Для сучасного десантника важливо не зріст 190 см, а стійкість і впевненість у собі
Восьмого листопада ми святкуємо день Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Підготовка майбутніх десантників стартує в навчальних центрах, де вони набувають широкий спектр знань і навичок, необхідних для того, щоб стати справжніми професіоналами на полі бою.
Кореспондентка Укрінформу поспілкувалася з начальником 199 навчального центру ДШВ ЗСУ полковником Олександром Купінським про те, хто і як готує еліту української армії, що змінилося в базовій загальновійськовій підготовці за роки повномасштабної війни.
"Не забуваємо про підготовку десантників!"
Які ключові вміння сьогодні визначають десантника?
Основні характеристики сучасного десантника – відвага, витривалість та високий рівень майстерності.
Крім того, це усвідомлення того, що він завжди отримає необхідні знання, буде забезпечений усім потрібним, його зусилля матимуть належну оцінку, він перебуватиме під наглядом досвідчених наставників, і ніхто не підведе його, не змусить виконувати завдання без відповідної підготовки.
Звісно, вкладаємо десантникам, що ми - найкращі, еліта й завжди перші. Щоденно вони проговорюють присягу десантника, запам'ятовують її.
- Назвіть три речі, яких ви принципово інакше навчаєте десантників сьогодні, ніж, умовно, два роки тому. Що саме змінилося і чому?
У процесі підготовки ми постійно здійснюємо зміни. За чотири роки війни найзначнішим стало те, що тривалість базової загальновійськової підготовки (БЗВП) виросла до 51 дня, хоча спочатку вона складала лише кілька тижнів.
В умовах сучасної технологічної війни, навчальний процес акцентує увагу на застосуванні різноманітних безпілотних систем, як літальних, так і наземних роботизованих комплексів. Ми навчаємо курсантів основам роботи з цими технологіями. Хоча не всі з них стануть операторами, ми надаємо їм фундаментальні знання. Значна частина навчальних занять присвячена протидії безпілотникам, що займає чимало годин, і цей аспект переплітається з іншими предметами курсу.
Крім цього, під час базового військового навчання ми намагаємося виявити осіб, які мають природні здібності до певних спеціальностей, адже не всі можуть стати стрільцями. Деякі з них можуть стати операторами безпілотних літальних апаратів, бойовими медикам, або ж водити техніку та вести вогонь з неї.
Ми також зосереджуємо значну увагу на тих, хто виявляє лідерські якості в ролі командира малої штурмової групи або відділення, адже саме ці люди здатні надихати інших.
Наступний етап - минулого року в Збройних Силах України розпочався адаптаційний період перед введенням в бойове завдання. Ця ініціатива має на меті заспокоїти військовослужбовців та допомогти їм адаптуватися до нового оточення, яке не є для них загрозливим. В рамках цього процесу з військовослужбовцями працюють фахівці з психологічної підтримки, юристи, фінансисти та капелани. Також запрошуються викладачі з цивільних навчальних закладів, які пояснюють важливість боротьби за нашу незалежність, волю та свободу в історичному контексті.
Ці два дні адаптації сприяють виходу людини зі стресового стану.
Серед змін є й те, що після завершення навчання проводимо комплексне тактичне заняття, де кожен солдат показує, чого навчився. Здебільшого оцінюємо індивідуально, але й звертаємо увагу на спільну роботу в складі колективу відділення, взводу чи навчальної роти.
Не варто забувати про підготовку наших повітряно-десантних військ. Раніше цей процес був на паузі, але ми його відновили. Під час занять із тактичної підготовки ми акцентуємо увагу на десантно-штурмових операціях. Це важливо для того, щоб наші військовослужбовці усвідомлювали свою роль як десантників і були готові виконувати завдання в умовах повітряного десанту, якщо виникне така можливість. Хоча це не завжди означає стрибки з парашутом на територію противника, їх можуть транспортувати повітряними суднами ближче до зони бойових дій, що було актуально в 2022 році. Такі операції здійснювали підрозділи ДШВ, зокрема військовослужбовці нашого навчального центру, які перевозилися вертольотами в складні райони, такі як Херсонська область і Гостомель.
"Ми стали одними з перших, хто розпочав навчання курсантів у галузі протидії безпілотникам."
