23 великі рітейлери вже стали об'єктом розслідування. П'ятсот брендів та торгових марок в Україні зменшують обсяги свого бізнесу через фізичних осіб-підприємців, повідомляє Податкова служба.

З початку 2026 року Державна податкова служба виявила більше 500 брендів і торгових марок, які демонструють ознаки штучного розподілу бізнесу.

Податкова служба, згідно з результатами своїх аналітичних досліджень, виявила, що щонайменше 23 великі торгові мережі залучили до схем штучного розподілу бізнесу більше тисячі фізичних осіб-підприємців, повідомляє NV Бізнес з посиланням на дані ДПС.

За попередніми оцінками, можливі втрати державного бюджету через ухилення від сплати податків становлять щонайменше 1,7 млрд грн, заявила очільниця Податкової Леся Карнаух.

На сьогоднішній день Державна податкова служба передала всі документи до правоохоронних установ, і в даний час тривають досудові розслідування.

"Цей процес продовжується. На даний момент наші експерти досліджують потенційні варіанти впровадження схем дроблення бізнесу в 18 великих роздрібних мережах. Мова йде про компанії, що займаються продажем одягу, взуття, електроніки, годинників, косметичних засобів, побутової хімії та закладами харчування," — зазначила Карнаух.

Вона зазначила, що діяльність фізичних осіб-підприємців (ФОП) і їхня співпраця з компаніями сама по собі не є правопорушенням. Однак, коли десятки підприємців формально виступають як незалежні суб'єкти, але насправді функціонують як єдине підприємство під спільним брендом, в одних і тих же магазинах, з єдиними співробітниками, складами та системою управління, це вже викликає питання не лише щодо бізнес-моделі, а й щодо чесності у сплаті податків.

"Правила мають бути універсальними для всіх. Це також є важливим для добросовісних підприємств. Адже коли одні чесно виконують свої податкові зобов'язання, а інші використовують ухилення, це створює нерівність у конкурентній боротьбі," – зазначила Карнаух.

Як раніше повідомлялося, Данило Гетманцев, голова Комітету Верховної Ради з фінансових питань, зазначив, що більшість суші-мереж в Україні функціонують поза правовим полем, використовуючи фізичних осіб-підприємців для уникнення сплати податку на додану вартість.