Олександр Трохимець, віцепрезидент з енергетичних питань Українського національного комітету Міжнародної торгової палати (ICC Ukraine), зазначає, що судова та регуляторна практика в галузі публічних закупівель електроенергії створює значні спотворення на ринку, що підвищує ризики для стабільного постачання електроенергії державним та комунальним споживачам.
На його думку, логіка встановлення обмежень для державного сектору не має економічної підстави і суперечить основним принципам рівноправності різних форм власності.
"Згідно з нашою Конституцією, приватна та державна власність мають рівний статус. Це означає, що правила повинні бути однаковими для обох типів власності. Проте, чомусь у нас вирішили, що якщо електроенергія постачається державним органам або підприємствам, які мають більше ніж 50% державної або комунальної частки, то для них діють певні обмеження в бізнес-моделі. Але чому ці обмеження є виправданими? Вони не повинні існувати. В результаті, постачальники змушені враховувати ці ризики в своїх цінах, що, по суті, впливає на вартість послуг", - підкреслює Трохимець.
Він додав, що ринок електроенергії працює в умовах високої невизначеності через війну, що робить довгострокове прогнозування фактично неможливим і посилює цінову волатильність.
"Ми могли б прогнозувати роботу енергосистеми, якби дійсно ми знаходилися у мирному часі. Ми не можемо її нормально спрогнозувати на те, що на рік. Ми не можемо її спрогнозувати навіть на тиждень, тому що ми не знаємо, буде завтра обстріл чи не буде. Буде він по об'єктах генерації, буде він по підстанціях. А це все впливає на ціну електричної енергії на ринку і відповідно постачальник він же не є виробником електроенергії і він не може регулювати свою ціну. Він так само бере електроенергію умовно оптом на ринку і потім своїм споживачам розподіляє. І коли на ринку виросла ціна, то і в нього виросла ціна", - пояснив експерт.
За його словами, за таких умов постачальники опиняються між ринковою реальністю та законодавчими обмеженнями, які не враховують динаміку цін. Це призводить або до фінансових втрат, або до виходу компаній з ринку.
Отже, що ми маємо в підсумку? По-перше, є постачальники, які не здатні виконувати свої зобов'язання через брак фінансів, і вони виходять з ринку. Це явище відоме як дефолт. В результаті, ці постачальники фізично зникають, а споживачі електроенергії стають клієнтами постачальника останньої надії, де вартість електричної енергії зростає в декілька разів, перевищуючи обговорювані 10%. По-друге, контракти, які були підвищені на більше ніж 10%, можуть стати предметом кримінальних розслідувань і переслідувань. У цьому контексті, нормальний бізнес не буде вступати в такі відносини, підкреслює Трохимець.
Він вважає, що нинішні методи фактично усувають порядних постачальників зі сфери державних закупівель, що створює можливості для ненадійних учасників або ж веде до відсутності конкуренції.
"Якщо ці взаємовідносини не знайдуть свого місця в адекватному бізнесі, то хто ж туди прийде? Лише шахраї або ж взагалі ніхто. В результаті ми бачимо, що такі суб'єкти, як водоканали, тепломережі та інші, не зможуть отримати належний доступ до електричної енергії," - зазначає Трохимець.
Отже, як зазначив він, комбінація суворих правоохоронних заходів і відсутність адаптації регуляцій до умов ринку спричиняє занепад самого ринку.
"Отже, своїми надмірними діями правоохоронні органи, відкриваючи кримінальні справи, а також через пасивність державних регуляторів, ми лише знищуємо те, що ще залишилося від ринку, якщо це взагалі можна так назвати," - підсумував він.
Раніше Роман Жук, директор ТОВ "Газенерго Трейд", висловлював свою думку про те, що існуюча практика в області публічних закупівель електричної енергії породжує серйозні системні ризики для постачання державним установам.
#Україна #Споживач #Електрична енергія #Правоохоронний орган #Адаптація #Право власності #Конкуренція (економіка) #Державна влада #Конституція #Прогнозування #Державна власність #Приватна власність #Бізнес #Логічно #Кримінальний процес #Підприємство #Енергетична галузь #Достатні підстави #Волатильність (фінанси)
