Чи встигають медикаменти потрапити до хворого?

Керівниця Державного підприємства "Медичні закупівлі України" Катерина Некрасова розповіла про ситуацію зі згорілими складами, відсутність запасів і важливість буферних запасів.

Коли в лікарні кажуть: "Вашого препарату немає, чекаємо поставки", для пацієнта це не логістична затримка, а ризик переривання лікування. Цього року частина поставок онкопрепаратів, ліків від гепатиту В і препаратів для пацієнтів із легеневою артеріальною гіпертензією не надійшла вчасно до лікарень.

Йдеться про централізовані закупівлі Державного підприємства "Медичні закупівлі України" (МЗУ), а не препарати, які пацієнт може самостійно придбати в аптеці. Частину централізованих запасів знищили удари по фармацевтичній інфраструктурі: в одному зі складів згорів обсяг онкопрепарату, якого країні мало вистачити на п'ять-шість місяців. Частини ліків не вдалося отримати вчасно через постачальників.

Державне підприємство "Медзакупівлі" наразі проходить стадію трансформації в державне некомерційне товариство. У травні 2026 року відповідні повноваження були передані голові комісії з перетворення, Катерині Некрасовій. У розмові з ZN.UA вона розповіла про реакцію МЗУ на існуючі дефіцити, вже вжиті заходи для їх усунення, а також обговорила питання довіри до даних про запаси в лікарнях і важливість створення буферного запасу.

Водночас кількох відповідей ми так і не отримали. Катерина Некрасова не назвала препарату, запас якого знищено, і не уточнила, коли саме він надійде. Не розкрито й головного про буферний запас: скільки його вже фізично є в Україні, а скільки лише замовлено і може не надійти вчасно. МЗУ визнає нульові залишки препаратів у лікарнях, але не може сказати, чи через це переривалося лікування.

Мандат та зміни в Міністерстві закордонних справ України

-- Пані Катерино, повноваження керівника підприємства вам передали в травні 2026 року, після відставки попереднього керівника Олега Кльоца. З яким завданням ви заступили на посаду: продовжити попередній курс чи змінити те, що не працювало?

Один із основних викликів полягає в завершенні впровадження стратегії розвитку Міністерства закордонних справ до кінця 2026 року, а також у налагодженні закупівельного процесу. Ми стикнулися з нестачею ресурсів і проблемами в постачанні, які були викликані як недоліками з боку постачальників, так і питаннями фінансових розрахунків. Тому стало необхідним вдосконалити систему моніторингу та управління цими ризиками, щоб мати можливість передбачати їх у майбутніх поставках і закупках.

Завдання, що закладені в стратегії розвитку Міністерства охорони здоров'я на 2023-2026 роки, яка наближається до свого завершення, а також в затвердженій стратегії на 2027-2029 роки. Для процесу закупівель встановлено бюджетний період та визначені конкретні позиції: необхідно досягти визначених показників використання бюджетних коштів і виконання закупівель, які були погоджені Міністерством охорони здоров'я України.

Нова стратегія включає в себе оцінку пропозицій за неціновими критеріями, розширення кількості постачальників та поступовий перехід від централізованого зберігання медичних товарів. Ці ініціативи спрямовані на зменшення ризиків перебоїв у постачанні та підвищення стійкості системи медичного забезпечення.

Ви згадали про показники закупівлі та витрачання бюджету. Але як ви визначаєте найважливіше — чи вистачило ліків до наступної поставки? Які результати дозволять пацієнту оцінити ефективність вашої роботи?

Лікарні регулярно, двічі на місяць, надсилають інформацію про використання та залишки медикаментів і медичних виробів до наших аналітичних систем. Ми проводимо детальний аналіз цих даних, щоб встановити терміни поставок для наступних закупівель або, за необхідності, звернутися до постачальників з проханням прискорити доставку за чинними угодами.

Ви вже брали участь у закупівлях в МЗУ. Які зміни з вашого досвіду ви вважаєте необхідними?

Питання з позначкою зіркою. Проте я вважаю, що найправильніше — визнати, коли твої погляди змінюються.

Переробили деякі процеси: коли дивишся збоку, розумієш, що вони мали б виглядати інакше. Це внутрішні речі, але вони впливають на строки: хто визначає терміни поставок, якою має бути послідовність оголошення закупівель, у яких інструментах працюємо.

У свій час я відкинула кілька пропозицій, оскільки вважала їх невигідними. Проте, коли я повернулася і колеги знову заговорили про них, я усвідомила, що настав момент їх reconsiderувати.

