своєю першою оборонною перемогою на фоні Фарнборо: Канада стала частиною ініціативи GCAP.
Наталія Лисун з компанії Київстар зазначила: "Використання Big Data дозволяє знаходити людей з такою ж ефективністю, як і клієнтів" -- джерело: Delo.ua.
Теги