Які елементи військової підготовки в умовах сучасного конфлікту стають найбільш застарілими: тактичні методи, стандарти чи концептуальні уявлення про ведення бойових дій підрозділом?
Ми забезпечуємо початкову підготовку, яка дозволяє військовослужбовцям набути міцних навичок у різних бойових ситуаціях і за будь-яких умов, а також розуміти, як їм слід діяти.
Стосовно нормативів, це досить невизначене поняття. Тепер солдату не потрібно повноцінно розбирати чи збирати зброю в строго визначений термін. Головне — виконувати ці дії впевнено та правильно. У окопі ніхто не буде з секундоміром слідкувати за його діями і ставити оцінки. Там його перевірятиме реальна бойова обстановка. Для нас важливо, щоб дії були повторюваними, адже це сприяє формуванню хорошої м'язової пам'яті та стабільних навичок. Тому слід відмовитися від жорстких нормативів і не концентруватися на часі та оцінках.
Некоректно говорити і про старіння програми підготовки. Те, що сьогодні, можливо, неактуальне, може стати таким завтра, за тиждень або через місяць. Ми забезпечуємо початкову підготовку, яка дозволяє військовослужбовцям набути міцних навичок у різних бойових ситуаціях і за будь-яких умов, а також розуміти, як їм слід діяти..
Яким чином досвід певної битви інтегрується в програму безпілотних літальних апаратів? Скільки часу це займає — декілька днів, тижнів чи навіть місяців?
Ми вже обговорювали зміни в підготовці, і одна з важливих новацій полягає у впровадженні категорії, відомої як фідбек. Усі підрозділи ДШВ підтримують з нами зворотний зв'язок, оцінюючи якість підготовки кожного солдата. Вони аналізують, наскільки солдат готовий до виконання завдань, як правильно діє в тактичних ситуаціях, як взаємодіє зі зброєю, виконує стрілецькі вправи, а також його здатність надавати собі першу допомогу або допомагати товаришам у разі поранення.
Аналізуючи цю інформацію, ми можемо зрозуміти, на яких аспектах необхідно зосередитися та що слід розпочати.
Ми підтримуємо безпосередній зв'язок із командирами бригад та їхніми заступниками. Управління підготовки Командування ДШВ регулярно організовує зустрічі із заступниками командирів бригад і батальйонів, щоб дізнатися їхні думки щодо важливих аспектів підготовки військовослужбовців.
Ми стали одними з піонерів у навчанні боротьби з безпілотниками. Досвід бригад ДШВ чітко продемонстрував, що не потрібно ховатися від дронів, а слід активно їм протистояти.
Ми маємо право вносити корективи в програму будь-якої підготовки на 20%. Якщо треба більше, теж допускається. Це постійний процес. Внесення необхідних змін займає від 10 до 15 днів.
НА ПОЧАТКУ ПОВНОМАСШТАБНОЇ ВІЙНИ ВІДБИРАЛИ НА БЗВП ПОЛОВИНУ ОХОЧИХ
- Чи можна сказати, що нинішня система підготовки десантників відповідає вимогам сучасного поля бою? За якими показниками це визначають? Як узагалі можна виміряти правильність підготовки?
Оцінювання результативності нашого навчального процесу можна відстежити через досягнення на Олександрівському фронті, де ДШВ звільнили більше 745 квадратних кілометрів території та 26 населених пунктів.
- На мою думку, підготовка в нашому навчальному центрі доволі ефективна.
Командувач Десантно-штурмових військ, керівник управління підготовки Командування, а також командири бригад ДШВ вважають, що рівень підготовки є задовільним.
Крім цього, успішність нашого навчального процесу можна виміряти через досягнення на Олександрівському фронті, де ДШВ визволили більше 745 квадратних кілометрів території та 26 населених пунктів. Ця операція стала результатом, зокрема, нашої діяльності, адже ми підготували підрозділи солдатів, які виконували завдання в цьому регіоні.
Чи ви відчуваєте задоволення від того, що підготовку навчального центру визнали на належному рівні?
Так, адже це високий стандарт.
Нас не можна оцінити за традиційною шкалою – два, три, чотири чи п'ять балів. Найважливіше те, що наша підготовка відповідає вимогам і є достатньою для успішного виконання завдань на передовій.