Ми трансформували підхід до реалізації закупівель. Раніше ми спочатку чекали на накази від Міністерства охорони здоров'я щодо підтверджених обсягів, після чого розпочинали ринкові консультації, формували план закупівель і оголошували тендер.

Тепер ми не чекаємо на офіційні вказівки для початку ринкових консультацій: ми вже маємо чітке уявлення про потреби лікарень у медикаментах та медичних виробах, їх кількість і терміни. З наказу ми отримуємо лише дані про те, скільки позицій отримало фінансування. Це дає нам можливість взаємодіяти з потенційними постачальниками та готувати оголошення ще до отримання наказу, що дозволяє скоротити час доставки медикаментів від замовлення до пацієнта.

Також змінили підхід до закупівельного плану: враховуємо забезпеченість по країні, строки виконання замовлень та інструменти оголошення. Наказ МОЗ уже не відправна точка, але закупівель до нього не оголошуватимемо. Просто до отримання наказу маємо розуміти поетапність оголошень і з яких позицій починаємо. Це дає бізнесу більше передбачуваності.

Окрім цього, дані вже не є просто засобом для звітності — вони стали фундаментом для операційного управління. Ми інтегруємо планування потреб, закупівлі, терміни поставок, логістику та облік в єдиний безперервний процес, а не як набір окремих функцій. Це суттєво вплинуло на підходи до прийняття рішень та на розподіл відповідальності.

Одночасно така зміна вимагає певного часу: період для операційного планування становить щонайменше пів року. Отже, про значні результати можна буде говорити поступово.

Які суттєві зміни має внести трансформація МЗУ, окрім зміни організаційно-правової структури?

Ми є державним підприємством (ДП), проте не здійснюємо всіх функцій, характерних для комерційних структур. Від таких установ зазвичай очікують отримання прибутку, тоді як наша основна мета полягає в забезпеченні медичних закладів необхідними медичними товарами. Ми досягаємо цього, ефективно використовуючи кошти, закуповуємо товари та безкоштовно їх передаємо лікувальним установам.

Наша робота виходить за рамки традиційної сфери закупівель: Міністерство охорони здоров’я управляє електронним каталогом Prozorro Market і застосовує договори з керованим доступом для придбання інноваційних дорогих ліків. Від імені держави ми ведемо безпосередні переговори з виробниками, щоб досягти більш вигідних умов угод.

Після переходу на нову організаційно-правову форму, виконувати ці завдання стане простіше з юридичної точки зору.

Ми віримо, що процес доставки товару до пацієнта стане більш оперативним. Юридичні зміни будуть здійснені виключно в реєстрах, тому громадяни України майже не відчують цього переходу.

Які медикаменти відчувають дефіцит і які зміни відбуваються у процесі лікування?

Навесні були зафіксовані проблеми з поставками тенофовіру та ентекавіру для хворих на гепатит В, а також силденафілу, який використовується при легкій артеріальній гіпертензії, і онкологічних медикаментів, таких як абіратерон, доцетаксел, гемцитабін і оксаліплатин. Які з цих питань вдалося вирішити, а які все ще залишаються невирішеними?

Все залежить від того, як визначити, що проблема вирішена. Тенофовір, ентекавір і силденафіл вже надійшли на склад Міністерства охорони здоров'я України, і наразі триває їх доставка до регіонів. Причиною затримок стало ненадійне постачання з боку одного з постачальників. Ми більше не співпрацюємо з ним, оскільки маємо юридичні підстави для відхилення його пропозицій.

Що стосується доступності, то препарати наразі присутні в наявності. В Україні з легеневою артеріальною гіпертензією проживає менше тисячі пацієнтів: ці ліки вони або отримують через наші закупівлі, або зовсім не отримують. Тому для нас критично важливо забезпечити стабільну постачання препаратів.

Гепатити є важливою проблемою для здоров'я нації. Постачання вже здійснено, медикаменти розподіляються: нам вдалося отримати їх завдяки альтернативним постачальникам.

-- Йдеться про "Дойч-Фарм"? Що змінилося юридично, що тепер дає вам змогу не укладати з компанією нових договорів? Чи залишилися невиконаними попередні?

На нашому веб-ресурсі представлено регламент для відхилення недобросовісних учасників під час проведення закупівельної процедури. Цим процесом управляють фахівці внутрішнього контролю, а також його застосовують закупівельники та інші спеціалісти.

На даний момент не існує активних угод з ТОВ "Дойч-Фарм".

Які препарати з централізованого списку в даний момент відчувають брак?

На жаль, існують труднощі з деякими лікарськими засобами для лікування онкологічних захворювань. Частина цих проблем викликана нападами на склади та виробництва фармацевтичних компаній. Один із постачальників, ім'я якого не хотіла б розголошувати, зазнав великих втрат: вогонь знищив запаси препарату, які могли б забезпечити потреби країни на п'ять чи шість місяців.

