Податки в "Дія.City": 15 аспектів, які можуть залишитися поза увагою ()

Спеціальний правовий режим "Дія.City" дозволяє гнучкіше вести бізнес та отримати пільгові ставки оподаткування. Проте на практиці в оподаткуванні резидентів існують неочевидні особливості.

Звільнення від податку на дивіденди

Один із ключових аспектів, що може привернути інтерес інвесторів до "Дія.City", - це податкові пільги на дивіденди. Багато людей знають, що резиденти "Дія.City" можуть отримувати дивіденди без оподаткування. Проте варто зазначити, що існують певні важливі умови, про які не всі усвідомлюють.

Звільнення від податків може бути застосоване виключно до дивідендів, отриманих від платника податку на виведений капітал (ПнВК), а не від підприємств, які підлягають загальному оподаткуванню на прибуток. Лише в такій ситуації фізичні особи, які отримують дивіденди, можуть уникнути сплати податку на доходи фізичних осіб (ПДФО, 5%) та військового збору (5%).

Другий аспект: дивіденди повинні виплачуватися не частіше ніж раз на два роки. Важливо зазначити, що в Податковому кодексі йдеться виключно про виплату, а не про процес нарахування.

У даній ситуації можуть виникати певні спірні моменти. Наприклад, протягом двох років дивіденди нараховувалися, проте їх виплата не відбулася. Оскільки оподаткування дивідендів здійснюється за принципом першої події (тобто на момент нарахування), немає підстав для відмови в нарахуванні ПДФО та військового збору за перший рік. Проте, якщо через два роки виплати дивідендів так і не сталися, вважаю, що є підстави подати уточнену звітність за попередні періоди та скасувати нараховані податки.

Податкова пільга для інвесторів: шанс, що залишаєтся невикористаним.

Ще одна перевага, що має на меті привабити інвесторів, - це податкова знижка на вкладення в корпоративні права резидентів "Дія.City". Цей легальний інструмент дає можливість повернути від 5% до 18% вартості інвестиції. Проте, судячи з наявної практики, на сьогоднішній день цей механізм застосовується досить рідко.

Оскільки для його застосування існують суттєві вимоги:

Тобто повернути будь-які інші сплачені податки не вийде - можна компенсувати лише частину податків з отриманих раніше дивідендів.

Звичайні резиденти та стартапи: у чому полягають відмінності у звітності?

Усі підприємства зобов’язані періодично підтверджувати свій статус резидента "Дія.City". Законодавство в даному випадку передбачає деякі нюанси для звичайних резидентів і стартапів, проте відмінності між ними не є суттєвими. Це можна легко побачити у таблиці, розміщеній нижче.

Наприклад, відповідальність за неподання чи несвоєчасне подання звітів однакова: затримка на понад 20 календарних днів може призвести до втрати статусу. Але є нюанс: якщо два роки поспіль звіт подається із запізненням на менший строк (навіть на один день), статус також втрачається.

Статус резидента "Дія.Сity" може бути анульований у разі невідповідності визначеним вимогам. Основні з них полягають у тому, що звичайний резидент зобов’язаний мати принаймні 9 фахівців чи фрілансерів з середньою зарплатою, що становить 1200 євро, а також отримувати не менше 90% свого доходу від кваліфікованих видів діяльності.

Вимоги до персоналу та оплати праці: Умови для стартапів спростили

Якщо звичайний резидент "Дія.Сity" не відповідатиме вимозі щодо мінімальної кількості фахівців і винагороди у будь-якому з місяців - він втратить свій статус за підсумками року. Але вже у тому місяці, коли виникла невідповідність, доведеться сплатити податки за базовими ставками.

У рамках ініціативи "Дія.Сity" законодавство №4113-ІХ скасувало вимогу щодо кількості спеціалістів для стартапів, проте винагорода для працівників повинна залишатися на рівні не нижче 1200 євро. Важливо зазначити, що до завершення другого року діяльності стартап повинен відповідати загальним критеріям. У разі, якщо цього досягти не вдасться, стартап не лише втратить статус резидента, але й буде зобов'язаний сплатити податки за стандартними ставками, але лише за останні три місяці другого року.

