94% підприємств не мають страхового покриття для воєнних ризиків. Серед них 51% стикаються з труднощами у пошуку такого покриття, 49% вважають наявне недостатнім, а для 43% воно є занадто дорогим. Ці дані узагальнені з результатів інтерактивного опитування учасників круглого столу "Страхування воєнних ризиків в Україні: від викликів до системних рішень", що був організований Європейською бізнес-асоціацією (ЄБА).
Як повідомила генеральна директорка BDO в Україні Віра Савченко на своїй сторінці у Facebook з посиланням на ці дані, 78% представників бізнесу вважають, що механізм перших збитків допоможе зберегти операційну діяльність. Половина учасників опитування вважають, що страхове покриття воєнних ризиків повинно становити $10 млн, ще 44% - $20 млн і більше. Щодо ціни входу, то 48% опитаного бізнесу підтримують диференційований тариф залежно від об'єкта, тимчасом як 35% готові платити 2% від активів, 29% - 1%.
Згідно з думкою 79% респондентів з бізнес-середовища, фінансування повинно надходити з російських активів. Це, на їхню думку, цілком логічно, оскільки відповідальність за руйнування повинні нести ті, хто його спричинив. Водночас 53% опитаних підтримують ідею внесків від самих підприємств, які отримують фінансову підтримку. Приблизно половина бізнесменів також відкриті до можливості залучення бюджетного фінансування.
"Приватний страховий ринок не зможе витримати такі втрати - і це не критика страховиків, а сувора математика. Коли внаслідок однієї ночі 17 компаній зазнають збитків на одній території, а той самий об'єкт загорається тричі за три місяці, жодна комерційна модель не зможе зібрати достатньо премій. Необхідний державний механізм із чіткими правилами щодо виплат", - йдеться у повідомленні.
При цьому наголошується, що на добровільних внесках система не запрацює.
"Добровільне катастрофічне страхування не здобуло широкого визнання у жодному куточку світу. За даними Світового банку, такі схеми, що не мають стимулів чи автоматичного включення, демонструють обмежене охоплення – люди зазвичай купують страхування лише тоді, коли воно є обов'язковим або пов'язане з кредитами, орендою чи ліцензуванням. В іншому випадку, до системи залучаються лише ті, хто вже стикається з небезпекою, що призводить до її руйнування через явище адверсної селекції", - зазначила Савченко, передаючи основні думки, висловлені на круглому столі.
При цьому зазначається, що обов'язковість можна вводити поетапно, за секторами, через зрозумілі стимули, "але вводити треба".
Савченко також повідомила, що понад чотири роки веде власний реєстр уражень приватного бізнесу за датою і типом зброї і лише за відкритими джерелами та з підтвердженою компанією. Згідно з цими даними, за 2026 рік таких випадків сталося більше, ніж упродовж 2022-2025 років.
"Третій квартал ще не добіг кінця, але вже відбулися події, які можна порівняти з весною 2022 року, помноженою на три з половиною", - підкреслила вона.
Водночас змінилася і сама зброя: у 2022-2024 роках дронів у бізнесі не використовувалися зовсім, тоді як у 2026 році вони вже складають понад половину всіх атак.
"Використання дронів знизило вартість атак на склади, що призвело до збільшення їхньої частоти. Це, у свою чергу, означає, що базова ставка для тарифу, розрахована на основі даних за 2023-2025 роки, вже на початковому етапі є заниженою," - коментує експертка.
Відносно атак на склади Савченко зазначає два ключові моменти: весну 2022 року та літо 2026-го. Він підкреслює, що на цей раз мета полягає не в порожніх приміщеннях, які були актуальні в перші тижні вторгнення, а в сучасних мультитемпературних складах, заповнених товарами.
"Якщо взяти до уваги населення, то в Київській області припадає 1,45 події на 100 тисяч жителів, що вдвічі перевищує показники Харківської області (0,77) та Києва (0,71). Це означає, що зональні коефіцієнти слід визначати не за відстанню до фронту, а за щільністю логістичних мереж", - зазначає вона.
Медіанний проміжок між повторними атаками на одну компанію становить приблизно два тижні. Повторні атаки зазвичай спрямовані на об'єкти, які вже відновилися або були нещодавно введені в експлуатацію: наприклад, мережевий склад піддається атаці через чотири дні після свого відкриття, а фармацевтичний дистриб'ютор може зазнати ударів тричі протягом трьох місяців, зазначає експерт в даній сфері.
"З кінця серпня спостерігаються повторні удари по об'єктах, на яких ще тривають роботи рятувальників. Для страхових компаній це не є випадковим явищем, а виступає як окремий фактор при формуванні тарифів: об'єкти, які вже зазнали ураження, мають більшу ймовірність повторного нападу, і саме це повинно бути враховано в моделі", - підсумовує Савченко, коментуючи питання страхування військових ризиків.
#Товари #Facebook #Київ #Ліцензія #Долар #Ризик #Логістика #Зброя #Київська область #Світовий банк #Страхування #Модель #Актив #Частота #Математика #Бізнес #Зробити #Імовірність #Кредит (значення) #Селекційне розведення