Один із способів зменшення ризику дефіциту вже реалізований: ми уклали контракт на наступну поставку не через п’ять місяців після вичерпання потреби, а умовно через три. Таким чином, ми незабаром зможемо заповнити цю прогалину.

Ми також повідомили профільні заклади онкологічної служби, щоб урахували ситуацію у власних закупівлях або під час призначення терапії пацієнтам. Ще низка препаратів згоріла внаслідок влучання в один із фармскладів.

Бувають й інші ситуації: на глобальному ринку не всі виробники надають пріоритет нашій країні. У таких випадках залучаємо навіть посольства України в країні виробника, щоб на дипломатичному рівні посприяти пришвидшенню поставок медтоварів.

Так сталося з одним з онкопрепаратів. За контрактом надійшла певна частина від придбаного обсягу -- і це завдяки співпраці з посольством, яке допомогло вийти на виробника, бо той нам довго не відповідав. Нам офіційно повідомили, що виробник надав пріоритет виробництву іншого препарату.

Паралельно з удосконаленням забезпечення медичних закладів, ми активно займаємося претензійною та судовою діяльністю стосовно ненадійних постачальників. У наших контрактах прописані санкції та штрафи, які ми застосовуємо у випадку порушення умов угод. Проте наша основна мета – це не стягнення штрафів, а забезпечення лікарнями необхідними медикаментами. Тому ми оперативно шукаємо альтернативні рішення.

Існують підприємства з надійними постачаннями, де затримка може становити лише один-два дні через дорожні обставини, кордон чи транспорт. Проте бувають випадки, коли затримки тривають від трьох до чотирьох місяців. Нам важливо заздалегідь ідентифікувати потенційно ризиковані поставки, щоб вжити необхідних заходів, як самостійно, так і спільно з Міністерством охорони здоров’я, зокрема, збільшивши обсяги закупівель.

Будь ласка, вкажіть, які саме ліки зараз відчуваються в дефіциті через ці втрати та затримки, зокрема ті, запаси яких на п'ять-шість місяців були втрачені. Коли очікується їх надходження до медичних установ і яким чином пацієнтів забезпечують у цей період?

На жаль, внаслідок атак на складські об'єкти було знищено частину медикаментів, які були заплановані до постачання відповідно до контрактів Міністерства охорони здоров'я. Зокрема, це стосується ліків, призначених для терапії онкологічних хвороб.

Одночасно, завдяки механізмам поетапних постачань, закладеним у контрактах, а також наявності кількох партій товарів, ми змогли зменшити можливі негативні наслідки цієї ситуації. Деякі препарати планується отримати за альтернативними угодами, і ми сподіваємося на їх прибуття ще до завершення цього року.

Незважаючи на труднощі, ми докладаємо всіх зусиль для швидкого відновлення запасів та забезпечення стабільності постачання життєво важливих медикаментів для наших пацієнтів.

Слід також усвідомлювати, що втрата певних запасів медичних засобів не обов'язково призводить до дефіциту цих ліків у країні. Існують й альтернативні шляхи для постачання пацієнтів. Тому паралельно ми займаємося відновленням власних запасів та залученням додаткових ресурсів, щоб якомога швидше відновити регулярні поставки та забезпечити безперервність лікування для пацієнтів.

Чи мали місце перерви в терапії, і хто займається їхнім обліком?

Важко висловити думку щодо самих перерв. Ми контролюємо залишки в установах. Пацієнти не інтегровані в систему: їхні особисті дані обробляються в іншій захищеній платформі.

Якщо переформулювати запитання — чи спостерігали ми протягом певного періоду нульові запаси та відсутність препарату, — то так, відповідно до інформації в наших системах. Ми, у свою чергу, інформуємо заклади про цю ситуацію.

Проте, якщо ми інформуємо про ймовірну затримку терміном на місяць або півтора, або якщо заклад помічає, що споживання перевищує заплановані обсяги, що може призвести до нестачі препарату до наступної доставки, він може самостійно придбати невеликі кількості товару, щоб запобігти можливому браку до нашої поставки. Відповідальні установи, які дбають про своїх пацієнтів, зазвичай вживають саме таких заходів. Це трапляється рідко.

На наступний рік заплановано виділити ще 5 мільярдів гривень для створення буферного запасу в критичних сферах, де були виявлені перебої: онкологічні захворювання у дітей та дорослих, серцево-судинні недуги, легенева артеріальна гіпертензія та інші.