- Щодо навчання новобранців. Яким є контингент майбутніх десантників, а саме стан здоров'я, фізична підготовка, інтелектуальний рівень? Завжди вважалося, що десантники - це військова еліта, і відбір був відповідний. Як із цим тепер?
З самого початку ми акцентуємо для курсантів, що їхнє цивільне існування залишилося позаду, і тепер вони перебувають у середовищі, де всі на рівних, повинні стати справжніми професіоналами та товаришами один для одного.
Протягом 2022-2023 років ми здійснювали суворий процес відбору. З усіх кандидатів, які до нас зверталися, лише 50-60% проходили далі. На етапі відбору всі учасники проходили фізичні випробування, медичний огляд, а також глибоке дослідження їх морально-психологічних та професійних якостей, в результаті чого багато кандидатів не проходили до наступного етапу.
Проте в період з 2020 по 2023 рік здебільшого можна було спостерігати людей, які вишиковувалися в черги, прагнучи приєднатися до Збройних Сил України.
Тепер десантник - це не людина з красивої картинки, і йому не треба мати зріст 190 см та бути широкоплечим. Людина передовсім має бути здоровою, морально стійкою, впевненою. Ми зробимо з неї десантника, якщо вона ще й матиме бажання.
На сьогоднішній день у територіальних центрах комплектування ознайомлені з критеріями відбору ДШВ, тому вони направляють до нас лише тих, хто відповідає цим вимогам. У наші ряди не потрапляють особи з обмеженими можливостями.
Індивід може відчувати, що його можливості обмежені, і на рівні ТЦК не було проведено достатньої діагностики. Тому ми детально аналізуємо здоров'я курсанта, щоб з'ясувати, чи дійсно це відповідає дійсності.
До нас потрапляють дуже різні люди. Серед них є підприємці, менеджери, фермери... З самого початку ми акцентуємо для курсантів, що їхнє цивільне існування залишилося позаду, і тепер вони перебувають у середовищі, де всі на рівних, повинні стати справжніми професіоналами та товаришами один для одного..
Є курсанти, які до армії не займалися спортом, але всі завдання під час навчання мають виконувати, залучаючи силу духу або, як ми кажемо, - вивозити на характері.
ПІД ЧАС БЗВП ПОСТУПОК НЕ РОБЛЯТЬ НІКОМУ
Який тепер середній вік осіб, яких призивають на службу?
- Більшість мобілізованих, які потрапляють до нас, - люди віком від 35 до 44 років. Я бачив чоловіків, яким далеко за 40 років, а вони фізично сильніші за хлопців віком 26-27 років.
Вік є досить абстрактним поняттям. Все залежить від того, який стиль життя обирала людина під час свого цивільного існування.
- Які найбільші труднощі виникають під час підготовки курсантів?
На початку це може бути непросто, адже потрібно допомогти людині вийти зі звичної зони комфорту та переконати її, що вона не опинилася в агресивному середовищі. Тут, навпаки, прагнуть навчити її, надати нові вміння та навички.
Війна у повному обсязі триває вже близько п'яти років, але певні особи все ще вважають, що їх не торкнеться мобілізація та військова служба. Вони звертаються до нас із невирішеними питаннями з повсякденного життя, і ми намагаємося допомогти їм вирішити ці проблеми в межах наших можливостей.
Наприклад, ми допомагаємо мобілізованим підприємцям організувати консультації з юристами, щоб їхній бізнес міг функціонувати, поки вони служать у Збройних Силах України.
Іноді мобілізовані приносять з собою ключі від автомобіля, що залишився вдома. Ми організовуємо їх передачу рідним. Іноді курсанти потребують доставити з дому щось особливо важливе, і ми також допомагаємо в цьому.
У кожному нашому навчальному батальйоні облаштовані місця, куди рідні курсантів можуть приїхати на короткострокову зустріч, щоб обговорити, "закрити" якісь невирішені питання.
Безумовно, існують особи, яким під час навчального процесу слід приділяти особливу увагу, підкреслюючи, що знання, отримані тут, можуть стати вирішальними для їхнього життя та життя товаришів на полі бою.
Чи навчають усіх курсантів під час БЗВП в однакових умовах, або ж враховують вік і фізичні можливості, роблячи певні послаблення?