Щодо дотримання визначених стандартів для працівників, часто трапляються технічні помилки в методах розрахунку. Проте їх можна досить просто усунути за допомогою фахівця-консультанта.

Критерії для визначення кваліфікованого доходу: Які запитання можуть виникнути?

Перевірка відповідності критерію кваліфікованого доходу здійснюється протягом перших трьох місяців після реєстрації, а далі – щорічно. У випадку, якщо критерій не буде виконано, статус резидента може бути втрачено, при цьому податки, сплачені за пільговими ставками в минулі періоди, не підлягають повторному перерахунку.

У даному контексті підприємства часто ставлять питання: чи буде дохід від певних видів діяльності зараховано до кваліфікованого доходу? Якщо виникають сумніви, рекомендується надіслати запит до Міністерства цифрової трансформації. Як правило, міністерство проявляє підтримку бізнесу і надає досить гнучкі роз'яснення. Якщо ж отримати чітку відповідь не вдалося, можна звернутися за незалежною експертизою і обговорити це питання з аудитором.

Також резиденти часто запитують, чи слід приймати до розрахунку кваліфікованого доходу інші доходи, наприклад, доходи від оренди, компенсації комунальних платежів, що робити з кредит-нотами або отриманими грантами, доходи від дисконтування та курсові різниці. В даному контексті законодавство досить чітке, і 90% розміру кваліфікованого доходу має розраховуватись від загального розміру доходів від реалізації товарів/робіт/послуг і доходів від роялті, тобто інші доходи не потраплять в розрахунок.

Іноді виникають неоднозначні питання стосовно термінів визнання доходів від продажів, оскільки порядок їх визнання часто залежить від управлінських рішень. Складність ситуації полягає в тому, що не завжди легко знайти джерело для отримання роз'яснень у таких випадках. Щодо специфіки дотримання Порядку (стандарту) бухгалтерського обліку (ПСБО), можна звертатися до Міністерства фінансів, але навряд чи буде отримано вичерпну відповідь. У будь-якому разі, розглядається можливість звернення до аудитора для обґрунтування своєї позиції у випадку потенційного конфлікту.

Ще одне суттєве питання полягає в тому, чи можливо враховувати доходи за принципом нарахування, зокрема provisions та accruals (нарахування доходів відповідно до бухгалтерських стандартів). Це фактично є способом визнання доходів, проте оскільки на цей момент немає первинних документів, виникають сумніви щодо доцільності їх включення у розрахунок кваліфікованого доходу. На нашу думку, це можливо, але такі доходи повинні бути належним чином обґрунтовані, наприклад, підтверджені договорами або принаймні листуванням, яке свідчить про зобов'язання контрагента.

Податок на прибуток та ВПНВК: Менш відомі аспекти.

Ми провели внутрішню аналітику і подивилися: а що ж простіше адмініструвати - звітність компаній, що сплачують податок на прибуток на загальних підставах, чи податок на виведений капітал (ПнВК)?

Часто можна почути, що ПнВК є своєрідною "чарівною таблеткою" для підприємців, адже процес подачі податкової звітності в цьому випадку виглядає досить простим. І справді, на перший погляд, це так: декларація з податку на прибуток вимагає подачі лише раз на рік, без необхідності квартальних звітів.

Але якщо порівняти вартість послуг податкових консультантів для підготовки стандартної декларації на прибуток і для декларації ПнВК для "Дія.Сity" - у другому випадку це коштуватиме зазвичай дорожче через більшу кількість трудовитрат. У підсумку і витрати на підготовку декларацій в обох випадках співмірні.

Проте більшість наших клієнтів у "Дія.Сity", обравши податок на виведений капітал (ПнВК), виявилися абсолютно правими з огляду на податкову ефективність. Деякі з них наразі не сплачують жодного податку на прибуток. Це триває до тих пір, поки не відбудуться виплати дивідендів, які, до речі, підлягають оподаткуванню за зниженою ставкою 9%. Є й такі клієнти, для яких об’єкт оподаткування формується виключно за рахунок благодійних внесків, обсяги яких перевищують 0,5% від доходу за попередній рік.