Ми будемо створювати ці запаси з метою зменшення випадків, коли закладу доводиться терміново закуповувати товари або коли запаси виявляються нульовими, а препарати ще не можуть бути доставлені. Сподіваємося, це допоможе стабілізувати обстановку, оскільки ланцюги постачання як в Україні, так і за її межами можуть бути непередбачуваними.

Ви помітили, що в системі відображаються нульові залишки, але не впевнені, чи лікування було перервано. Хто повинен це з'ясувати? Чи перевіряєте ви, чи лікарні дійсно змогли закупити ліки, а не просто отримали сповіщення про затримку?

-- На сьогодні ми бачимо інформацію щодо наявних залишків у лікарнях тих препаратів та медвиробів, які МЗУ закуповують за кошти держбюджету, а також тих, що надходять до медзакладів як гуманітарна допомога та щодо яких звітують в інформаційно-аналітичних системах МЗУ.

Однак маю зазначити: ми не маємо в цій системі повної інформації про закупівлі, які лікарні здійснюють самостійно за власні кошти або з інших джерел фінансування. Тому не можемо відстежити всі альтернативні шляхи забезпечення медзакладів відповідними препаратами.

Які наслідки матиме підвищення бюджету?

У проекті бюджету на 2027 рік заплановано виділити 20,8 мільярда гривень на централізовані закупівлі, що на 5,6 мільярда більше, ніж у поточному році. Це збільшення фінансування, в першу чергу, спрямоване на нові напрямки лікування, а також для поповнення запасів чи покриття невирішених потреб.

-- Передусім для створення буферного запасу на шість, дев'ять або 12 місяців залежно від специфіки та критичності відповідної позиції. Перший крок -- безперебійно забезпечити те, що держава вже гарантує, перш ніж брати додаткові зобов'язання.

Скільки часу знадобиться для виконання кожного з цих завдань?

Для ефективного управління запасами важливо враховувати термін їхнього створення, а також місце і умови зберігання. У 2026 році для лікування онкологічних захворювань, серцево-судинних хвороб та легеневої артеріальної гіпертензії було заплановано приблизно 1,5 мільярда гривень. Прогноз на 2027 рік передбачає виділення 5 мільярдів гривень на практично всі напрямки закупівель, враховуючи зростання кількості хворих і незначне підвищення цін, яке спостерігалося цього року.

Для централізованих закупівель ліків, медичних виробів та обладнання нам виділили кошти в розмірі 15,7 мільярда гривень. Якщо враховувати потреби на наступні 12 місяців, фактично потрібно буде збільшити цей обсяг вдвічі.

Визначити, скільки коштів знадобиться для закупівлі всіх необхідних товарів, досить складно: немає чіткого списку предметів, які не купують через фінансові обмеження.

Необхідно ознайомитися з усією екосистемою. Пацієнт має можливість отримувати медикаменти через реімбурсацію або в лікарні — як з наших постачань, так і з тих, що заклад придбав самостійно за угодою з НСЗУ. Навіть в Європі не вся закупівля здійснюється централізовано.

Щодо новаторських медикаментів, що постачаються через договори з керованим доступом: численні компанії успішно завершили оцінку медичних технологій, і в даний момент ми ведемо переговори з виробниками для визначення цін, що має на меті поліпшення доступу пацієнтів до сучасних методів лікування серйозних захворювань.

Яка саме частина потреб залишиться незадоволеною, навіть якщо бюджет буде збільшено?

Коли ми обговорюємо задоволення потреб, ми маємо на увазі лише ті зобов'язання, які вже взяла на себе держава. Це не стосується нових позицій або молекул.

Ми спостерігаємо за запитами пацієнтів, але це досить важко відстежувати, оскільки деякі препарати не мають реєстрації в Україні. Іноді до нас звертається лише один пацієнт, що ускладнює формування статистичних даних. Тому ми перш за все зосереджені на виконанні зобов'язань, які вже прийняла держава.

Які основні критерії використовуються для визначення, що лікарський засіб закуповує Міністерство охорони здоров'я України, а не окрема лікарня або програма відшкодування витрат?

-- Реімбурсація передбачає вибір виробника: найдешевший препарат покриває держава, за дорожчий пацієнт має доплатити.

Міністерство охорони здоров'я завжди надавало пріоритет закупівлі медикаментів та товарів, які мають бути отримані безпосередньо у медичних закладах: під контролем лікаря та за умови проведення відповідних аналізів. Тим часом, все, що не вимагає такого підходу, зазвичай можна придбати в аптеках з можливістю реімбурсації.

Які альтернативні канали ви б розглянули для перенаправлення?

