В Україні немає нестачі продуктів, проте...

У серпні після низки російських атак на продовольчі склади та розподільчі центри в мережі почали з'являтися фото порожніх полиць окремих відділів супермаркетів. Якщо тоді йшлося про столичний і центральний регіони, то вже наприкінці місяця такі світлини можна було зробити й в західних населених пунктах, зокрема, у Львові та Івано-Франківську. Спорожнілі полиці збіглися у часі з активними атаками росіян, настанням осені та попередженнями влади про те, що зима буде складною. Це спонукало декого скуповувати в магазинах величезну кількість запасів - від консервів до круп, цукру і солі.

ZAXID.NET підготував огляд актуальної ситуації з продовольчими складами, дослідив, як функціонує логістична система, чи загрожує Україні дефіцит продуктів, а також яка роль у цьому контексті російської інформаційно-психологічної операції.

Серпень для продовольчого ритейлу

Атаки з боку Росії на склади, центри розподілу та логістичні хаби українських продовольчих мереж почалися ще раніше, але в серпні їх інтенсивність значно зросла, вражаючи ключові елементи інфраструктури.

Лише в серпні були атаковані дев'ять розподільчих центрів Fozzy Group, що обслуговували мережі "Сільпо", "Фора", Thrash, Fozzy. Також росіяни пошкодили три РЦ корпорації АТБ, ще три - мережі Novus. Періодично атак зазнають об'єкти "Епіцентру", також постраждали Metro, "Ашан".

В результаті, противник знищив приблизно 90% складів та логістичних систем торгових мереж, повідомив міністр аграрної політики Тарас Висоцький.

Чому деякі товари зникли з продажу?

Основна причина порожніх стелажів у супермаркетах - пошкодження логістичних ланцюжків. Логістика продовольчого ритейлу зазвичай побудована так: виробники та постачальники привозять продукцію в центральний розподільчий центр, звідки її вже розвозять по магазинах мережі.

Тож після серпневих атак доцільніше говорити не про продовольчу, а про логістичну кризу, вважає виконавча директорка Ukrainian Food Retail Alliance Наталія Петрівська. За її словами, постраждало не виробництво продуктів, а ланцюжки постачання.

Сьогодні мережі трансформують ці канали — від розподілу між меншими регіональними складами до угод на пряму поставку від виробників. Крім того, мова йде про нові альтернативні маршрути та різноманітні методи, які сприяють оптимізації процесу доставки товарів.

Як це вплине на ціни

Реструктуризація логістичних процесів значно підвищує витрати роздрібних торговців, які вже зазнали збитків у сотні мільйонів гривень через знищені склади та продукцію. Однак, на даний момент, про істотне зростання цін говорити ще передчасно.

Наталія Петрівська з UFRA висловила думку, що ціни будуть залежати від швидкості адаптації рітейлерів. Вона також зазначила, що в серпні не спостерігалося зростання цін на продукти, незважаючи на те, що посилені атаки російських військ на склади почалися ще в липні.

Частина витрат компаній на оренду нових складів, довші маршрути постачання, додатковий транспорт і відновлення запасів згодом може позначитися на собівартості товарів, вважає голова Асоціації ритейлерів України Андрій Жук.

"Але назвати універсальний відсоток подорожчання неможливо. Для кожної компанії й товарної категорії наслідки будуть різними. Кінцеві ціни залежать не лише від логістики, а й від закупівельної вартості, курсу валют, пального, електроенергії, заробітних плат і конкуренції", - пояснює він.

Міністр аграрної політики Тарас Висоцький також говорить про те, що нова логістика та пряме постачання від виробників - це складніше, довше і дорожче. Проте він прогнозує, що ціни на окремі групи продуктів можуть зрости щонайбільше до 2,5%.

Що повідомляють соціальні мережі?

У провідних мережах продовольчого ритейлу, таких як Fozzy Group, АТБ, "Ашан" і Metro, зазначають, що поступово відновлюють ланцюги постачання, і в найближчому майбутньому у магазинах з'явиться знайомий асортимент товарів.

Наприклад, у серпні Fozzy Group неодноразово змінювала свою систему постачання. Зокрема, розподільчий центр свіжих продуктів для мережі "Фора" був знищений російськими військами менш ніж через тиждень після його відкриття. Через це компанія змушена постійно шукати нові варіанти для організації логістики.

У "Metro Україна" зазначили, що в даний час на полицях мережі відсутні лише в середньому 17% приблизно 16 тисяч товарів.

