Сьогодні увага українських промисловців, юристів та бізнесменів зосереджена на Касаційному господарському суді Верховного Суду України. У Києві проходять слухання, де вирішується питання щодо ПрАТ "Український графіт", яке стало об’єктом серйозних фінансових суперечок, зокрема через спроби отримати його активи, що оцінюються в приблизно 100 млн грн. Під час недавньої сесії адвокат позивачів, С.О. Погрібна, рішуче відмовилася від ідеї застосування двосторонньої реституції, що передбачає повернення акцій в обмін на раніше сплачені кошти. Натомість позивачі наполегливо вимагають виплати "недоотриманих" сум, сподіваючись на значні прибутки.
Усвідомлюючи слабкість власної позиції, представниця позивачів вирішила затягнути процес і здійснити тиск на суд, подавши клопотання про відвід судді І.Д. Кондратової вже після початку слухань. Цей крок порушив процесуальні правила, які чітко встановлюють десятиденний термін для подання таких заяв з моменту отримання рішення про відкриття провадження.
Більше того, на початку судового засідання, яке відбулося 15 вересня, у відповідь на запит судді про можливість відведення суддів, С.О. Погрібна висловила негативну позицію. Проте, коли стало очевидно, що суд не підтримує інтереси її довірителів, вона вирішила подати відповідну заяву. Водночас, закон чітко вказує: незгода з діями судді не є підставою для його відведення. Зловживати своїми правами у суді, використовуючи їх не для захисту, а для тиску на правосуддя, є абсолютно неприйнятним.
Наступне засідання відбудеться 6 жовтня. Існують великі надії, що на ньому буде поставлено фінальну крапку в цій резонансній справі. Очікується, що вища судова інстанція захистить промислові підприємства від маніпулятивних позовів та створить важливий прецедент для всієї економіки держави.
Чому позиція позивачів рушиться
Вперті спроби позивачів обійти закон пояснюються тим, що всі інші інстанції та офіційні перевірки вже підтвердили правоту підприємства.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснила всебічний аналіз процесу викупу акцій і не виявила жодних відхилень від встановлених норм.
Фонд державного майна України дав завдання Всеукраїнській організації оцінювачів здійснити рецензію оцінки акцій, яка підтвердила точність та високі стандарти проведених розрахунків.
Торгово-промислова палата України також провела рецензію та визнала оцінку обґрунтованою.
Три провідні державні установи в галузі судових експертиз – Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз імені заслуженого професора М. С. Бокаріуса, Дніпропетровський НДІСЕ та Київський НДІСЕ Міністерства юстиції України – одностайно прийшли до висновку, що оцінка вартості акцій була виконана на високому професійному рівні, а їхня фактична ринкова вартість визначена абсолютно коректно.
В Україні немає інших експертних організацій з таким рівнем кваліфікації. Незважаючи на це, позивачі не звертають уваги на ці висновки і продовжують домагатися відшкодування через суд.
З чого все почалося
Початок цього конфлікту можна віднести до 2019 року, коли в ПрАТ "Український графіт" відбулася процедура примусового викупу акцій у дрібних акціонерів (squeeze-out). Мажоритарний акціонер Б.Ф. Петров скористався своїм правом на викуп часток за ціною 3,35 грн за одну акцію, спираючись на результати офіційної незалежної оцінки, проведеної ТОВ "Фінпрайс".
Невдовзі група осіб, до складу якої входили М.В. Макоревич, І.П. Заболотний, О.С. Чернов, В.В. Бичник та В.С. Юричко, спільно з ТОВ "Меридіан А" та пов’язаними фінансовими структурами, подала позов до суду. Вони вимагали, щоб ціна акції була перерахована відповідно до вартості чистих активів підприємства, яка становила до 52,77 грн за акцію, а також стягнення солідарно з заводу та мажоритарного акціонера понад 43,8 млн грн.
Господарські суди першої та апеляційної інстанцій частково задовольнили вимоги міноритарних акціонерів, ухваливши рішення про стягнення близько 29,5 млн грн. Водночас, зустрічну вимогу мажоритарного акціонера, який намагався визнати угоду недійсною через істотну помилку (ст. 229 Цивільного кодексу України) та домагався двосторонньої реституції, суди не підтримали. У результаті, з урахуванням супутніх вимог, загальна сума майнових претензій до підприємства зросла до 100 млн грн.
Основна юридична проблема полягає в тому, що в цих позовах відповідачем безпідставно виступило ПрАТ "Укрграфіт". Натомість, завод не був учасником угоди між акціонерами, не встановлював ціну викупу і не отримував жодних економічних переваг від цієї процедури.
Механізм схеми
Виникає питання: чому поодинокі незадоволення перетворилися на масштабне судове протистояння? Відповідь криється у схемі скуповування прав вимоги.