Дане розширення не включає наші позиції, хоча певні з них могли б бути перенесені. Існує одна позиція, яка вже була переведена на реімбурсацію з централізованих закупок.

У той же час, саме Міністерство охорони здоров'я формує державну політику в галузі реімбурсації і визначає, які медикаменти та за яких умов можуть бути включені до програми. У 2023 році фінансування цієї програми істотно зросло. Тому до моменту ухвалення та офіційного оголошення відповідних рішень міністерства ми утримаємося від коментарів щодо можливого списку препаратів для переведення. Важливо усвідомлювати, що поточне розширення програми в першу чергу передбачає додавання медикаментів, які раніше не підпадали під реімбурсацію, а не вилучення позицій з централізованих закупівель, за які відповідаємо ми.

Постачальники: як уникнути повторних збоїв у поставках.

У березні було оприлюднено інформацію про санкції у розмірі понад 83 мільйонів гривень, накладені на компанію "Дойч-Фарм", з яких на той час було сплачено лише трохи більше 1%. Яка ситуація зараз із фактичними стягненнями і що відбувається з рештою суми? Чи зберігає компанія бюджетні аванси за затримані поставки? Чи вплинули санкції на її діяльність?

-- Ця робота триває. Якщо говорити про конкретні результати, на сьогодні в межах примусового виконання судових рішень нам вдалося стягнути понад 8,3 мільйона гривень неустойки, яких ТОВ "Дойч-Фарм" не сплатило добровільно.

Це лише старт. Наразі суди займаються розглядом наших позовів щодо стягнення неустойки, в той час як виконавча служба паралельно реалізує примусове виконання рішень. В рамках зведеного виконавчого провадження загальна сума боргу компанії складає 39,13 мільйона гривень. Це свідчить про те, що ми здобули перемогу в судах на цю суму, але тепер відповідальність переходить до виконавчої служби, яка повинна забезпечити фактичне стягнення цих коштів.

Щодо бюджетних авансів за прострочені поставки: за розірваними договорами триває процедура стягнення за банківськими гарантіями -- це понад 65 мільйонів гривень зобов'язань.

Які фактори найбільше впливають на сучасні дефіцити: фінансування, помилки в оцінці потреб, процедури, постачальники або процеси розподілу?

Найбільш серйозні проблеми виникають через постачальників, які затримують виконання поставок або зовсім не дотримуються своїх зобов'язань.

Процес закупівлі може затягуватися в два-три рази довше, якщо в ньому беруть участь численні учасники, проходить складна кваліфікація, а результати цієї кваліфікації оскаржуються в Антимонопольному комітеті. Все це вимагає значного часу.

Але найкритичніше -- затримки поставок. Ми купуємо для потреб усієї країни, а виробник чи постачальник зазвичай не має готового обсягу: під нас розміщують виробниче замовлення.

Після того, як постачання зазнало зриву, ми одночасно шукаємо наявні запаси, зокрема у закордонних компаній. Один постачальник, як правило, не зможе забезпечити повний обсяг невиконаного контракту, оскільки такі обсяги зазвичай не зберігаються на складах. Чесні партнери також перевіряють можливість отримання препарату з інших ринків та постачання нам у випадку оголошення закупівлі. Паралельно ми розміщуємо нові замовлення на виробництво.

-- Якщо швидко знайти запас на всю країну неможливо, що ви робите ще до зриву поставки? Наведіть один випадок, коли завчасне реагування дало змогу уникнути нестачі ліків.

У ситуаціях, коли виготовлення лікарських засобів займає тривалий час, ми ініціюємо додатковий запит до виробника, щоб дізнатися про доступні запаси. Виробник або постачальник у свою чергу проводить пошук у інших країнах, де готовий препарат може бути в наявності, і зазвичай надає інформацію про залишки, представлені в іноземній упаковці. Оскільки ми маємо можливість приймати таку продукцію, ми організовуємо закупівлю з максимальною швидкістю, аби уникнути перерв у лікуванні пацієнтів. Наприклад, завдяки цим заходам нам вдалося уникнути дефіциту мелфалану – препарату для лікування онкологічних захворювань.

Ви згадували про перегляд нецінових критеріїв. Було заплановано, що їх та нову стратегію Міністерства з питань управління обговорять на зустрічі з бізнесом наприкінці жовтня. Які з цих моментів вже отримали затвердження, а які все ще залишаються на стадії пропозицій? Коли нові правила набудуть чинності і яким чином вони повинні запобігти повторенню зривів? Які документи можна буде оприлюднити?