Водночас виникає безліч питань щодо обладнання, яке компанія надає фахівцям за гіг-контрактами: чи входить воно до бази оподаткування резидентів "Дія.Сity", які обрали сплату ПнВК. Законодавство в цій сфері є неоднозначним, і деякі платники отримали індивідуальні податкові консультації, що таке обладнання не підлягає оподаткуванню. Проте, податкова служба часто змінює свою позицію з цього питання.

Одночасно слід пам’ятати, що перехід на сплату податку на прибуток не звільняє платників від обов’язків, пов’язаних із контролем трансфертного ціноутворення (ТЦУ). Якщо платник відповідає визначеним критеріям, йому потрібно подавати звіт щодо контрольованих операцій та інформацію про участь у міжнародній групі компаній.

Знижена ставка податку на доходи фізичних осіб: Чому в деяких випадках її не можна використовувати?

Резиденти "Дія.Сity" мають можливість застосовувати пільгову ставку податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) у розмірі 5% до зарплат, авторської винагороди та виплат за гіг-контрактами.

Згідно з Податковим кодексом та Інструкцією щодо статистики заробітної плати, структура заробітної плати включає основну частину, додаткові виплати, а також інші компенсаційні та заохочувальні платежі. У практичному використанні часто спостерігається ототожнення термінів "заробітна плата" та "фонд оплати праці". Для найманих працівників, які перебувають у штаті, ситуація є досить прозорою: до оподаткування підлягають зарплата, премії, бонуси, а також виплати за відпустки і компенсації за невикористані дні відпустки, які оподатковуються за ставкою 5% як частина фонду оплати праці.

Проте існують виплати, які не включаються до фонду оплати праці: це додаткові переваги, одноразова фінансова допомога та лікарняні листи. Як правило, обережні платники податків оподатковують ці виплати за стандартною ставкою ПДФО у розмірі 18%. Аналогічна ситуація з бонусами за залучення нових працівників: оскільки це не регулюється Інструкцією зі статистики, податківці можуть вимагати їх оподаткування за загальною ставкою.

У випадку з винагородоюза гіг-контрактами спірних питань більше. Бізнес часто включає у склад додаткової винагороди за гіг-контрактами різні блага (страхування, оплату спортзалу, лікарняних тощо), але за своєю суттю це не винагорода, а подарунки, які оподатковувати за пільговою ставкою не можна. Наприклад, якщо у якості додаткової винагороди для директора ІТ-компанії вказати новий автомобіль, то юридично це не буде порушенням. Проте з точки зору економічної природи це більше схоже на подарунок чи додаткове благо, а не на винагороду за гіг-контрактом.

Такі витрати слід оцінювати за їх змістом, а не за зовнішніми ознаками. Зазвичай підвищення винагороди за гіг-контрактом повинно бути підкріплене досягненням KPI або якісними показниками діяльності, як це вимагає законодавство. В іншому випадку податкові органи можуть почати ставити запитання.

Також виникають питання щодо відряджень для гіг-спеціалістів. Оскільки вони не є штатними працівниками, такі відрядження не є стандартними, а скоріше представляють собою виконання окремих цивільно-правових угод. Внаслідок цього, будь-які компенсації для гіг-спеціалістів (наприклад, за проживання в готелі, транспортні витрати чи добові) можуть бути класифіковані податковими органами як інший вид доходу, що підлягає оподаткуванню за ставкою 18%. Проте, на мій погляд, такі компенсації не повинні розглядатися як дохід фізичної особи.

Схожа ситуація спостерігається і з оплатою перерв, які є аналогом відпусток у рамках гіг-контрактів. Раніше ми отримували позитивні роз'яснення від Міністерства цифрової трансформації та податкових органів: якщо перерва зазначена в контракті як частина винагороди, то компенсація за неї, включаючи невикористану перерву, підлягає оподаткуванню за ставкою 5%. Проте нещодавно позиція податківців зазнала змін. Тепер в індивідуальних консультаціях вони стверджують, що оплата за перерви має оподатковуватися за ставкою 18%, незалежно від умов гіг-контракту, оскільки це не пов'язано із виконанням робіт. Ми сподіваємося, що судова практика допоможе прояснити ці питання.