"Ми активно працюємо над відновленням та вдосконаленням наших постачальних ланцюгів після нападів на склади як нашої компанії, так і наших партнерів. У зв'язку з ушкодженнями складської інфраструктури та потребою в переорганізації певних логістичних маршрутів, можуть виникнути короткочасні перебої в наявності деяких товарів та у їх доставці", - зазначається в заяві компанії.

Крім того, зазначається, що брак продукції в окремих торгових центрах викликає паніку серед людей після обстрілів.

В АТБ стверджують, що контроль над постачанням продуктів залишається стабільним.

"Ситуація з постачанням продуктів до магазинів мережі цілком контрольована, хоча й у певних прифронтових регіонах доволі непроста. Компанія швидко змінила логістичні ланцюжки, залучила інші розподільчі центри, залучила повною мірою власний вантажний парк (понад 700 авто) тощо", - йдеться на сайті мережі.

Нещодавно в мережі АТБ запровадили обмеження на одноразове придбання соціально важливих продуктів, таких як крупи, борошно, рибні консерви та інші. Крім проблем із пошкодженням складів, компанія пояснює ці дії активізацією спекулянтів, які масово закуповують товари в магазинах, що, в свою чергу, створює значне навантаження на систему постачання.

Панічні настрої - друга причина для пустих полиць.

Додатковою причиною виникнення порожніх полиць у певних секціях є ажіотаж, викликаний панікою перед зимовим сезоном, що, за прогнозами, обіцяє бути важким (хоча попередні чотири зими вже продемонстрували свою складність).

Оксана Мороз, засновниця ініціативи "Як не стати овочем" та експертка з інформаційної гігієни, провела аналіз подій, що відбулися в Україні влітку. Вона виявила, що емоційні коливання — від радості з приводу ударів українських сил по російських цілях до змін у складі уряду та корупційних скандалів — призвели до того, що деякі українці легко піддалися російській дезінформації про голод в Україні й почали масово закуповувати продукти тривалого зберігання.

"Що робити? Потрібно зупинитися і проаналізувати ситуацію. Розумно. Так, це може бути непросто в даний момент. Що має відбутися, щоб ми опинилися в умовах голоду (або щось схоже на нього)? Чи припинять свою роботу всі супермаркети? Чи зникне весь малий бізнес, що займається продажем продуктів? Чи буде знищено все, що виростили фермери та сільські мешканці? І все це до приходу холодів. Адже тимчасовий брак або відсутність звичних товарів - це не голод, а лише незручність," - зазначає Оксана Мороз.

Перше заступник голови Торгово-промислової палати України, а також член Української ради бізнесу Михайло Непран поділився своїми думками щодо ІПСО в коментарі для "Українського радіо".

"Російська інформаційна кампанія може поширити чутки про те, що полиці магазинів спорожніють і людям доведеться кинутися за покупками. Однак не варто піддаватися цій паніці. Дефіциту продуктів не буде. Можливе лише незначне підвищення цін на деякі категорії товарів. Наприклад, вартість логістики для доставки картоплі, огірків і помідорів може зрости. Проте, завдяки зниженню цін на сезонні овочі, ми цього не відчуємо," - підкреслює Михайло Непран.

Отже, які дії вжити?

В Україні не слід очікувати на дефіцит продуктів, запевняють як фахівці, так і міністр аграрної політики. Тимчасове скорочення асортименту не слід плутати з дефіцитом і не є підставою для паніки.

"Українці не опиняться без їжі. Немає жодної загрози голоду чи системного дефіциту продуктів харчування. Хоча асортимент може зазнати деяких змін, про що ми вже згадували раніше. Проте фізична наявність базових продуктів у магазинах, доступних для споживачів, залишається стабільною", - зазначає Тарас Висоцький.

За словами експерта "Економічного дискусійного клубу" Олега Пендзина, продукцію, яка наразі відсутня на складі, можна замінити товарами інших виробників, що мають подібні споживчі характеристики.

Крім звичних товарів великих мереж, на ринку доступна продукція локальних виробників та імпортні товари. Водночас українські фудритейлери з 2022 року вже мають значний досвід роботи в кризових умовах і швидкого реагування на зміни.

Іноді, щоб знайти свій улюблений товар, доведеться відвідати кілька магазинів, але не варто через це хвилюватися. Підготовка до зими — це важливий крок, але робити це слід розумно. Спочатку варто оглянути, що вже є на кухні, і визначити, які продукти ви використовуєте найчастіше. Після цього їх можна поступово доповнювати, наприклад, додаючи ще одну упаковку до звичного списку покупок.

Де виникає паніка та чому вона стає однією з основних причин порожніх магазинних полиць, дізнайтесь у статті ZAXID.NET "Мрію придбати 10 кг гречки. Як утриматися?".