-- Ми не чекали, доки з'являться загальні правила "згори", а напрацювали власну методику застосування нецінових критеріїв, яка покликана сформувати єдині та прозорі правила їхнього застосування під час наших закупівель. Зараз фіналізуємо її з урахуванням коментарів АМКУ та Держаудитслужби й очікуємо зворотного зв'язку від Мінекономіки.

Варто зазначити, що це документ, розроблений виключно для внутрішнього використання, і ми вже перейшли до застосування його норм: оголосили низку закупівель із використанням нецінових критеріїв у межах пілотних проєктів. Це дасть змогу перевірити, як новий підхід працює на практиці, та врахувати отриманий досвід для подальшого вдосконалення методики.

Чи можна довіряти даним про залишки

-- Повний функціонал e-Stock планували завершити до кінця 2023 року. Що працює сьогодні? Чи бачите залишки й передбачаєте дефіцит?

Обговорюємо не лише окремі системи, такі як e-Stock, MedData та інші, а й цілісну цифрову платформу Міністерства охорони здоров'я України: необхідні не розрізнені, а інтегровані дані.

Спостерігаємо за залишками, які установи засвідчують кваліфікованим електронним підписом та оновлюють раз на два тижні. Через цю платформу також збираємо інформацію про потреби, щоб адаптувати стратегії закупівель і постачання на наступний рік.

Хотіли б бачити залишки частіше, але не впевнені, що зараз доречно вимагати від закладів звітувати щодня. Тому вивчаємо можливість автоматично отримувати дані з різних медичних інформаційних систем: це дасть нам оперативніший доступ до інформації, а заклади звільнить від додаткового навантаження.

На основі залишків, потреб та фактичного і планового споживання ми здійснюємо прогнозування, щоб визначити, на який термін вистачить медикаментів або медичних виробів.

Ситуація стає проблемною, коли заклад протягом тривалого періоду демонструє незмінний залишок, а потім раптово списує обсяги, що відповідають піврічним потребам. Це свідчить про те, що споживання відбувалося, але інформація не оновлювалася. Такий стан речей спотворює прогнози. Тому ми активно комунікуємо з лікарнями, щоб забезпечити своєчасне та точне внесення даних.

Яка кількість установ надає свіжу інформацію?

Важливо провести розмежування між поданням звітності та якістю даних. У деякі періоди звіти підписують понад 95% установ, тоді як в інші – лише близько 92%. Проте, визначити точний відсоток достовірних даних є більш складним завданням: необхідно порівняти інформацію в наших IT-системах із реальними залишками в медичних закладах.

Контролювати своєчасність подання, повноту та достовірність даних мають також департаменти охорони здоров'я обласних держадміністрацій.

Рівень узгодженості у поданні звітності покращився, проте між початком та завершенням місяця все ще спостерігаються варіації на 2-3 відсоткові пункти. Однією з ймовірних причин цього є те, що в багатьох установах звітність все ще формує бухгалтерський відділ, який підсумовує дані в кінці місяця. Також на динаміку залишків впливають фактичні обсяги видачі лікарських засобів пацієнтам.

Інтеграція з системами, які використовують керівники для своєї роботи, може суттєво поліпшити ситуацію. Деякі установи щоденно оновлюють та публікують інформацію про залишки, і ми можемо налагодити з ними інтеграцію для отримання цих даних.

Отже, пацієнт в основному фокусується на перевірці відвантаження з МЗУ, а не на тому, чи є препарати в лікарні?

-- Пацієнт може перевірити все: від закупівлі до поставки на склад МЗУ та фактичних залишків у лікарнях. Для цього МЗУ розробили публічні аналітичні дашборди.

Проте дані про запаси формуються на підставі інформації, яку лікарні самостійно вводять у наші системи. Оскільки звіти подаються двічі на місяць, показані залишки можуть не відповідати реальному стану наявності ліків на момент звернення пацієнта. Для перевірки наявності конкретного медикаменту рекомендується звертатися безпосередньо до медичного закладу.

-- Якщо дані не завжди точні, як ви перевіряєте надійність прогнозу забезпечення? І де пацієнт може самостійно перевірити наявність свого препарату в конкретній лікарні та побачити дату оновлення інформації?

На інформаційно-аналітичному дашборді на платформі МЗУ в розділі "Залишки" є можливість відфільтрувати дані за регіонами. Це дозволяє отримати детальну інформацію про те, в яких лікарнях доступні потрібні медикаменти та медичні вироби, а також дізнатися, коли останній раз була оновлена ця інформація в закладах.

Щодо прогнозування, то ми аналізуємо заявлену потребу, фактичні залишки, темпи використання препаратів, уже здійснені закупівлі та графіки майбутніх поставок. Якщо виявляємо нетипові показники або ризики дефіциту, додатково уточнюємо інформацію безпосередньо в медзакладів.