- У нас всі проходять БЗВП у рівних умовах.
Звісно, бувають випадки, коли в людей проявляються якісь давні проблеми зі здоров'ям. Ми забезпечуємо їм можливість відвідувати шпиталь та маємо свою військово-лікарську комісію, яка може оцінити, чи стан здоров'я відповідає виконанню завдань у ДШВ.
Трапляються ситуації, коли людина під час проходження ВЛК на рівні ТЦК не мала документів про попередні медичні обстеження і була визнана здоровою, а вже коли потрапила до нас, виявилося, що має обмеження до служби в ДШВ. У такому разі мобілізований може перевестися, наприклад, у підрозділ забезпечення ДШВ.
Буває, що в курсантів під час фізичного і психоемоційного навантаження проявляються застарілі хвороби, наприклад, спини або ніг. Водночас не варто забувати, що чимало людей до мобілізації нівелювали проблеми зі здоров'ям: не зверталися до фахових лікарів, заліковували щось медикаментами. Натомість у нас це все можна пролікувати.
Чи існують, так би мовити, неправдиві скарги на стан здоров'я?
- Нещодавно я мав справу з людиною, яка вважала, що її неправильно лікують, хоча сама вона не лікар. Того, хто всіма правдами і неправдами намагається пройти лікування, реабілітацію і ВЛК, щоб довести якісь свої хвороби, переконати в протилежному складно. Він буде вважати, що всі навколо не праві й не справедливі.
У партнерів було запозичено бойові дії в урбанізованих та лісистих районах, а також підходи до навчання.
Які найважчі моменти переживають курсанти під час БЗВП?
В цілому, фізичні навантаження є досить інтенсивними. У нас встановлений строгий графік, і день починається о 6:00. Далі все детально розплановано по хвилинах, і кожне завдання потрібно виконувати в короткі терміни. Наші заняття відрізняються високою динамікою, тому під час курсу БЗВП деякі курсанти можуть втратити від 10 до 15 кг.
Людям буває важко прийняти те, що вони більше не є господарями свого життя, а змушені підкорятися вказівкам щодо того, що і коли їм слід виконувати.
Які методи та підходи, використані під час навчання в арміях країн-партнерів, були впроваджені в Десантно-штурмових військах?
- У перші роки повномасштабної війни ми перейняли їхній досвід ведення бойових дій в урбанізованій місцевості. У країн-партнерів він доволі добре масштабований, створена інфраструктура для навчання людей саме в таких умовах.
Ми також здобували знання про те, як правильно поводитися в лісистих районах.
На даний момент те, що справді захоплює мене в іноземців, - це їхній підхід до навчання методів проведення занять. Ми надсилаємо наших інструкторів на такі курси. Адже навіть найвищокласний військовий не завжди вміє донести свої знання та навички до інших. У той же час, за кордоном цьому навчають дуже ефективно.
Тепер наші партнери ретельно слідкують за діями Збройних Сил України, зокрема Десантно-штурмових військ, та ефективно адаптують і розширюють наш досвід.
Чи трапляються ситуації, коли курсант після проходження БЗВП не отримує необхідні навички та вміння для участі в бойових діях?
- Здебільшого таке трапляється, коли людина цього просто не хоче. Загалом цих випадків - одиниці.
Курсант намагається знайти виправдання, щоб зірвати більше ніж третину навчальних занять і отримати можливість пройти ще один курс БЗВП.
Іноді курсант може отримати травму або захворіти, внаслідок чого пропускає заняття. У такому випадку його зобов'язують пройти щонайменше 70% навчальної програми.
Та й людський чинник ніхто не скасовував. У школі та університеті не всі були відмінниками. Одним легко дається навчання, а іншим - складно. Тож ми намагаємося більше уваги звертати на курсантів, які постійно щось не розуміють або неправильно виконують.
КУРСАНТА ОЦІНЮЮТЬ НА ОСНОВІ ТОГО, ЧИ ВИКОНАВ ВІН ЗАВДАННЯ
- Як перевіряєте, чи здатен військовослужбовець застосувати отримані під час навчання знання в умовах реальних бойових дій?
- У кінці БЗВП проводимо триденне комплексне тактичне заняття, коли командири навчальної роти та інструктори оцінюють кожного курсанта і правильність тактичних дій у ході виконання завдання в межах різних підрозділів.
