Росія посилює удари по енергетиці, портах і промисловості України, намагаючись послабити економіку після невдач на фронті, кажуть аналітики.
Як повідомляє CNN, аналітики дослідили зміни у військовій стратегії Росії напередодні зимового періоду. Експерти оцінили дії Кремля та їхні можливі наслідки для України.
Експерти акцентували увагу на нових напрямках у військових конфліктах та загрозах, які можуть зрости в найближчі місяці, повідомляє Kreschatic.
Чому Путін вирішив переглянути свою військову стратегію щодо України?
Російські власті активізують удари по українській інфраструктурі внаслідок невдач у досягненні важливих успіхів на фронті. Експерти вважають, що Кремль прагне компенсувати відсутність значних територіальних виграшів за рахунок знищення економічного потенціалу України.
Аналітик New Eurasian Strategies Centre Джон Лоу вважає, що Володимир Путін усвідомив обмеженість можливостей російської армії досягти перемоги на Донбасі завдяки постійному залученню нових сил.
За його оцінкою, відносно успішні для українських військових літні місяці змусили Москву шукати інші способи тиску. Одним із головних напрямів стали систематичні удари по об'єктах, від яких залежить функціонування української держави.
Росія збільшила список своїх цілей, додавши до нього енергетичні компанії, промислові об'єкти, транспортні центри та комерційні інфраструктурні об'єкти.
Лоу також підкреслив, що деякі європейські партнери Києва недостатньо усвідомлюють масштаб загрози. Він вважає, що тривале виснаження ресурсів України може суттєво підривати економічну стабільність країни.
У 2026 році спостерігається різке зростання кількості російських атак на Україну.
Згідно з даними організації ACLED, що спеціалізується на відстеженні збройних конфліктів, у 2026 році спостерігалося значне зростання інтенсивності атак з боку Росії.
У січні вчені зафіксували 3650 авіаударів по Україні. У жовтні ця цифра зросла до 5532, що вказує на істотне збільшення інтенсивності повітряних операцій.
Особливо небезпечним залишається збільшення кількості жертв серед цивільного населення. За підрахунками ACLED, від початку 2026 року внаслідок російських атак загинули понад 2700 українців.
Дослідники зазначають, що смертність серед мирних жителів досягла найвищих показників із перших місяців повномасштабного вторгнення.
Аналітик організації ACLED Крістіан Влас передбачає важкі гуманітарні умови в найближчу зимову пору. За його думкою, серйозні труднощі можуть виникнути набагато раніше, ніж це було під час минулого опалювального сезону.
Особливе занепокоєння викликає пошкодження енергетичних інфраструктур, що негативно позначається на надійності забезпечення електроенергією, системами опалення та функціонуванні життєво важливих служб.
Російські війська завдають ударів по українських портах, залізничних шляхах та промислових об'єктах.
Одним з ключових аспектів російської авіаційної операції стало знищення інфраструктури, що необхідна для виробництва товарів та здійснення міжнародної торгівлі.
Під ударами регулярно опиняються порти Чорного моря й Дунаю, промислові склади, залізничні об'єкти та підприємства металургійної галузі.
Пошкодження цих об'єктів ускладнює транспортування продукції, збільшує логістичні витрати та може призводити до зупинки виробничих процесів.
Крістіан Влас підкреслює, що наслідки подібних атак мають значно ширший вплив, ніж просто на окремі компанії. Знищення промислових об'єктів призводить до зменшення податкових надходжень до державної скарбниці та негативно відображається на доходах працівників.
Ще одним аспектом російського тиску є аграрний сектор. Напади на інфраструктуру для зберігання зерна та експортні шляхи ускладнюють можливості України з постачання сільськогосподарської продукції на міжнародні ринки.
На думку експертів, Кремль має намір одночасно знизити вплив кількох важливих галузей, щоб викликати серйозні економічні труднощі та ускладнити забезпечення фінансування державних потреб.
Чому російські війська все більше почали здійснювати напади вдень?
Аналітики також зафіксували зміну часу російських повітряних ударів. Якщо раніше значна частина атак припадала на нічні години, то тепер обстріли дедалі частіше відбуваються протягом робочого дня.
Керівниця напряму з питань Росії в американському Інституті вивчення війни Катерина Степаненко зазначає, що російські військові атакують торговельні центри, склади та інші об'єкти цивільної інфраструктури.
Вона вважає, що удари, які здійснюються вдень, можуть мати на меті дестабілізацію звичної ділової діяльності в Україні.
Через повітряні тривоги підприємства змушені переривати роботу, торговельні заклади тимчасово припиняють обслуговування відвідувачів, а транспортні компанії стикаються із затримками.
Прямі ушкодження комерційних об'єктів викликають додаткові витрати на ремонт обладнання, відновлення приміщень та поповнення товарних запасів.
Ці наслідки можуть бути особливо серйозними для малого та середнього бізнесу, який часто має обмежені фінансові ресурси для витримування тривалих перерв у роботі.
Які ризики для економічної ситуації в Україні можуть виникнути перед настанням зимового періоду?
Загострення російських атак співпадає з настанням холодів, коли зазвичай відбувається збільшення навантаження на енергетичну інфраструктуру.
Знищення електростанцій, трансформаторних підстанцій та інших енергетичних об'єктів може призвести до збоїв у постачанні електрики не лише для житлових будинків, але й для промислових виробництв.
Для компаній це вимагає впровадження альтернативних джерел електропостачання, коригування виробничих планів та підвищення фінансових витрат для підтримки безперебійної діяльності.
Тривалі перебої в електропостачанні здатні суттєво позначитися на обсягах виробництва, виконанні замовлень та конкурентоспроможності українських товарів.
Джон Лоу звертає увагу на накопичувальний ефект війни. Україна одночасно витрачає значні ресурси на оборону, відновлення інфраструктури та підтримку економічної діяльності.
Аналітик вважає, що сучасний етап є вкрай ризикованим через синергію тривалого виснаження бюджетних ресурсів та новий сплеск російських атак.
На думку аналітиків CNN, основною загрозою є не лише фізичне знищення окремих об'єктів, але й поступове ослаблення спроможності українських компаній функціонувати, виплачувати заробітну плату та забезпечувати надходження до державного бюджету.
#
