"Борошно -- основна сировина, але вона в собівартості складає сьогодні 20%"
Україна цьогоріч зібрала згалом непоганий врожай, але має складнощі з його експортом. Це відповідно вплинуло на пропозицію і вартість борошна в всередині країни, але ціни на хліб у нас чомусь не знижуються. Навпаки, до кінця року буханець може й подорожчати. Чому? Що зараз найбільше впливає на ціноутворення, зокрема, соціальних сортів хліба?
По-перше, давайте зосередимося не на соціальному хлібі, а на простих рецептурах хліба. Мова йде про традиційні для нас види хліба, такі як житньо-пшеничний, що нагадує український, вищий сорт або батон, які ми щодня купуємо в крамницях. Проте, ми також любимо радувати себе делікатесами – хлібом з різноманітними добавками. Всі ці фактори, звісно ж, впливають на витрати виробництва та остаточну ціну.
Якщо ми говоримо про традиційні хліба, наприклад, житньо-пшеничний український хліб, то його ціна на сьогодні - приблизно 60 грн за кілограм. Це середні споживчі ціни по Україні за вересень. Якщо говорити про батон 0,5 кг, то його ціна - 35 грн. В залежності від рецептури, від виробника, від регіону, ціни можуть коливатися в незначних пропорціях, але плюс-мінус порядок цін такий.
Щодо ключових елементів собівартості, борошно дійсно є основною сировиною, однак його частка у собівартості на сьогодні становить лише 20%. Інші компоненти, такі як заробітна плата, логістичні витрати та енергоносії, відіграють не менш важливу роль. Це підкреслює, що вартість хліба формується не лише за рахунок борошна. Ви правильно зазначили, що цього року Україна отримала добрий врожай, але виникають труднощі з експортом. Надлишок пшениці на внутрішньому ринку дійсно тисне на споживчі ціни, і ціна борошна знизилася на 10% у порівнянні з червнем. Хоча це зниження не пропорційне до цін на зерно, проте воно все ж таки відбулося. Наприклад, вартість борошна в батоні становить 50 копійок. Отже, з урахуванням зниження ціни на борошно, батон міг би подешевшати на цю ж суму. Однак, зростання цін на паливо значно вплинуло на витрати на логістику. На теперішній момент, через дорожнечу пального, витрати на логістику у батоні зросли на 60 копійок. Таким чином, економія від дешевшого борошна практично компенсувалася підвищенням витрат на логістику. Усі ці фактори безпосередньо впливають на кінцеву вартість хліба.
Магазин прагне забезпечити, щоб хліб на його прилавках мав якомога нижчу націнку.
Ще є такий момент, як націнка торговельних мереж. Наскільки вона відрізняється в залежності від мережі, регіону чи загалом формату магазинів?
На деякі види хліба існують обмеження щодо торговельної націнки, яка не перевищує 10%. Саме до таких категорій належать масові сорти хліба. Однак, основний прибуток магазини отримують не стільки від високої націнки на хліб, скільки від продажу інших товарів, які покупець купує разом з хлібом. Тому торгові заклади зацікавлені у тому, щоб хліб на їхніх полицях мав мінімальну націнку, адже це спонукає покупців приходити не лише за хлібом, а й за іншими продуктами. Крім того, не варто забувати про податок на додану вартість (ПДВ), який зазвичай включається у кінцеву ціну товару. В результаті, покупець все одно сплачує 20% державі, що означає, що на вартість продукту впливають як торгова націнка, так і податки.
Юрій Дученко. Джерело зображення: urb.org.ua
"Хліба достатньо"
Схоже, що в Україні наразі відсутні державні пекарні. Замість цього існують приватні підприємства та різноманітні крафтові пекарні. Якщо я не правий, будь ласка, виправте мене.
В Україні існує значна кількість промислових виробників, які спеціалізуються на виготовленні основного виду хліба. Загалом на ринку налічується приблизно 3000 виробництв хлібобулочних виробів, що створює жорстку конкуренцію. Серед них є як крафтові пекарні, так і ті, що функціонують при торгових мережах. Конкуренція в сегменті масового хліба є особливо інтенсивною. Сьогодні в Україні немає державних хлібозаводів або великих державних пекарень — усі вони належать приватному бізнесу. Проте велика кількість учасників на ринку призводить до високого рівня конкуренції. Це специфічний ринок, де жоден виробник не може без наслідків підвищити ціни, оскільки його продукцію швидко замінять інші виробники. Альтернатива в постачанні хліба є, і, незважаючи на те, що війна та релокація вплинули на потужності підприємств, хліба вистачає. В разі потреби, свіжий хліб може бути доставлений навіть з відстані 500 км: його випікають вночі, а вранці вже доставляють у будь-який куточок України. Щодо формування цін, то ринок сам визначає їх рівень, а конкуренція між виробниками слугує важливим фактором, який запобігає необґрунтованому підвищенню цін.
"До кінця року ціни можуть змінитися в межах 5-10%"
Чи зростуть ціни на наші звичні хлібобулочні продукти у найближчому майбутньому, і на скільки саме?
Якщо порівнювати ціни, то кілограм хліба в Європі в рази дорожчий, ніж в Україні. Але хліб має свою собівартість і в залежності від того, як його складові змінюватимуться, він буде зростати в ціні. Тому що і пальне дорожчає, і на генераторах підприємства сьогодні змушені працювати через відключення світла. А ціна кіловата від генератори у п'ять разів виходить дорожча для того, щоб підприємство могло працювати. Але ми працюємо стабільно. І я сподіваюсь, що якраз для людей не буде ні перебоїв з поставками хліба, ні різких стрибків цін. Це все прогнозоване. Я сподіваюсь, що до кінця року ціни можуть змінитися в межах 5-10%, якщо не буде інших військових ризиків. На жаль, сьогодні такі часи. Підприємства дзвонять і кажуть, що трапився приліт, треба скло, захисні споруди, треба додатково генератори. А на це потрібні гроші, щоб підприємство стабільно працювало.
"Ми справді відчуваємо нестачу спеціалістів."
Чи стикається пекарська індустрія з нестачею працівників? Чи є у вас достатньо робочої сили?
Ми чітко усвідомлюємо нестачу кадрів, проте враховуємо потреби Збройних сил. Для отримання бронювання підприємства змушені дотримуватися вимог щодо заробітної плати. Однак дефіцит спеціалістів, таких як водії, пекарі та технологи, стає все більш відчутним. Люди іноді беруть на себе два або навіть більше завдань, щоб забезпечити безперебійну поставку свіжого хліба як для Збройних сил, так і для населення.
#