Ми не використовуємо традиційні оцінки на кшталт "добре" чи "відмінно". Курсант або впорався із завданням, або ні. Виходячи з цього, ми визначаємо, чи готовий він до подальшої служби в ДШВ. Поняття "неготовність" у нас не існує.
Прикладом навчання тактичній медицині може слугувати система оцінювання, що варіюється від 2 до 5 балів. В середині курсу БЗВП ми проводимо проміжну перевірку знань, оцінюючи кожного слухача, а наприкінці - фінальну атестацію. Ті, хто отримує незадовільні результати, часто вважають, що це стане причиною для їхнього звільнення зі служби, але це не так. Зазвичай таких курсантів небагато, і ми продовжимо їх навчання, поки вони не оволодіють необхідними навичками, які можуть зберегти їхнє життя. Наші інструктори зроблять все можливе, щоб забезпечити їм позитивний результат. Інших варіантів не існує.
Іноді трапляється, що людина прагне до мобілізації, але відчуває страх перед невідомістю під час бойових дій. Які б слова підтримки ви їй запропонували?
Люди найчастіше відчувають страх перед невідомістю. Хочу вас запевнити, що боятися нас абсолютно не варто.
Якщо ви стали кандидатом для мобілізації, варто проголосити для себе: "Сьогодні я розпочинаю нову главу свого життя". У свою чергу, наші командири і інструктори докладуть усіх зусиль, щоб ви відчували себе впевнено.
Telegram-канали наганяють страх перед службою в армії. Але тут теж люди, більшість яких не так давно ще були цивільними. Ми не налаштовані нікого кривдити. У навчальному центрі готують людей до того, щоб вони могли ефективно себе реалізувати на лінії бойового зіткнення.
Тепер ДШВ найбільше потребує військових стрільців.
Які спеціалісти наразі є найбільш затребуваними в підрозділах ДШВ?
Існує поширене уявлення, що армії сьогодні в першу чергу потрібні спеціалісти з безпілотних систем. Проте насправді найнаболіша потреба полягає у простих стрільцях. Лише злагоджена взаємодія стрільців, кулеметників, гранатометників, операторів дронів та наземних роботизованих комплексів під мудрим керівництвом командира здатна забезпечити успіх на полі бою.
У збройних силах кожен має свою цінність. Без кухаря військовослужбовці залишаться без їжі. А без команди для евакуації та медичних працівників солдат не отримає необхідну медичну допомогу в критичний момент.
Військовослужбовці навчального центру в попередніх інтерв'ю зазначали, що після мобілізації багато з них починають шукати можливості для звільнення від служби. Наприклад, вони можуть згадувати про наявність трьох або більше неповнолітніх дітей, неофіційний статус шлюбу з дружиною або ж обґрунтування для отримання інвалідності. Як часто такі випадки трапляються і наскільки реально чоловікам отримати звільнення зі служби після мобілізації?
Щиро зізнаюся, що мене вражають ті особи, які, перебуваючи на п'ятому році війни і усвідомлюючи, що рано чи пізно їх можуть мобілізувати, не вжили жодних заходів для того, щоб забезпечити спокій своїм родинам і отримати відстрочку або уникнути мобілізації взагалі.
Переважно ми намагаємося підтримувати таких людей.
У нашому навчальному центрі проходять підготовку більше 90% мобілізованих військовослужбовців, які вже включені до складу бригад ДШВ. Таким чином, рішення про звільнення з військової служби приймає командир підрозділу, а не наша установа. Ми можемо лише надати консультації або допомогти з оформленням необхідних документів.
Чи у вас зараз є достатня кількість інструкторів та викладачів?
Ми маємо досить гарне укомплектування. Зокрема, 93% нашого навчального центру складається з інструкторів, викладачів та командного персоналу. Наша основна мета – це якість, а не кількість.
УСІ ІНСТРУКТОРИ НАВЧАЛЬНОГО ЦЕНТРУ ПРОЙШЛИ ЧЕРЕЗ БОЙОВІ БРИГАДИ
Яким чином ви забезпечуєте високий професійний стандарт викладачів та інструкторів в умовах, коли ситуація на фронті постійно змінюється?