Фінансові ділки на чолі з В.В. Бичник масовано скуповували права вимоги за договорами цесії у сотень дрібних акціонерів -- за безцінь або за відсоток від майбутнього виграшу (в середньому 30%). Концентруючи ці вимоги, вони подавали агресивні позови на десятки мільйонів гривень, перетворюючи розрізнені скарги на потужний інструмент тиску.
Це стало можливим завдяки вразливості компаній та недолікам у судовій системі.
По-перше, мова йде про суб'єктивність оцінки. Незважаючи на те, що існують офіційні експертизи, позивачі замовляли альтернативні висновки. Експерти, яких вони залучали, оцінювали активи підприємства, не враховуючи операційні збитки та довгострокові зобов'язання. Це створювало враження, що завод готується до розпродажу, що є суттєво неправильним для функціонуючого підприємства (going concern).
По-друге, існує правова невизначеність, оскільки протягом тривалого періоду Верховний Суд не прийняв єдиного правового рішення стосовно відповідальності акціонерного товариства за зобов'язаннями мажоритарія та чи можна вважати розрахунок за чистими активами єдиним показником справедливості. Ця прогалина в законодавстві відкрила "вікно можливостей" для подібних позовних заяв.
Системна загроза
Справа "Укрграфіту" -- це лише частина масштабного процесу. Аналогічні схеми скуповування вимог через цесію застосовані проти десятків стратегічних підприємств по України.
У сфері гірничо-металургійної промисловості та важкої індустрії до ключових підприємств належать: ПАТ "Нікопольський завод феросплавів", ПрАТ "Дніпроспецсталь", АТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", ПАТ "Запоріжвогнетрив", ПрАТ "Криворізький залізорудний комбінат", ПАТ "Запоріжкокс", ПрАТ "Дніпропетровський завод мостових конструкцій", ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод", ПАТ "МК "Азовсталь", ПАТ "ММК імені Ілліча", ПрАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" та ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат".
В паливно-енергетичному секторі та серед обленерго -- ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля", ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго", ПАТ "ДТЕК Західенерго", ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго", ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі", ПАТ "Закарпаттяобленерго", АТ "Херсонобленерго", АТ "Житомиробленерго", АТ "Кіровоградобленерго", АТ "Чернівціобленерго".
У галузі машинобудування, транспорту та харчової індустрії можна відзначити такі компанії, як ТОВ "Українська Автомобільна Корпорація", ПрАТ "Маяк", ПрАТ "Карлсберг Україна" та ПАТ "Житомирський маслозавод".
У фінансовій сфері представлені такі установи, як Sense Bank, Кредобанк та Commerzbank AG.
Особливо цинічно виглядає ситуація, коли фінансові вимоги висуваються навіть до підприємств, що опинилися на тимчасово окупованих територіях або були знищені внаслідок повномасштабної агресії Російської Федерації. Прикладами можуть слугувати "Азовсталь", Авдіївський коксохімічний завод та "Запоріжсталь", яка фактично призупинила свою діяльність після інтенсивних обстрілів у серпні-вересні 2026 року.
Спроби вилучити сотні мільйонів гривень з обігу українського виробничого сектору під час війни мають ознаки спланованого деструктивного впливу на економічну безпеку держави. Ці кошти критично необхідні підприємствам для ліквідації наслідків обстрілів, закупівлі сировини, ремонту обладнання та збереження робочих місць. Остаточне рішення Верховного Суду має зупинити ці практики та захистити вітчизняну промисловість. Інакше це призведе до катострофи національної економіки, які і без того знаходиться в надскладних умовах.
Слідкуйте за нами в Telegram за посиланням t.me/sudua, а також на Google Новини SUD.UA. Не забувайте підписуватися на наші VIBER та WhatsApp, а також на сторінки у Facebook, Instagram та X, щоб завжди бути в центрі найактуальніших новин.
#Росія #Україна #Facebook #Українська гривня #Економіка #Юрист #Київ #Законодавство #Instagram #Google #Акціонер #Міністерство юстиції (Україна) #Акціонерне товариство #Верховний Суд України #Господарський суд #WhatsApp #Ціна #Актив #Публічна компанія #Графіт #Судова експертиза #Житомир #Приватне акціонерне товариство #Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (Україна) #Інститут #КредоБанк #Державний фонд майна України #Компаній #Правосуддя #Металургійний комбінат «Азовсталь» #DTEK #Попередня #«Запоріжсталь» #Криворізький залізорудний комбінат #Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат #Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат #«Західенерго» #Павлоградвугілля #Нікопольський завод з виробництва феросплавів #Металургійний комбінат «Ілліч» #Авдіївський коксовий завод #Commerzbank