Буфер: ліки вже наявні чи тільки замовлені?

У бюджетних прогнозах зазначалося, що планується мати запас основних медикаментів на близько трьох місяців. Які саме препарати й чи вистачить цього терміну?

У галузі дорослої онкології згадують більше ніж 70 різних препаратів. Чи вистачить трьох або шести місяців для їх забезпечення? Навряд чи. Проте, саме це є в даний момент у межах можливостей держави.

Ми прагнемо мати більше запасів, щоб забезпечити спокій як пацієнтів, так і лікарів: у разі закінчення препарату, ми зможемо швидко організувати наступну поставку. Проте обсяги наших запасів залежать від фінансових можливостей.

Можна розглядати можливість не тільки нарощування запасів, але й розширення напрямків. Однак, ми усвідомлюємо загальний контекст. Якщо в наступному році вдасться підвищити бюджет на 5 мільярдів гривень, ми докладемо всіх зусиль, щоб пацієнти і медичні заклади відчули позитивні зміни у забезпеченні необхідними препаратами.

Який фізичний запас вже наявний?

Пропоную вжити термін "резервний запас". Раніше ми дотримувалися централізованої стратегії, але недавні події показали, що це потребує перегляду. Зберігання великих обсягів в одному місці на кілька місяців може призвести до ризиків у безперебійності постачання.

Тому максимально відвантажуємо препарати в регіони -- до закладів охорони здоров'я та регіональних баз спецмедпостачання, де запас покриватиме піки споживання.

-- Для яких критично важливих препаратів запасу немає?

Ми підготували окрему довідку. Однак, оскільки вона ще не завершена і не отримала підтвердження, я не можу її озвучити. В результаті закупівель ми досягли певної економії, яку направили на формування буферного запасу. У центрі уваги перебувають препарати для лікування онкологічних захворювань у дорослих, вироби для ендопротезування, а також медикаменти та медичні засоби для боротьби з серцево-судинними недугами. Для деяких позицій запас вже сформований навіть на шість місяців.

Проте слід усвідомлювати, що це не завжди означає наявність товару в Україні. Можливо, мова йде про замовлені нами обсяги на майбутній період.

Це не свідчить про те, що хтось має при собі ще 15-20 флаконів у своїй шафі. Однак варто звернути увагу на те, що зростання фінансування та обсягу закупівель дозволило за деякими позиціями робити замовлення з урахуванням резерву.

Проте навіть замовлені медикаменти можуть не з'явитися вчасно — це саме те, що ми розглядаємо. Яка кількість запасу вже доступна в Україні та може бути задіяна в разі затримки поставок? На який період лікування її вистачить і які життєво важливі препарати ще не мають такого резерву?

З точки зору правового забезпечення в Україні немає жодних перешкод для створення буферного запасу медикаментів. Основною перешкодою на сьогоднішній день є фінансові обмеження державного бюджету в умовах війни.

Проте, завдяки скороченню витрат на цьогорічні закупівлі, ми отримали схвалення Міністерства охорони здоров'я та вже формуємо резерв із 57 важливих позицій медикаментів та медичних виробів. Ці товари плануємо придбати до завершення року, а в лікарні вони надійдуть вже у 2027 році.

Вартість придбання та результати для медичного закладу.

Згідно з інформацією від "Наші гроші", вартість комплексу Elekta Harmony у цьогорічній закупівлі становить приблизно 1,88 мільйона доларів, у порівнянні з 1,40 мільйона у 2024 році від того ж постачальника. Які причини цього підвищення ціни і яким чином ви підтвердили, що вона є виправданою?

-- Зростання вартості товарів і послуг за останні два роки -- реальність, з якою стикається кожен українець. Складне обладнання, як-от лінійні прискорювачі, не стало винятком.

Водночас ми усвідомлюємо відповідальність за бюджетні кошти, тому кожне зростання вартості має бути підтверджене об'єктивними ринковими даними. Перед закупівлею провели ринкові консультації з постачальниками, перемовини з виробниками та проаналізували попередній досвід закупівель. Перша процедура не відбулася, бо жоден постачальник не подав пропозиції.

Після консультацій та аналізу інформації від учасників ринку ми переглянули очікувану вартість, збільшивши її. Це дало змогу провести закупівлю та придбати два лінійні прискорювачі.

-- За договорами керованого доступу держава отримує дороговартісні препарати за конфіденційними цінами. Хто незалежно перевіряє, що ці умови справді вигідні для бюджету? Яку інформацію про результати таких закупівель можна оприлюднювати?

-- Аби перемовини стали можливими, має бути виконано кілька умов.