Наші інструктори мають безпосередній досвід, оскільки всі вони служили в бойових підрозділах. Вони регулярно відвідують зону бойових дій, щоб здобути нові знання або поділитися вже набутими.
Окрім того, у нас щотижня проводяться інструкторсько-методичні заняття зі всіма командирами навчальних підрозділів та інструкторсько-викладацьким складом, де кожен може висловити свою думку. Ми обговорюємо все нове, що потрібно запровадити в навчання, і ефективність того, що вже використовується. Успіх криється в деталях, їх обов'язково треба проговорювати.
У нашій організації функціонує центр підготовки сержантів, де проходять навчання інструктори.
Ми також встановили партнерство з навчальними закладами інших видів військ Збройних Сил України для обміну знаннями та досвідом. Наші інструктори виїжджають туди, а ми, у свою чергу, приймаємо їхніх фахівців.
Ми вже обговорювали питання закордонних відряджень інструкторів, під час яких вони освоюють нові методики навчання.
Командир рекомендує інструктора для подальшого навчання, якщо помічає його ефективність та потребу в розвитку.
У нашому навчальному центрі розвиток професійних навичок відбувається безперервно.
Десантно-штурмові війська ініціювали програму "Проте_з ДШВ. Будь серед своїх", що надає можливість важко пораненим бійцям, а також тим, хто має ампутації, продовжити свою службу. Чи є у складі навчального центру військовослужбовці з ампутаціями?
Наш освітній центр також бере участь у цьому проекті. Командир навчального батальйону Дмитро Василюк, який отримав високу ампутацію ноги через поранення під час війни, став одним з героїв цього ініціативи.
У нашій частині служать шестеро військових з ампутаціями, серед яких є як офіцери, так і сержанти.
У навчальному центрі - високий відсоток інструкторів та викладачів, які мають різні поранення.
- А військовослужбовці, звільнені з полону, у вас служать?
У нас є четверо військових, які підпадають під цю категорію.
На жаль, наш військовослужбовець, який служить у штаті, вже понад два роки знаходиться в полоні. Його захопили в районі Курахового під час виконання бойових завдань.
Правоохоронні органи виявили коментаторів у соціальних мережах і провели з ними бесіди.
Які типи запитів та скарг найчастіше надходять на "гарячу лінію" навчального центру? Хто є їх основними відправниками? Яким чином ви реагуєте на ці звернення?
- Здебільшого звертаються рідні мобілізованих, які потрапили в наш навчальний центр, - телефонують, бо з цими військовослужбовцями втрачається зв'язок. Ми вилучаємо в курсантів телефони, і це - не покарання, а вимога безпеки, яку визначило вище військове керівництво. У кожному підрозділі створені умови, щоб зберігати телефони, і встановлений порядок користування ними.
Окрім того, звертаються із запитаннями, чи можна приїхати відвідати курсантів. Як я вже казав, для цього в нас створені умови. Деколи курсантам привозять їжу, але цього робити не потрібно, бо в нас - дуже добрий рівень харчування.
Родичі також дзвонять, намагаючись довести, що їхній близький не годиться для служби або має численних дітей. Ми реагуємо на всі їхні запити.
На жаль, деякі люди оцінюють свою ефективність через коментарі в соціальних мережах. Однак наше справжнє життя відбувається поза екранами телефонів, де немає ні часу, ні бажання реагувати на кожну провокацію чи виправдовуватися. Ми мали два випадки, коли змушені були звертатися до правоохоронних органів через неправдиві заяви, поширені коментаторами в наших соцмережах. Правоохоронці змогли їх ідентифікувати та провели з ними бесіди. Як показує досвід, такий підхід є ефективним.
- Які найбільші виклики постають перед вами як начальником навчального центру ДШВ сьогодні?
- Нарощувати спроможності, постійно поліпшувати якість підготовки, дбати про безпеку, і щоб військовослужбовці навчального центру мали всі необхідні засоби.
Ще однією ключовою метою є зменшення поширення сезонних вірусних інфекцій, які можуть швидко циркулювати в великій групі людей. У нас є всі необхідні медикаменти та кваліфікований медичний персонал, щоб реалізувати профілактичні заходи й уникнути цих недуг.
Ірина Чириця, Житомир
Зображення було отримано від 199-го навчального центру Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.
#