По-перше, незалежна оцінка медичних технологій (ОМТ), що здійснюється Державним експертним центром України. У результатах цієї оцінки аналізуються клінічна ефективність лікарського засобу, його економічна вигідність та вплив на фінансові витрати бюджету.

По-друге, компанія-виробник повинна враховувати ціновий поріг лікарських засобів відповідно до економічних умов країни. У фінальному звіті ОМТ представлені розрахунки, які вказують на рекомендоване зниження цін для досягнення порогових показників ефективності витрат – на рівні 3 та 5 валових внутрішніх продуктів на душу населення.

Міністерство охорони здоров'я України рекомендує Міністерству закупівель зосередити свої зусилля на переговорах з тими компаніями, чий ціновий діапазон дозволяє досягти ефективності витрат на рівні нижче 1 ВВП на душу населення або в межах 1-3 ВВП. У випадку, якщо запропонована ціна є занадто високою для бюджету, робоча група МОЗ, що займається супроводом договорів керованого доступу, приймає рішення щодо подальших дій, зазвичай ініціюючи нові раунди переговорів. До складу цієї групи входять представники Міністерства охорони здоров'я та Державної наукової установи "Національний інститут раку".

Щодо прозорості: остаточна знижка за цими угодами є конфіденційною, проте міжнародна непатентована та торговельна назви препарату, інформація про виробника, дозування, показання до застосування, а також терміни дії контракту завжди доступні для громадськості. Статус переговорів можна відслідковувати на офіційному веб-сайті Міністерства охорони здоров'я України.

Згідно з результатами аудиту, проведеного Рахунковою палатою, з 43 одиниць обладнання, придбаних у 2023 році, лише дві були введені в експлуатацію станом на 1 листопада 2024 року. Яка ситуація на сьогодні? Які фактори вплинули на рішення держави припинити закупівлю дорогих медичних апаратів для лікарень, які не мають можливості їх ефективно використовувати?

В даний час в медичних установах успішно функціонують 28 магнітно-резонансних томографів і 15 лінійних прискорювачів, які були введені в експлуатацію.

Для того щоб запобігти подібним ситуаціям, ми підвищили рівень контролю за підготовкою закладів до прийому обладнання. Ми регулярно проводимо статусні зустрічі, слідкуємо за ходом підготовчих робіт, виявляємо проблемні моменти та контролюємо дотримання термінів. Це дозволяє нам своєчасно виявляти ризики і оперативно реагувати на можливі затримки.

Якщо заклад не встигає підготуватися до встановлення обладнання, ініціюємо перед МОЗ розгляд ситуації; за потреби обладнання можуть перерозподілити до закладу, який готовий його встановити та ввести в експлуатацію.

Наша мета -- не лише закупити сучасне обладнання, а й забезпечити його своєчасну повноцінну роботу для пацієнтів.

Що слід зробити пацієнту?

-- Повернімося до людини, якій у лікарні кажуть: "Вашого препарату немає, чекаємо поставки". Куди їй звертатися, щоб отримати не пояснення причин, а конкретний шлях до лікування? Що в такій ситуації може зробити МЗУ і що відбудеться після звернення?

По-перше, слід усвідомити, що якщо певний медикамент відсутній у одній медичній установі, це не означає, що його немає в інших лікарнях або регіонах. Тому рекомендуємо не покладатися лише на дані про заплановану доставку, а краще звернутися до адміністрації лікарні та свого лікаря, щоб дізнатися про можливі варіанти отримання необхідного лікування.

Пацієнт може безпосередньо звернутися до Міністерства здоров'я України. Ми проводимо детальну перевірку наявності препарату в централізованих закупівлях, а також з'ясовуємо, чи здійснювалися його закупівлі, в яких обсягах, які поставки вже відбулися і коли плануються наступні. Додатково аналізуємо запаси в лікарнях, включаючи регіони. Якщо препарат доступний в інших медичних закладах, ми повідомляємо пацієнта про можливість звернення до органів охорони здоров'я для обговорення питання перерозподілу.

Одночасно Міністерство охорони здоров'я займається централізованими закупівлями та постачанням, проте не формує індивідуальні лікувальні стратегії і не приймає самостійних рішень щодо перерозподілу медикаментів між установами. Вирішення таких питань відбувається на рівні конкретних закладів.

Якщо пацієнту відмовляють у видачі ліків чи медвиробів попри інформацію про їх наявність, радимо звернутися зі скаргою на гарячу лінію НСЗУ: 16-77.

Наше завдання -- дати людині не лише пояснення причин відсутності препарату, а й конкретні відомості про його наявність, очікувані поставки та можливі подальші дії.